Постанова № 28248768, 03.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13901/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретаріВасиленко К.Е. за участю: прокурора представника позивача Ягольник Г.В. Закарян К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський арматурний завод «Адмірал» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський арматурний завод «Адмірал», в якому позивач просить стягнути борг, в розмірі 16071,49 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскільки відповідачем були порушені вимоги стосовно сплати суми єдиного внеску відповідно до ч.8 ст.9 Закону України «Про збip та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у нього виникла недоїмка за липень 2012 року, в розмірі 16071,49 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце якого, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття , розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський арматурний завод «Адмірал»зареєстроване, юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради(ідентифікаційний код 37806809).

ТОВ «Дніпропетровський арматурний завод «Адмірал», є платником страхових внесків (страхувальником) і зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України за № 04060319087.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський арматурний завод «Адмірал»подало звіт про нарахування заробітної плати та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2012 року до УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому самостійно платником визначено суму єдиного внеску в розмірі 16071,49 грн.

Нарахована сума внесків підприємством за вказаний період в установлені законодавством терміни, не сплачена. У зв'язку з даними обставинами, у нього виникла прострочена заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, недоїмка, на зазначену суму, що підтверджується довідкою-розрахунком, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський арматурний завод «Адмірал», складає 16 071,49 грн.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до п.4.1 ст.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі, в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Статтею 9 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких, провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також, незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких, нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом, є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті, незалежно від фінансового стану платника.

Приписи п. 6 ч.1 ст.1 цього ж закону, зазначають, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону України "Збip та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вищезазначений єдиний внесок підлягає сплаті, незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 122, ч. 4 ст.128, 159 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський арматурний завод «Адмірал» про стягнення боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський арматурний завод «Адмірал» на користь Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованість в сумі 16 071, 49 грн., з зарахуванням на розрахункові рахунки:

- р/р № 37192002000406 - 36,77 % в сумі 14 393, 93 грн.;

- р/р № 37199083000406 - 3,6 % в сумі 1 409, 18 грн.;

- р/р № 37199072000406 - 33,2 % в сумі 253, 12 грн.;

- р/р № 37196086000406 - 2 % в сумі 15, 26 грн., до відділу Державного казначейства банку ГУДКСУ в Дніпропетровській області МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також, прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс постанови складено 07.12.2012 року.

Суддя І.О. Лозицька