ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" грудня 2012 р.Справа № 17/5025/1130/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ОЛІС ЛТД", м. Запоріжжя
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький
про стягнення суми основного боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №ОЛ-0005469, в розмірі 44 744,65 грн.; суми основного боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №ОЛ-0005835, в розмірі 93 043,40 грн., інфляційних втрат в сумі 28 880,37 грн. та 3% річних в сумі 12 346,19 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Коваленко Д.О. -за довіреністю №167 від 30.08.2012р.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 179 014,61 грн., з яких 44 744,65 грн. - боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №ОЛ-0005469 від 23.09.2009р., 93 043,40 грн. - боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №ОЛ-0005835 від 07.10.2009р., 28 880,37 грн. - інфляційних втрат та 12 346,19 грн. - 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №204 на поставку продукції від 11.08.2009р. стосовно оплати поставленого товару.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обгрунтовані та підтверджені поданими доказами.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Адреса відповідача та його правовий статус підтверджені спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, а також на адресу, повідомлену позивачем, направлялися ухвали суду. Ухвали отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.
Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
11.08.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „ОЛІС ЛТД", м. Запоріжжя (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Хмельницький (покупець) укладено договір поставки продукції №204, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, яку виробляє постачальник, на умовах передбачених цим договором (п. 1.1.).
В розділі 3 договору сторонами обумовлено ціну продукції та порядок розрахунків, зокрема, згідно п.п. 3.1., 3.3. продукція, яка поставляється за даним договором, оплачується за цінами, які зазначені в накладних. Форма оплати: шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 банківського дня з моменту фактичного отримання покупцем продукції від постачальника, що підтверджується підписаною сторонами накладною.
На виконання умов договору №204 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 183 787,55 грн. згідно видаткових накладних №ОЛ-0005469 від 23.09.2009р. на суму 90 744,15 грн. та №ОЛ-0005835 від 07.10.2009р. на суму 93 043,40 грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем за товар, поставлений згідно видаткової накладної від 23.09.2009р., про що свідчить банківська виписка за 14.08.2009р. по 04.06.2010р.
Згідно наданого розрахунку борг відповідача перед позивачем складає загалом 137 788,05 грн., а саме за видатковою накладною від 23.09.2009р. в сумі 44 744,65 грн., за видатковою накладною від 07.10.2009р. в сумі 93 043,40 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань відповідачу нараховано 3% річних в сумі 12 346,19 грн. (за накладною від 23.09.2009р. за період з 23.10.2009р. по 01.10.2012р.; за накладною від 07.10.2009р. за період з 06.11.2009р. по 01.10.2012р.) та 28 880,37 грн. - інфляційних втрат (за період листопад 2009 року -вересень 2012 року).
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору №204 на поставку продукції від 11.08.2009р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну суму.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи накладних зазначено найменування товару, його кількість та вартість, який був поставлений позивачем та прийнятий відповідачем.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно договору №204 від 11.08.2009р., поставивши відповідачу товар на загальну суму 183 787,55 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Необхідно зазначити, що в п. 3.3. договору поставки сторони погодили строк оплати товару -протягом 21 банківського дня з моменту фактичного отримання продукції від постачальника, що підтверджується підписаною сторонами накладною.
Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений договором належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем існує борг, який підлягає стягненню.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті товару, отриманого за видатковою накладною №ОЛ-0005469, в розмірі 44 744,65 грн. та за видатковою накладною №ОЛ-0005835 в розмірі 93 043,40 грн., є правомірною.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд погоджується з ними, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 28 880,37 грн. - інфляційних втрат (за період листопад 2009 року -вересень 2012 року) та 12 346,19 грн. - 3% річних (за накладною від 23.09.2009р. за період з 23.10.2009р. по 01.10.2012р.; за накладною від 07.10.2009р. за період з 06.11.2009р. по 01.10.2012р.).
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ОЛІС ЛТД", м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення суми основного боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №ОЛ-0005469, в розмірі 44 744,65 грн.; суми основного боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №ОЛ-0005835, в розмірі 93 043,40 грн., інфляційних втрат в сумі 28 880,37 грн. та 3% річних в сумі 12 346,19 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ОЛІС ЛТД" (м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3; код 20478063) суму основного боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №ОЛ-0005469, в розмірі 44 744,65 грн. (сорок чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні 65 коп.); суму основного боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №ОЛ-0005835, в розмірі 93 043,40 грн. (дев'яносто три тисячі сорок три гривні 40 коп.), інфляційні втрати в сумі 28 880,37 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят гривень 37 коп.) та 3% річних в сумі 12 346,19 грн. (дванадцять тисяч триста сорок шість гривень 19 коп.), 3580,29 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят гривень 29 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 24 грудня 2012 року.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 4 примірника:
1 -до справи,
2 -позивачу,
3, 4 -відповідачу (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2).
Судове рішення № 28256515, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 20.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/5025/1130/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: