Постанова № 28248716, 26.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/11864/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Власенко Д.О. , розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення штрафних санкцій , -

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» у якому просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України штрафні санкції згідно з Постановою Національного банку України № 58 від 21.04.2010 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства в розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відділом валютного контролю та ліцензування Управління Національного банку України в Одеській області на підставі плану перевірок уповноважених банків, фінансових установ та їх підрозділів з питань додержання вимог валютного законодавства на 2010 рік, затвердженого Національним банком України, здійснено перевірку Філії «Южне головне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк». Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 2 статті 10 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124, в частині перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції. На виконання вимог пункту 3.4 розділу 3 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, управлінням винесено Постанову від 21.04.2010 № 58 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства ПАТ КБ «ПриватБанк». Позивачем листом від 21.02.2012 №18-39/1228 направлено до відповідача вимогу щодо виконання Постанови № 58 від 21.04.2010 та сплати до Державного бюджету штрафу у розмірі 1700,00 грн. Однак відповідачем до теперішнього часу суму штрафу не сплачено.

Відповідачем копія ухвали про відкриття скороченого провадження отримана 19 жовтня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи /а.с. 22/.

Жодних заперечень чи клопотань про призначення справи до розгляду у судовому засіданні на адресу суду ПАТ КБ «ПриватБанк» не надало. За таких підстав вважаю за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2010 Національним банком України в особі начальника Управління Національного банку України в Одеській області, після розгляду матеріалів перевірки філії «Южне головне регіональне управління «Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» з питань виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», виявив порушення позивачем валютного законодавства, а саме: вимог п. 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124, про що винесено постанову від 21.04.2010 за № 58 /а.с. 7-8/.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що у звіті за формою № 552 «Звіт про надходження від нерезидентів та продаж безготівкової іноземної валюти» по Одеській області за 30.12.2009 надано інформацію про зарахування (надходження в Україну) на кореспондентський рахунок банку від нерезидента коштів в іноземній валюті на користь клієнта за кодом ЄДРПОУ 23212839 у сумі 15 000,00 дол. США із зазначенням у колонці 6 поповнення статутного капіталу банку або юридичної особи - клієнта банку. Згідно з випискою за рахунком 37202004049001 «Кредитові суми до з'ясування» та SWIFT - повідомленням 30.12.2009 від нерезидента ANDREY CHUMOV (Сполучені штати Америки) надійшли кошти у сумі 15 000,00 грн. дол. США. Проте, 06.01.2010 зазначені кошти з рахунку № 37202004049001 були повернуті відправнику коштів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 в адміністративній справі № 2а-7084/10/0470 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області про скасування Постанови № 58 від 21.04.2010, у задоволенні зазначеного адміністративного позову банку відмовлено /а.с. 11-14/.

Судом встановлено, що станом на 27.06.2011 постанова у справі № 2а-7084/10/0470 не набрала законної сили, проте жодною із сторін не надано інформації щодо набрання нею чинності чи подання апеляційної скарги.

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області листом від 21.02.2012 №18-39/1228 направив до ПАТ КБ «ПриватБанк» вимогу щодо виконання Постанови № 58 від 21.04.2010 та сплати до Державного бюджету штрафу у розмірі 1700,00 грн. /а.с. 15/.

З огляду на викладене судом встановлено, що відповідно до Пояснень щодо заповнення форми № 552 передбачено порядок заповнення Звіт про надходження від нерезидентів та продаж безготівкової іноземної валюти.

Згідно п. 2 Пояснень у частині І форми банк надає інформацію про такі операції з безготівковою іноземною валютою, зокрема: зарахування (надходження в Україну) на кореспондентські рахунки банку від нерезидентів і з рахунків резидентів, відкритих за межами України, коштів в іноземній валюті на користь клієнтів банку (резидентів і нерезидентів, юридичних та фізичних осіб), самого банку (власні операції банку).

Пунктом 7 вказаних Пояснень визначено, що у звіті не відображаються суми, зокрема, помилково зараховані кошти та нез'ясовані суми, які будуть повернуті банком.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 280 від 17.06.2004 року, кредитові суми до з'ясування. Призначення рахунку: облік сум, які на час надходження не можуть бути зараховані на відповідні рахунки за призначенням через відсутність необхідних реквізитів у документах. За кредитом рахунку проводяться суми до з'ясування отримувачів коштів. За дебетом рахунку проводяться суми, що списуються після з'ясування їх фактичних одержувачів та отримання підтверджень від банку-кореспондента або повернення сум платнику, якщо підтвердження не надходить.

Отже, суми що надійшли на користь клієнтів і обліковувалися на рахунках до з'ясування, у звіті відображаються після їх зарахування на рахунки клієнтів. Проте, позивачем 06.01.2010 року кошти, що надійшли, було повернуто відправнику без зарахування на поточний рахунок клієнта банку.

Згідно ст. 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР, іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді, зокрема, іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України.

Відповідно до п. 7 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» від 23.06.2009 № 1533-VI, іноземні інвестори здійснюють інвестиційну діяльність у грошовій формі виключно через інвестиційні рахунки, відкриті в уповноважених банках України. Для іноземного інвестування на інвестиційні рахунки в іноземній валюті зараховується іноземна валюта, що визнається Національним банком України вільно конвертованою валютою.

У зв'язку з вищевказаним, зарахування коштів на рахунок юридичної особи у день надходження коштів - 30.12.2009 було неможливим без відкриття інвестором інвестиційного рахунку, відповідно до вимог закону.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить в т.ч. видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Згідно статті 56 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Так, абз. 1 п. 2.8 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 08.02.2000 № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2000 року за № 209/4430 визначено, що за несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком звітності про валютні операції тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене суд вважає, що постанова Національного банку України від 21.04.2010 № 58 є правомірною та підлягає виконанню зі сторони ПАТ КБ «ПриватБанк». Отже, оскільки відповідачем добровільно штрафні санкції не сплачуються суд приходить до висновку про необхідність примусового стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь Державного бюджету України штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 4-15, 86, 94, 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення штрафних санкцій - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь Державного бюджету України (одержувач: Головне управління Державної казначейської служби Україна у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 37988155, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, рахунок 31119105700002, код банку - 805012, код бюджетної класифікації - 21081000, символ - 105) штрафні санкції згідно з Постановою Національного банку України № 58 від 21.04.2010 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства в розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).

Судові витрати по справі не стягуються.

Відповідно до положень п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Власенко