Постанова № 28256785, 20.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5023/3825/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - Макаренко М.І., дов. №3 від 01.04.2012 року

відповідача - 1) Потеряєва І.А., дов. №217 від 06.09.2012 року, 2) Романюк Т.О., дов. б/н від 10.01.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 3622Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 р. у справі

за позовом Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле", м. Харків,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна", м. Харків,

2) Приватного підприємства "Слобідська Усадьба", м. Харків,

про усунення перешкод в користуванні майном, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2012 року ОСББ "Павлове поле" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ПП "Слобідська Усадьба", в якій просить суд: усунути перешкоди у здійсненні права користування майном шляхом виселення ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" з нежитлових приміщень цоколю № 21-22, 77-81, 81а, 87, 89, 93 1-ого поверху № 24, 54 в житловому будинку літ. "А-18", розташованому за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 77; усунути перешкоди у здійсненні права користування майном шляхом виселення ПП "Слобідська усадьба" з нежитлових приміщень підвалу № 3, 3а, 3б, 4, 4а, 4б, 6, 6а, 6б в житловому будинку літ "А-18", розташованому за адресою: м. Харків, пр. Леніна,77.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на нікчемність договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2008 р., укладеного між першим та другим відповідачами, зазначає, що спірні приміщення незаконно зайняті ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ПП "Слобідська усадьба", оскільки ТОВ " Макрокап Девелопмент Україна" не належать майнові права на вказані приміщення, а тому в порядку ст. 391 Цивільного кодексу України просить усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 5023/3825/12 позовні вимоги задоволені в повному обсязі щодо усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом виселення ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" з нежитлових приміщень цоколю № 21-22, 77-81, 81а, 87, 89, 93 1-ого поверху № 24, 54 в житловому будинку літ. "А-18", розташованому за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 77; усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом виселення ПП "Слобідська усадьба" з нежитлових приміщень підвалу № 3, 3а, 3б, 4, 4а, 4б, 6, 6а, 6б в житловому будинку літ "А-18", розташованому за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 77; стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір

Другий відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та незаконним, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ПП "Слобідська усадьба" є орендарем спірних приміщень на підставі договору оренди за №12 від 01.02.2011 року, недійсність якого не встановлена законом і який не було визнано недійсним або розірвано у встановленому законом порядку. У зв"язку з цим відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України вказаний договір є дійсним і висновок місцевого господарського суду про безпідставне зайняття другим відповідачем спірного приміщення є безпідставним.

Також вказує на те, що є недопустимим визнання преюдиційними для даної справи фактів, встановлених у справі №57/173-10 від 18.01.2012 року, з посиланням на частину 2 статті 35 ГПК України, оскільки ПП "Слобідська усадьба" не було стороною у справі №57/173-10.

Зазначає, що з урахуванням п. 1.8. статуту позивача, ч. 1 ст. 317, статті 328 ЦК України, статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ "Павлове поле" не є власником спірних нежитлових приміщень, та не має права розпоряджатися ними та пред'являти позов про виселення відповідачів. З урахуванням положень пункту 3.2.2, підпункту 3, пункту 4.5 та пункту 6 статуту, позивач не надав доказів, що підтверджують, прийняття загальними зборами членів об'єднання рішення щодо встановлення обмежень на користування спірними приміщеннями або виселення з них відповідачів.

Крім того, вказує на те, що в позовній заяві та у рішенні суду першої інстанції відсутнє будь-яке посилання на докази, які підтверджують та визначають, в чому саме полягає здійснення другим відповідачем перешкод у користуванні мешканцями будинку літ. "А-18", по проспекту Леніна, 77 у м. Харкові спільним майном.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 18.12.2012 року на 9:30 год.

Представник другого відповідача у судовому засіданні 18.12.2012 року підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні 18.12.2012 року проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 18.12.2012 року пояснив, що підтримує апеляційну скаргу першого відповідача, вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та незаконним, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до протоколу №1 установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень будинку, розташованих за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 77, було вирішено створити Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" (свідоцтво про державну реєстрацію вказаної юридичної особи серії А01 №088658).

Згідно з положеннями статті 1, частинами першою та четвертою ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі -об'єднання) є юридичною особа, що створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Пунктом 2.1 статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" визначено, що Об'єднання створено з метою забезпечення захисту прав використання неподільного і загального майна житлового комплексу.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження) власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. № 4-рп/2004 у справі №1-2/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), зокрема, зазначено, що положення п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та /або нематеріальними благом, як зумовлений загальним змістом об"єктивного і прямо не опосеридкованим у суб"єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об"єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, враховуючи мету створення Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" - забезпечення захисту прав використання неподільного і загального майна житлового комплексу, вказана юридична особа має законний інтерес, який полягає у прагненні недопустити порушення прав співвласників будинку по проспекту Леніна, 77 стосовно загального майна житлового комплексу.

Як свідчать матеріали справи, постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2012 року у справі № 57/173-10 розпорядження Харківського міського голови № 1728 від 22.06.2007 р. у частині видачі Товариству "Макрокап Девелопмент Україна" свідоцтва на право власності на нежитлові приміщення підвалу №№ 3, 3а, 3б, 4, 4а, 4б, 6, 6а, 6б, цоколю №№ 21, 22, 77-81, 81а, 87, 89, 93, 1-го поверху №№ 24, 54, загальною площею 412,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-18", розташованому за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 77, визнано незаконним та таким, що порушує право власності власників квартир вказаного житлового будинку.

А тому, оскільки перший відповідач знаходиться у спірних приміщеннях без достатньої правової підстави ,колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позов в частині усунення перешкоди у здійсненні права користування майном шляхом виселення ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" з нежитлових приміщень цоколю № 21-22, 77-81, 81а, 87, 89, 93 1-ого поверху № 24, 54 в житловому будинку літ. "А-18", розташованому за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 77.

Також, як свідчать матеріали справи, 01.02.2012 року між ТОВ Товариством з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна", орендодавцем, та Приватним підприємством "Слобідська усадьба", орендарем, було укладено договір оренди №12, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування нежитлові приміщення підвалу № 3, 3а, 3б, 4, 4а,4б, 6, 6а, 6б загальною площею 90,1 кв.м., розташовані по проспекту Леніна,77 в м. Харкові.

Строк дії договору до 31.01.2014 року (пункт 4.1. договору).

При цьому, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частиною 4 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди".

З аналізу чинного законодавства, яке регулює орендні відносини, та змісту договору від 01.02.2012 року №12, випливає, що ані законодавством, ані вказаним договором не встановлено застережень щодо неможливості застосування до відносин сторін за цим договором положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна ".

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, оскільки строк договору оренди від 01.02.2012 року №12 на даний час не закінчився, вказаний договір не було визнано недійсним або розірвано у встановленому законом порядку, він є дійсним, в тому числі щодо набуття Приватним підприємством "Слобідська усадьба" титульного права користувача орендованим за цим договором майном, яке захищається на рівні з правом власності.

А тому колегія суддів вважає, що посилання позивача та місцевого господарського суду на безпідставне використання другим відповідачем спірного майна та порушенням, у зв"язку з цим, прав співвласників будинку по проспекту Леніна, 77 у м. Харкові, є необгрунтованим.

Також відповідно до вимог статті 33 ГПК України кожна сторона зобов"язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з вимогами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В підтвердження позовних вимог позивачем не було надано жодних доказів чинення другим відповідачем перешкод у здійсненні позивачем права користування майном.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення стосовно другого відповідача, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позові стосовно другого відповідача слід відмовити, а в решті рішення залишити без змін .

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу другого відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 5023/3825/12 скасувати в частині задоволення позовних вимог стосовно другого відповідача про усунення перешкоди у здійсненні права користування майном шляхом виселення ПП "Слобідська усадьба" з нежитлових приміщень підвалу № 3, 3 а, 3б, 4, 4 а, 4б, 6, 6а, 6б в житловому будинку літ "А-18", розташованому за адресою: м. Харків, пр. Леніна,77.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Відмовити в позові в частині усунення перешкоди у здійсненні права користування майном шляхом виселення ПП "Слобідська усадьба" з нежитлових приміщень підвалу № 3, 3 а, 3б, 4, 4 а, 4б, 6, 6 а, 6б в житловому будинку літ "А-18", розташованому за адресою: м. Харків, пр. Леніна,77.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 5023/3825/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.12.2012 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.