Рішення № 28228284, 17.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/14754-2012 17.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росавто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані мережеві рішення"

про стягнення 3 956,55 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Бєлік А. В. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані мережеві рішення" заборгованості за Договором № Т 26/11-10/1 від 26.11.2010 року про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів в розмірі 3 956,55 грн., в тому числі 3 395,36 грн. основного боргу, 463,14 грн. пені, 6,79 грн. збитків від інфляції, 91,26 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами Договору № Т 26/11-10/1 від 26.11.2010 позивачем виконано роботи, проте відповідач не здійснив оплату згідно умовами договору. У зв'язку з простроченням поставки та виконанням робіт позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню, інфляційні та річні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/14754-2012, розгляд справи призначено на 26.11.2012.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 26.11.2012 представників сторін розгляд справи відкладено на 17.12.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2012 повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 26.11.2012 та 17.12.2012 від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.12.2012 та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд,-

В С Т А Н О В И В:

26.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росавто" (надалі -позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегровані мережеві рішення" (надалі -відповідач, замовник) було укладено договір № 26/11-10/1 про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги/виконати роботи з ремонту та технічного обслуговування автомобілів (надалі - роботи/послуги), що належать замовнику або використовуються ним на законних підставах (надалі -автомобілі, автомобіль), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані/надані виконавцем роботи/послуги, а також оплатити вартість використаних матеріалів (запасних частин), відповідно до умов договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, підставою для надання робіт/послуг є звернення замовника до виконавця та оформлена відповідна заявка.

У відповідності до умов договору позивач здійснив ремонт автомобіля, який належить відповідачу на суму 3395,36 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № РАСН038458 від 11.10.2011, який підписаний позивачем та представником відповідача за довіреністю № 179 від 11.10.2011.

Як вбачається з п. 4.4. Договору оплата виконаних/наданих виконавцем робіт/послуг здійснюється замовником протягом 3 банківських днів з дня узгодження (підписання) відповідного акту виконаних робіт/наданих послуг, на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури.

Позивач виставляв відповідачу рахунок № РАСС039923 від 11.10.2011 на суму 3395,36 грн.

Проте відповідач, всупереч умовам договору не розрахувався за надані на його користь послуги/виконані роботи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідач з повідомленням-претензією № 67 від 22.02.2012 з вимогою сплатити заборгованості по договору в розмірі 3395,36 грн.

У відповідь на претензію відповідач зазначив, що враховуючи, що виконавцю, за умовами договору, надається право провести оплату протягом 3 банківських днів з моменту виставленого рахунку, а виставлений виконавцем рахунок мав строк дії в 2 дні, то відповідач вважає, що дії відповідача не є порушенням договірних зобов'язань, оскільки виконавець не надав умов для належного виконання договору замовником.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив ремонт автомобіля, який належить відповідачу на суму 3395,36 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № РАСН038458 від 11.10.2011

Таким чином, відповідач повинен був оплати виконані роботи/надання послуг у строк до 14.10.2011 включно.

Проте відповідач свого зобов'язання щодо оплати за виконані роботи/надання послуг у строк до 14.10.2011 не виконав.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 3395,36 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3395,36 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 463,14 грн. у період з 14.10.2011 по 05.09.2012.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції ц вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 5.1. Договору, за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення за весь період прострочення.

Оскільки позивачем заявлена до стягнення пеня за прострочку оплати за виконані роботи/надання послуг, вартість яких згідно акту виконаних робіт № РАСН038458 від 11.10.2011 становить 3395,36 грн. та те, що відповідач повинен був оплати виконані роботи/надання послуг у строк до 14.10.2011 включно, здійснивши перерахунок пені суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 259,82 грн. за період з 17.10.2012 по 14.04.2012.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення3395.3617.10.2011 - 22.03.20121587.7500 %0.042 %*227.813395.3623.03.2012 - 14.04.2012237.5000 %0.041 %*32.01Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6,79 грн. збитків від інфляції та 91,26 грн. 3% річних нарахованих за період з 14.10.2011 по 05.09.2012.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем неправильно визначено дату початку нарахування збитків від інфляції та 3% річних, оскільки судом встановлено, що відповідач повинен був оплати виконані роботи/надання послуг у строк до 14.10.2011 включно, то початок нарахування 3% річних та збитків від інфляції є 17.10.2011.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів3395.3617.10.2011 - 05.09.20123253 %90.70Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 90,70 грн. за розрахунком суду.

Що стосується збитків від інфляції, то у визначений відповідачем період спостерігалась дефляція. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частково задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (частина 5 статті 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані мережеві рішення" (04114, м. Київ, вул. Дубровицька, 28, код ЄДРПОУ 33635717, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росавто" (04111, м. Київ, вул. Салютна, 2, код ЄДРПОУ 30929127) 3395,36 грн. (три тисячі триста дев'яносто п'ять гривень 36 коп.) основного боргу, 90,70 грн. (дев'яносто гривень 70 коп.) 3% річних, 259,82 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять гривень 82 коп.) пені, 1523,80 грн. (одну тисячу п'ятсот двадцять три гривні 80 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 21.12.2012

Суддя О.А. Грєхова