Рішення № 28254486, 19.12.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2012Справа №5002-26/3890-2012

За позовом Борисенко Петра Васильовича, с. Петрівка Красногвардійського району АР Крим

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», с. Петрівка Красногвардійського району АР Крим

про стягнення 8883,76 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Романов С.П., представник за довіреністю №377 від 18.10.2012 р.,

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Борисенко Петро Васильович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» відшкодування суми індексу інфляції у розмірі 6551,79 грн та суми 3% річних у розмірі 2331,97 грн.

В ході провадження у справі позивач зменшив розмір позовних вимог в частині суми 3% річних та з врахуванням зменшення просить стягнути суму індексу інфляції у розмірі 6551,79 грн та суму 3% річних у розмірі 2328,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправним користуванням відповідачем грошовими коштами, які відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» у випадку виходу учасника з товариства повинні були бути виплачені позивачу згідно вартості частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Відповідач з позовом не погоджується та посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду, у виконання ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України представив заяву про застосування строку позовної давності та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2011 р. рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-29/5366.1-2010 за позовом Борисенко Петра Васильовича до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» про спонукання до виконання певних дій вирішено зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» виплатити грошима Борисенко Петру Васильовичу вартість частки майна в статутному фонді Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» в розмірі 35618,60грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням СТОВ «Дружба народів» подало до Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу про скасування рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2011 р. апеляційну скаргу СТОВ «Дружба народів» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2011 р. у справі

№5002-29/5366.1-2010 без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В касаційному порядку вказані судові акти оскаржені не були.

Отже, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2010 р. набрало законної сили 20.04.2011 р.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2010 р. у справі №5002-29/5366.1-2010 встановлено, що на підставі прийнятого 23.07.2008 р. рішення чергових загальних зборів учасників СТОВ «Дружба народів» Борисенко П.В. було виключено зі складу учасників товариства з виплатою частки у статутному фонді в натуральній формі - майном.

Згідно статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, обов'язок відповідача щодо виплати позивачу вартості частки майна в статутному фонді СТОВ «Дружба народів» в розмірі 35618,60 грн виник з моменту виключення Борисенко П.В. зі складу учасників, а саме з 23.07.2008 р. у строк до

23.07.2009 р.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх прав та інтересів на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2010 р. прийнятого у справі №5002-29/5366.1-2010 позивач просить стягнути суми індексу інфляції та 3% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Основні критерії належності виконання містяться у статті 526 ЦК України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Належне виконання також включає в себе виконання зобов'язання належними сторонами, в обумовлені строки.

Неналежно проведене виконання не припиняє зобов'язання, а лише тягне за собою покладення на боржника нових обов'язків, які становлять міри цивільно-правової відповідальності (відшкодування збитків, стягнення неустойки).

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Так, враховуючи положення статті 54 Закону України «Про господарські товариства», строк безпідставного користування відповідачем грошовими коштами позивача розпочався через дванадцять місяців з дня виключення Борисенка П.В. зі складу учасників товариства, тобто з 24.07.2009 р.

Факт отримання позивачем грошових коштів в рахунок відшкодування вартості частки у статутному капіталі товариства підтверджується поясненнями позивача у позові.

Оскільки оплата відповідачем вартості частини майна мала бути здійснена до 24.07.2009 р., а фактично оплачена 11.01.2012 р. прострочення виконання грошового зобов'язання становить 901 днів.

Позивач просить суд стягнути суму індексу інфляції у розмірі 6551,79 грн та суму 3% річних у розмірі 2328,92 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його обґрунтованим, а тому заявлені вимоги про стягнення суму індексу інфляції у розмірі 6551,79 грн та суму 3% річних у розмірі 2328,92 грн підлягають задоволенню.

Що ж до застосування позовної давності, про що було заявлено відповідачем із посиланням на те, що строк звернення до суду про стягнення втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та трьох процентів річних сплив 24.07.2012 р., суд зазначає наступне.

Відповідач в обґрунтування заяви вказує, що оскільки інфляційні втрати та 3% річні є невід'ємною частиною боргу, то вимоги про їх оплату кредитор має право заявити з дати виникнення права на позов про стягнення боргу.

Статтею 256 ЦК України, передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушує.

Стаття 264 ЦК України встановлює підстави, за наявності яких переривається позовна давність та її перебіг починається заново, незалежно від строку, який сплив до часу виникнення цих обставин, за умови, якщо до виникнення цих підстав не сплила позовна давність.

Так, ч. 2 ст. 264 ЦК України встановлює, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Оскільки три проценти річних та втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції є частиною вимоги про стягнення вартості частини майна товариства, то пред'явленням вимоги про її стягнення переривається позовна давність і щодо вказаних вимог. Після переривання, перебіг позовної давності починається заново.

З наведеного слідує, що зверненням з позовом про стягнення 35618,60 грн вартості частини майна товариства перебіг позовної давності перервано та почато заново.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Належний до сплати судовий збір, суд відносить на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

19.12.2012.

Повне рішення складено 24.12.2012.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» (Україна, 97012, АР Крим, Красногвардійський район, с. Петрівка, код ЄДРПОУ 03759079) на користь Борисенко Петра Васильовича (Україна, 97012, АР Крим, Красногвардійський район, с. Петрівка, Квартал Єгудина, 27, кв. 6) суму індексу інфляції в розмірі 6551,79 грн, суму 3% річних в розмірі 2328,92 грн та суму судового збору в розмірі 1609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Л. Медведчук