Постанова № 28249006, 20.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7215/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Олейнік О.О.,

в присутності сторін: позивача - ОСОБА_1.;

від позивача - ОСОБА_2;

від відповідача - Цуцкова І.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 № 0000281710, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Алчевська ОДПІ, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з позатку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпострач»;

- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.07.2012 №0000281710;

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.07.2012 №0000281710.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 липня 2012 року було отримано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.07.2012 № 0000281710, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2272,50 грн., з яких 1515,00 - за основним платежем, 757,50 - за штрафними санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 12.07.2012 №670-172-2668100734 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпостач» (код ЄДРПОУ 30597040). Відповідно до висновків вказаного акту були встановлені порушення ФОП ОСОБА_1: ст.ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині відсутності реального настання правових наслідків по ланцюгу постачання до «вигодонабувача» у травні, червні 2011 року; ст.ст. 44, 185, 187, 188 ПК України; ст.ст. 44, 198 ПК України.

Такі висновки Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області ДПС зроблені на підставі акту від 11.10.2011 № 257/2301/30597040 ДПІ у Лутугінському районі «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агротехпостач» (код ЄДРПОУ 30597040) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 30.06.2011.

На підставі отриманого від ДПІ у Лутугінському районі акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агротехпостач», податковим інспектором-ревізором Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби - Александровою Н. В. щодо вказаного контрагента викладено певні обставини: зокрема, що у ТОВ «Агротехпостач» (код ЄДРПОУ 30597040) відсутні складські приміщення та працює лише 6 осіб, і на підставі цього зроблено висновок про відсутність фактичного постачання товару. З огляду на це відповідач стверджує про безтоварність операцій з ТОВ «Агротехпостач».

Перелічені в акті перевірки обставини стосовно контрагента позивача самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Агротехпостач» і не позбавляють правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. Відсутність земельних ділянок у ТОВ «Агротехпостач» не свідчить про нікчемність або недійсність договорів, а рішення суду про визнання договорів між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Агротехпостач» не має, а тому відповідач не має права стверджувати, що ці договори є недійсними і первинні документи не мають юридичної сили. Операції можуть визнаватися нікчемними (недійсними) лише у рамках правового поля і виключно на підставі відповідних фактів та доказів.

У зв'язку з чим позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.07.2012 № 0000281710 винесене на підставі акту перевірки від 12.07.2012 № 670-172-2668100734 є протиправним, оскільки відповідач провів документальну перевірку з порушенням вимог Податкового законодавства України і в результаті чого безпідставно збільшив йому грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Алчевська ОДПІ позов не визнала, про що подала суду письмові заперечення проти адміністративного позову (а.с.85-88), у судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач - ФОП ОСОБА_1, зареєстрований виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 16.04.1999 за № 23840170000003326 (а.с.10). Позивач перебуває на обліку як платник податків та зборів у органах державної податкової служби та відповідно до свідоцтва від 24.05.2006 НОМЕР_1, є платником податку на додану вартість (а.с.13).

На підставі наказу від 07.07.2012 № 348 посадовою особою Алчевської ОДПІ згідно з п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Агротехпостач» за період з 01.05.2011 по 30.06.2011, результати якої оформлено актом від 12.07.2012 №670-172-2668100734 (а.с.15-40).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Під час судового розгляду відповідачем доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а саме, надано документальне підтвердження наявності таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (акт ДПІ у Лутугинському районі від 11.10.2011 №257/2301/30597040 «Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Агротехпостач» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 30.06.2011») (а.с.93-103).

У зв'язку з надходженням інформації про факти, що свідчать про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства, Алчевською ОДПІ направлено запит до позивача від 22.06.2012 №8719/172 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з постачальником ТОВ «Агротехпостач» за період з 01.05.2011 по 30.06.2011 (а.с.89-90).

На вказаний обов'язковий запит органу державної податкової служби ФОП ОСОБА_1 копії документів бухгалтерського та податкового обліку по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Агротехпостач» були надані не в повному обсязі, що зафіксовано в акті перевірки (а.с.20).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у податкового органу були правові підстави, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для видання наказу від 07.07.2012 №348 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 30.06.2011».

При проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 30.06.2011, результати якої оформлено актом від 12.07.2012 №670-172-2668100734, Алчевською ОДПІ дотримані вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України - ФОП ОСОБА_1 вручені копія наказу від 07.07.2012 №348 та письмове повідомлення від 07.07.2012 №9894/172 про дату початку та місце проведення такої перевірки, про що свідчить розписка позивача від 07.07.2012 (а.с.91).

Згідно висновків акта від 12.07.2012 №670-172-2668100734 документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1:

- п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, встановлено відсутність реального настання правових наслідків по ланцюгу постачання до «вигодонабувача» у травні, червні 2011 року: по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 4160 грн. за травень 2011 року - ПП СПФ «Агро» (код ЄДРПОУ 30877035); по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 5675 грн. - ТОВ «Агротехпостач» (код ЄДРПОУ 30597040), з яких за травень 2011 року - 4108 грн., за червень 2011 року - 1567 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання всього у сумі 4160 грн., в т.ч. за травень 2011 року на суму 4160 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит всього у сумі 5675 грн., в т.ч. за травень 2011 року на суму 4108 грн., за липень 2011 року на суму 1567 грн.

На підставі акта позапланової невиїзної документальної перевірки від 12.07.2012 №670-172-2668100734 Алчевською ОДПІ згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, абз.4 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2012 року № 0000281710 про збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 2272,50 грн., у т.ч. 1515 грн. - за основним платежем, 757,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.51).

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ 25 липня 2012 року № 0000281710 є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на нижчевикладене.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, 04 січня 2011 року за № 16 між ТОВ «Агротехпостач» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір постачання продукції (а.с.62-65). В рамках виконання вказаного договору між сторонами оформлені податкова накладна від 17.05.2011 № 70, видаткова накладна від 17.05.2011 №АС-00070 (а.с.66, 67). Оплата за отриманий товар здійснена позивачем шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «Агротехпостач» грошових коштів згідно платіжного доручення від 30.05.2011 № 3005 в сумі 24648,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 4108,00 грн. (а.с.69).

02 березня 2011 року між ТОВ «Агротехпостач» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір № 0020312011 на перевезення вантажів по території України (а.с.56-57). В рамках виконання вказаного договору між сторонами оформлені податкова накладна від 18.06.2011 № 104 та акт приймання виконаних робіт складений 18.06.2011 (а.с.59-60). Оплата за отримані транспортні послуги здійснена позивачем шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «Агротехпостач» грошових коштів згідно платіжного доручення від 30.05.2011 № 3006 в сумі 9400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 1566,67 грн. (а.с.60).

В подальшому товар отриманий від ТОВ «Агротехпостач» по договору від 04 січня 2011 року № 16 був реалізований ФОП ОСОБА_1 ППСПФ «Агро» (податкова накладна від 19.05.2011 № 1, видаткова накладна від 19.05.2011 № 1/05 (а.с.120,121). Оплата за отриманий товар здійснена ППСПФ «Агро» шляхом перерахування на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 грошових коштів, що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с.122-130).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість у травні - червні 2011 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Агротехпостач» та ППСПФ «Агро» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на встановлену відсутність поставок (робіт, послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлені судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання транспортних послуг та товару з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та його подальшу реалізацію, суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 2272,50 грн., у тому числі 1515 грн. - за основним платежем, 757,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагента позивача - ТОВ «Агротехпостач», що відображено у акті ДПІ у Лутугинському районі від 11.10.2011 № 257/2301/30597040, суд не приймає до уваги, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже, не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість позивачем документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій.

Крім того, судом встановлено, що спірний період вже був предметом перевірки Алчевскої ОДПІ про що свідчить акт від 19.12.2011 №2120-171-2668100734 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2010 по 30.09.2011 (а.с.135-156), яким не встановлено порушень позивачем податкового законодавства по операціях з продажу товарів ПП СПФ «Агро» у травні 2011 року та по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Агротехпостач» у травні 2011 року, червні 2011 року, яки встановлені під час проведення перевірки оформленої актом позапланової невиїзної документальної перевірки від 12.07.2012 №670-172-2668100734, що свідчить про суперечливість висновків зроблених відповідачем.

Алчевська ОДПІ як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Відповідно до приписів частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на обставини справи, з метою повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати оскаржуване у даній адміністративній справі податкове повідомлення-рішення.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпостач», суд зазначає наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.07.2012 № 0000281710. Саме воно має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 20 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 26 листопада 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 № 0000281710 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби форми «Р» від 25.07.2012 № 0000281710.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 110,26 грн. (сто десять гривень 26 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 26 листопада 2012 року.

Суддя Д.О. Яковлев