Постанова № 28256778, 25.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5021/992/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - не з'явився

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1, дов.1729 від 24.07.2012 р. (копія у справі)

третьої особи -не з'явився

третьої особи -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (вх. № 3378С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 26.09.2012р. по справі №5021/992/12,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м.Київ

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, смт.Степанівка Сумського району Сумської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сумської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці, м.Суми

про стягнення 9136,20 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, смт.Степанівка Сумського району Сумської області

до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сумської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці, м.Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ганеш», м. Суми

про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Компанія "Райз", звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з ФО-П ОСОБА_2 заборгованості в сумі 9136,20 грн. відповідно до договору №19 від 31.03.2011 р. про надання послуг, укладеного між сторонами по справі, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 1690,50 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.09.2012р. по справі №5021/992/12 (суддя Соп*яненко О.Ю.) в задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи - відмовлено. Первісний позов ПАТ "Компанія "Райз" задоволено. Стягнуто з ФО-П ОСОБА_2 на користь ПАТ "Компанія "Райз"9136,20 грн. заборгованості та 1609,50 витрат по сплаті судового збору. В задоволенні зустрічного позову ФО-П ОСОБА_2 відмовлено.

Відповідач, ФО-П ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 26.09.2012р. по справі №5021/992/12 та прийняти рішення, яким відмовити ПАТ "Компанія "Райз" в задоволенні первісного позову до ФО-П ОСОБА_2 про стягнення коштів та задовольнити зустрічний позов про визнання договору недійсним та стягнути з ПАТ "Компанія "Райз" судові витрати. При цьому, відповідач за первісним позовом зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Сумська дирекція залізничних перевезень Південної залізниці, надала відзив на апеляційну скаргу, в якій просить розгляд апеляційної скарги провести без її участі.

Позивач за первісним позовом ПАТ "Компанія "Райз", а також третя особа по справі, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

Відповідач за первісним позовом ФО-П ОСОБА_2 заявила клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ганеш" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ФО-П ОСОБА_2, оскільки рішення по даній справі має суттєве значення для ТОВ "БК "Ганеш".

Позивач за первісним позовом а також треті особи по справі, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач за первісним позовом та треті особи не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача за первісним позовом та третіх осіб за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача за первісним позовом, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 31.03.2011 року між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз»(виконавець) був укладений договір №19 про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець надає послуги по завантаженню вантажів замовника в попередньо погоджені строки, на тензометричних вагонних вагах типу СКІФ-АВК-150 або автомобільних вагах та під'їзну колію ПАТ «Компанія «Райз»для проведення маневрових робіт по станції Торопилівка Південної залізниці на умовах даного договору.

Вказаний договір має назву «про надання послуг», такі правовідносини регулюються главою 63 Цивільного кодексу України, а частина 1 статті 301 даного Кодексу містить положення про те, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проте, надання у використання залізничної колії, за своєю суттю, не є послугою, а тому не може бути предметом договору, який регулює її надання. Дані відносини можуть бу ти предметом договору найму (оренди), що регулюється главою 58 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи зустрічний позов відносно визнання недійсним договору про надання послуг від 31.03.2011 р. та апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_2 посилається на той факт, що ПАТ «Компанія «Райз»не є власником під'їзної колії, що зазначена в договорі.

В свою чергу, позивач за первісним позовом ПАТ «Компанія «Райз» підтверджує своє право власності на залізничну колію, яку воно запропонувало передати у використання на підставі договору про надання послуг, рішенням постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 24.03.2008 р. (т. 1 а.с. 110-114).

З тексту рішення третейського суду вбачається, що воно стосується визнання права власності на залізничу колію, що знаходиться за адресою: смт. Степанівна, вулиця Кооперативна, 1. В той час, як договором про надання послуги №19 від 31.03.2011 р. визначено, що ПАТ «Компанія «Райз»надала ФО-П ОСОБА_2 під'їзну колію для проведення маневрових робіт по станції Торопилівка Південної залізниці. Отже, дане рішення Третейського суду не може вважатися належним доказом на підтвердження права власності на під'їзну колію, оскільки, враховуючи зазначену в рішенні адресу, стосується зовсім іншого об'єкту.

Крім того, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 14.10.2011 р. підтверджується, що ПАТ «Компанія «Райз»є власником під'їзної колії по станції Торопилівка Південної залізниці, тобто підприємство позивача за первісним позовом надало ФО-П ОСОБА_2 під'їзну колію 31.03.2011 р., власником якої стала 14.10.2011 року.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції з'ясовано, що фактичним власником колії, яку використовувала ФО-П ОСОБА_2 на момент заключення спірного договору, було ТОВ «Будівельна компанія «Ганеш», яка була залучена ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 р. в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Цей факт підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності, виданим 06.07.2010 р. виконавчим комітетом Степанівської селищної ради, технічним паспортом, виготовленим КП «Сумське МБТІ», копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК України).

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження того факту, що позивачем за первісним позовом ПАТ «Компанія «Райз»при укладанні договору на надання послуги №19 від 31.03.2011 р. було недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені чинним законодавством, а, отже, спірний договір має бути визнаний недійсним за приписами статті 215 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про те, що вимоги відповідача за первісним позовом про визнання договору про надання послуг №19 від 31.03.2011 р. року недійсним є не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог за первісним позовом ПАТ «Компанії «Райз»щодо стягнення з ФО-П ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання послуг №19 від 31.03.2011 р. в розмірі 9 136,20 грн. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

За вимогами статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Нікчемний правочин або правочин визначний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється відповідно до статті 236 ЦК України.

Зважаючи на той факт, що в матеріалах справи виявилося достатньо підстав для визнання договору про надання послуг №19 від 31.03.2011 р. недійсним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставною вимогу позивача за первісним позовом щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 9 136,20 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що первісні позовні вимоги ПАТ «Компанія Райз»про стягнення заборгованості в розмірі 9 136,20 грн. за договором про надання послуг №19 від 31.03.2011 р. не підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги ФО-П ОСОБА_2 щодо визнання недійсним договору про надання послуг №19 від 31.03.2011 р. підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з невідповідністю його приписам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом підлягає задоволенню в зв'язку з наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Сумської області від 26.09.2012 року по справі № 5021/992/12.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 26.09.2012 року по справі №5021/992/12 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні первісних позовних вимог відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір №19 від 31.03.2011 р. укладений між Публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз»(03680, м.Київ, вул. Заболотного, 152, код 13980201) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) 1341, 00 судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 20.12.2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Слободін М.М.