Ухвала суду № 28246674, 06.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 року м. Київ К-20957/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2009

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010

у справі № 2а-25534/09/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент-Ойл»

до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргумент-Ойл» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Аргумент-Ойл») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Лисичанську Луганської області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2009 №0000762301/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2009 позов задоволено частково. Визнані протиправними дії державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області щодо підписання акта планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент-Ойл»від 03.08.2009 №63/23-35689591 не за місцезнаходженням платника податків. Визнано частково недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 14.08.2009 №0000762301/0 щодо визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 17043,00 грн. - за основним платежем, та в сумі 8521,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано недійсною та скасовано першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 04.09.2009 №1/60. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 змінено постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2009. Виключено із резолютивної частини постанови суду першої інстанції речення про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області щодо підписання акта планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент- Ойл»від 03.08.2009 №63/23-35689591 не за місцезнаходженням платника податків. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в м. Лисичанську Луганської області провела планову виїзну перевірку ТОВ «Аргумент-Ойл»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, за результатами якої склала акт від 03.08.2009. Перевіркою, серед іншого, встановлено завищення податкового зобов'язання всього у сумі 3982,00 грн.; завищення податкового кредиту на загальну суму 21025,00 грн.; та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплати до бюджету, всього у сумі 17376,00 грн. Висновки щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплати до бюджету, у сумі 17376,00 грн. обґрунтовані в акті планової виїзної перевірки нікчемністю договорів від 25.03.2008 №25/03/08УП, укладеного ТОВ «Аргумент-Ойл»з ПП «ОПТ-СПЕЦ-ВМ», та від 24.04.2008 №24/04/08УГТ, укладеного ТОВ «Аргумент-Ойл»з ТОВ «СОЮЗ-НАДІЯ», внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 21025,00 грн.; а також включенням двічі до податкового кредиту в серпні та вересні 2008 року податкової накладної від 14.07.2008 №16, отриманої від ТОВ «Лідер-ПК»на суму податку на додану вартість 333,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, виписаними позивачу його контрагентами, в той же час, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з його контрагентами, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарської операції, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров