дата документу :
Справа №1/1005/174/2012
1005/2750/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарях судового засідання Ляшенко Н.П., Гамзі Т.О.,
за участю прокурорів Маркицького А.М., Баклана В.М., Добривечір К.В.,
за участю потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської об-ласті, українця, громадянина України, з середньою спеціальною ос-вітою, не працюючого, розведеного, на утриманні якого перебуває малолітній син, раніше судимого: вироком Дарницького районного суду м. Києва від 11 липня 2008 року за ч.2 ст.185 КК України до арешту строком на 4 місяці 11 днів, вироком Бориспільського міськ-районного суду від 24 грудня 2009 року до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з призначенням іспитового строку тривалістю 3 роки, за-реєстрованого в АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Ічні Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, рані-ше судимого: вироком Ічнянського районного суду Чернігівської об-ласті від 27 січня 1999 року за ч.3 ст.81, ч.2 ст.17, ч.3 ст.117, ч.3 ст.117, ч.2 ст.118 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 3 роки, вироком Ічнянського районного суду Чернігівської облас-ті від 24 липня 2003 року за ч.3 ст.185 КК України 2001 року до поз-бавлення волі строком на 3 роки, вироком Бориспільського міськ-райнного суду від 16 серпня 2006 року за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України 2001 року до позбавлення волі строком на 4 роки, про-живаючого в АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
9 січня 2012 року ОСОБА_3 знаходився в с. Щасливому Бориспільського району по вул. Лесі Ук-раїнки. Приблизно о 23 годині 40 хвилин він вирішив поїхати додому. Разом з тим, у нього були відсутні грошові кошти, достатні для цього. Підсудний побачив автомобіль марки «Ваз-2106», номерний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_1 та був припаркований у дворі будинку по вул. Ліхачова, 5 в с. Щас-ливому Бориспільського району. У ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на проникнення в автомобіль та викрадення з нього майна. Керуючись корисним мотивом та реалізуючи злочинний умисел, підсудний підійшов до автомобіля, пересвідчився у тому, що за ним ніхто не спостерігав, за допомогою ножиць, які він зберігав при собі, відчинив замок водійських дверей та проник в салон автомобіля. ОСОБА_3 витягнув автомагнітолу фірми «Owners manual»вартістю 350 гривень та за допомогою ножиць обрізав провода жив-лення. Після цього підсудний зсередини відкрив капот та виліз з салону автомобіля. Продовжуючи реалізо-вувати злочинний умисел, ОСОБА_3 повністю відкрив капот, та зняв акумулятор фірми «Varta»вартістю 815 гривень. Заволодівши викраденим майном, підсудний зник з місця вчинення злочину. 11 січня 2012 року приблизно о 9 годині 00 хвилин в м. Києві поряд зі станцією метро «Лівобережна»він за 200 гривень продав ОСОБА_5 автомагнітолу фірми «Owners manual»та акумулятор фірми «Varta».
16 січня 2012 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розпивав горілку в м. Борисполі. Приблизно о 23 годині 30 хвилин вони закінчили розпивати горілку та вирішили поїхати додому. Разом з тим, у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відсутні грошові кошти, достатні для цього. По дорозі до автобусної зупинки ОСОБА_3 побачив автомобіль марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2, який належав ОСОБА_2 та був припаркований поряд з будинком по вул. Київський шлях, 35 в м. Борисполі. Тому ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проникнути в автомобіль та викрасти з нього майно, а грошові кошти, отримані від продажу викраденого майна, розділити порівну. ОСОБА_6 відмовився від цієї пропозиції, а ОСОБА_4 погодився з нею. Таким чином, у підсудних виник спіль-ний умисел, спрямований на проникнення в автомобіль та викрадення з нього майна. Керуючись корисним мотивом та реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля, пересвідчився у тому, що за ним ніхто не спостерігав, за допомогою ножиць, які він зберігав при собі, відчинив замок водійських дверей та проник в салон автомобіля. ОСОБА_4 залишився ззовні автомобіля, він спостерігав за тим, щоб ніхто не побачив крадіжку, та повинен був попередити ОСОБА_3 про появу сторонніх осіб. В салоні автомобіля ОСОБА_3 витягнув автомагнітолу фірми «Pioneer»вартістю 300 гривень та за допо-могою ножиць обрізав провода живлення. Крім того, він витягнув 4 акустичних динаміка фірми «Phantom» вартістю 200 гривень. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_3 виліз з салону автомобіля та разом з ОСОБА_4 зник з місця вчинення злочину. У такий спосіб підсудні отримали можливість на власний роз-суд розпорядитись викраденим майном.
ОСОБА_3 визнав вину у вчиненні злочину частково.
Допитаний у судовому засіданні підсудний показав, що 9 січня 2012 року він знаходився в с. Щасли-вому Бориспільського району по вул. Лесі Українки. Приблизно о 23 годині 40 хвилин ОСОБА_3 ви-рішив поїхати додому. Разом з тим, у нього були відсутні грошові кошти, достатні для цього. Підсудний побачив автомобіль марки «Ваз-2106». У нього виник намір проникнути в автомобіль та таємно викрасти з нього майно. Тому підсудний підійшов до автомобіля, пересвідчився у тому, що за ним ніхто не спостерігав, за допомогою ножиць, які він зберігав при собі, відчинив замок водійських дверей та проник в салон авто-мобіля. ОСОБА_3 витягнув автомагнітолу та за допомогою ножиць обрізав провода живлення. Після цього підсудний зсередини відкрив капот та виліз з салону автомобіля. Він повністю відкрив капот та зняв акумулятор. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_3 зник з місця вчинення злочину. 11 січня 2012 року приблизно о 9 годині 00 хвилин в м. Києві поряд зі станцією метро «Лівобережна»підсудний продав автомагнітолу та акумулятор за 200 гривень. 16 січня 2012 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розпивав горілку в м. Борисполі. Приблизно о 23 годині 30 хвилин вони закінчили роз-пивати горілку та вирішили поїхати додому. Разом з тим, у ОСОБА_3 були відсутні грошові кошти, до-статні для цього. По дорозі до автобусної зупинки він побачив автомобіль марки «Ваз-2105». У нього виник намір проникнути в автомобіль та викрасти з нього майно. ОСОБА_3 не пропонував ОСОБА_4 прий-няти участь у крадіжці. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 пішли на автобусну зупинку. ОСОБА_3 підійшов до автомобіля, пересвідчився у тому, що за ним ніхто не спостерігав, за допомогою ножиць, які він зберігав при собі, відчинив замок водійських дверей та проник в салон автомобіля. Підсудний витягнув автомагнітолу та за допомогою ножиць обрізав провода живлення. Крім того, він витягнув 4 акустичних динаміка. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_3 виліз з салону автомобіля та зник з місця вчи-нення злочину.
ОСОБА_4 не визнав вину у вчиненні злочину.
Допитаний у судовому засіданні підсудний показав, що 16 січня 2012 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 розпивав горілку в м. Борисполі. Приблизно о 23 годині 30 хвилин вони закінчили роз-пивати горілку та вирішили поїхати додому. По дорозі до автобусної зупинки ОСОБА_3 непомітно віді-рвався від ОСОБА_4 та ОСОБА_6, та зник в невідомому напрямку. Через деякий час ОСОБА_3 наздогнав їх на автобусній зупинці. В руці він тримав пакет, в якому містилась автомагнітола та 4 акустич-них динаміка.
Вина підсудних у вчинених злочинах підтверджується зібраними доказами.
І. По факту крадіжки майна ОСОБА_1
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що він є власником автомобіля мар-ки «Ваз-2106», номерний знак НОМЕР_1. 9 січня 2012 року приблизно о 16 годині 00 хвилин він припарку-вав свій автомобіль у дворі будинку по АДРЕСА_3 та пішов додому. Наступного дня, а саме 10 січня 2012 року приблизно о 8 годині 00 хвилин, потерпілий ОСОБА_1 прийшов до автомобіля та, відкривши водійські дверцята, побачив, що з нього викрадена автомагнітола фір-ми «Owners manual», яку він придбав за 350 гривень. Оглянувши підкапотний простір, потерпілий ОСОБА_1 виявив, що з автомобіля викрадений акумулятор фірми «Varta», який він придбав за 815 гривень.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 11 січня 2012 року приблизно о 9 годині 00 хвилин в м. Києві поряд зі станцією метро «Лівобережна»він за 200 гривень придбав у молодого чоловіка на ім'я ОСОБА_3 автомагнітолу фірми «Owners manual»та акумулятор фірми «Varta».
Крім показань потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується документами та речовими доказами:
- заявою потерпілого ОСОБА_1 про злочин від 10 січня 2012 року (а.с.17 т.1). В цій заяві він пові-домив про те, що з його автомобіля марки «Ваз-2106», номерний знак НОМЕР_1, була викрадена авто-матнітола фірми «Owners manual»вартістю 350 гривень та акумулятор фірми «Varta»вартістю 815 гривень.
- протоколом огляду місця події -автомобіля марки «Ваз-2106», номерний знак НОМЕР_1 (а.с.20-24 т.1). В ході проведення цієї слідчої дії в автомобілі була виявлена та зафіксована відсутність автомагнітоли та акумулятора;
- копією квитанції (а.с.25 т.1), якою підтверджується те, що вартість акумулятора фірми «Varta»ста-новить 815 гривень;
- копією інструкції по експлуатації автомагнітоли фірми «Owners manual»(а.с.26 т.1);
- явкою ОСОБА_3 з повинною (а.с.29 т.1). Підсудний зізнався у тому, що 10 січня 2012 року у дворі будинку по АДРЕСА_3 він викав з автомобіля марки «Ваз-2106», номерний знак НОМЕР_1, автоматнітолу фірми «Owners manual»та акумулятор фірми «Varta»;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 (а.с.85-88 т.1). В ході проведення цієї слідчої дії підсудний відтворив, як 10 січня 2012 року у дворі будинку по АДРЕСА_3 він викрадав з автомобіля марки «Ваз-2106», номерний знак НОМЕР_1, автоматнітолу фірми «Owners manual»та акумулятор фірми «Varta»;
- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5 (а.с.79 т.1). В ході про-ведення цієї слідчої дії свідок ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3 як особу, у якої 11 січня 2012 року приблизно о 9 годині 00 хвилин в м. Києві поряд зі станцією метро «Лівобережна»він за 200 гривень прид-бав автомагнітолу фірми «Owners manual»та акумулятор фірми «Varta». В свою чергу ОСОБА_3 впізнав свідка ОСОБА_5 як особу, якій 11 січня 2012 року приблизно о 9 годині 00 хвилин в м. Києві поряд зі станцією метро «Лівобережна»він за 200 гривень продав автомагнітолу фірми «Owners manual»та акуму-лятор фірми «Varta».
ІІ. По факту крадіжки майна ОСОБА_2
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що з 9 вересня 2011 року він за до-рученням керує автомобілем марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2. 16 січня 2012 року приблизно о 21 годині 00 хвилин він припаркував автомобіль поряд з будинком по вул. Київський шлях, 35 в м. Бориспо-лі та пішов додому. Наступного дня, а саме 17 січня 2012 року приблизно о 8 годині 00 хвилин, потерпілий ОСОБА_2 прийшов до автомобіля та, відкривши водійські дверцята, побачив, що з нього викрадена авто-матнітола фірми «Pioneer», яку він придбав за 300 гривень, та 4 акустичних динаміка фірми «Phantom», які він придбав за 200 гривень.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що 16 січня 2012 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпивав горілку в м. Борисполі. Приблизно о 23 годині 30 хвилин вони закінчили розпивати горілку та вирішили поїхати додому. У ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відсутні грошові кошти. Тому по дорозі до автобусної зупинки поряд з будинком по вул. Київський шлях, 35 в м. Бо-рисполі ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 та свідку ОСОБА_6 проникнути в автомобіль мар-ки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2, та викрасти з нього майно, а грошові кошти, отримані від продажу викраденого майна, розділити порівну. Свідок ОСОБА_6 відмовився від цієї пропозиції, а ОСОБА_4 погодився з нею. Підсудні домовились про те, що ОСОБА_3 проникне в автомобіль та викраде з нього майно, а ОСОБА_4 буде спостерігати за тим, щоб ніхто не побачив крадіжку, та буде попереджати про появу сторонніх осіб. Свідок ОСОБА_6 не хотів бути причетним до цього, тому продовжив йти в на-прямку автобусної зупинки. Приблизно о 23 годині 50 хвилин на автобусній зупинці підсудні наздогнали його. ОСОБА_3 тримав в руках поліетиленовий пакет, в якому містилась автомагнітола та 4 акустичних динаміки. Про походження цих речей свідок ОСОБА_6 не запитував у підсудних.
Крім показань потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 вина підсудних у вчиненні зло-чину підтверджується документами та речовими доказами:
- протоколом усної заяви потерпілого ОСОБА_2 про злочин від 17 січня 2012 року (а.с.38 т.1). В цій заяві він повідомив про те, що з його автомобіля марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2, була ви-крадена автоматнітола та акустичні динаміки;
- протоколом огляду місця події -автомобіля марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2 (а.с.40-43 т.1). В ході проведення цієї слідчої дії в автомобілі була виявлена та зафіксована відсутність автомагнітоли та 4 акустичних динаміка;
- копією довіреності, на підставі якої потерпілий ОСОБА_2 уповноважений керувати автомобілем марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2 (а.с.44 т.1);
- явкою ОСОБА_3 з каяттям (а.с.46 т.1). Підсудний зізнався у тому, що 16 січня 2012 року поряд з будинком по вул. Київський шлях, 35 в м. Борисполі він викрав з автомобіля марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2, автоматнітолу та 4 акустичні динаміка. ОСОБА_4 спостерігав за тим, щоб ніхто не по-бачив крадіжку, та повинен був попередити про появу сторонніх осіб;
- явкою ОСОБА_4 з каяттям (а.с.48 т.1);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 (а.с.89-91 т.1). В ході проведення цієї слідчої дії підсудний відтворив, як 16 січня 2012 року поряд з будинком по вул. Київський шлях, 35 в м. Борисполі він викрадав з автомобіля марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2, авто-матнітолу та 4 акустичних динаміка;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 (а.с.97-99 т.1). В ході проведення цієї слідчої дії підсудний показав, що під час вчинення крадіжки він знаходився поряд з авто-мобілем;
- протоколами допитів ОСОБА_3 в якості підозрюваного та обвинуваченого (117-118, 137-140 т.1). В ході допитів він показав, що 16 січня 2012 року поряд з будинком по вул. Київський шлях, 35 в м. Бо-рисполі він викрадав з автомобіля марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2, автоматнітолу та 4 акустич-них динаміка. ОСОБА_4 не приймав безпосередньої участі в крадіжці. Він лише спостерігав за тим, щоб ніхто не побачив крадіжку, та повинен був попередити про появу сторонніх осіб;
- протоколами допитів ОСОБА_4 в якості підозрюваного та обвинуваченого (а.с.127-128, 149-151 т.1). В ході допитів він показав, що не приймав безпосередньої участі в крадіжці. ОСОБА_4 лише спосте-рігав за тим, щоб ніхто не побачив крадіжку, та повинен був попередити про появу сторонніх осіб.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до переконання, що вина підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинах доведена повністю.
Показання, які ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали в ході досудового слідства та розгляду справи в суді, відрізняються в частині обставин, що стосуються участі ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки майна з автомобіля марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2. Так, в ході досудового слідства під час допиту в якості підозрюваних та обвинувачених вони показали, що ОСОБА_4 спостерігав за тим, щоб ніхто не по-бачив крадіжку, та повинен був попередити ОСОБА_3 про появу сторонніх осіб. Під час допиту в ході розгляду справи в суді підсудні змінили показання: показали, що ОСОБА_4 взагалі не брав ніякої участі в крадіжці майна з автомобіля марки «Ваз-2105», номерний знак НОМЕР_2. На відміну від показань, які ОСОБА_9 та ОСОБА_4 дали в ході розгляду справи в суді, показання, які вони дали в ході досудового слідства, відповідають іншим здобутим доказам: показанням свідка ОСОБА_6, явкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з каяттям та протоколу відтворення обстановки і обставин події, проведеного з участю ОСОБА_4 Ці докази є послідовними та підтверджують одне одного. Тому суд покладає їх в основу вироку. Змі-нивши показання, підсудні прагнули лише пом'якшити власну відповідальність за вчинені злочини. Досто-вірність їх показання про те, що в ході досудового слідства до них застосовувалось насильство, спросто-вується копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.15-16 т.2) та протоколами оголошення про закінчення слідства та пред'явлення обвинуваченим матеріалів слідства (а.с.181, 187 т.1), в яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не скаржились на застосування до них насильства.
Суд вважає, що в кримінальній справі зібрана необхідна та достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини підсудних в інкримінованих їм злочинах.
Їх дії кваліфіковані:
- за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за по-передньою змовою групою осіб.
Кваліфікацію дій підсудних суд вважає правильною частково.
Так, майно, яким заволодів ОСОБА_3, було для підсудних чужим, адже не перебувало в їх влас-ності чи законному володінні. Вони не мали на нього жодного права, цим майном ОСОБА_3 заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось у відсутності інших осіб. За цією ознакою воно є таємним та визначається як крадіжка. Підсудні досягли віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Їх дії харак-теризуються прямим умислом та корисливою метою. Зокрема, підсудні усвідомлювали суспільно небезпеч-ний характер їх діянь, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки і бажали їх настання. Корислива мета полягає у тому, що при вчиненні злочину підсудні прагнули обернути чуже майно на свою користь. Підсуд-ні отримали можливість на власний розсуд розпорядитись викраденим майном. Тому вчинені злочини є за-кінченими.
Підсудні раніше судимі за вчинення крадіжок. Станом на час вчинення нових злочинів їх судимість не погашена та не знята. Це свідчить про те, що в діяннях обох підсудних є ознака повторності. Разом з тим, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз.1 та абз.4 п.24 постанови №10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності»учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи част-ково утворює об'єктивну сторону складу злочину. Дії особи, яка безпосередньо не брала участі у вчиненні злочину, але порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчинен-ню злочину іншими співучасниками, належить кваліфікувати як співучасть у скоєному у формі пособництва з посиланням на частину п'яту статті 27 КК України. ОСОБА_4 не виконував діянь, які повністю чи част-ково утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст.185 КК України. Він безпосередньо не брав участі у вчиненні крадіжки, але спостерігав за тим, щоб ніхто не побачив крадіжку, та повинен був попередити ОСОБА_3 про появу сторонніх осіб. У такий спосіб ОСОБА_4 усував перешкоди та спри-яв вчиненню крадіжки. Його дії мають ознаку пособництва та при кваліфікації потребують посилання на ч.5 ст.27 КК України. Це виключає з діянь підсудних такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину за попе-редньою змовою групою осіб.
З огляду на викладені обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_3 повинен бути засуд-жений за:
- за ч.2 ст.185 КК України, за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
ОСОБА_4 повинен бути засуджений:
- за ч.5 ст.27, ч.2 ст.185 КК України, за пособництво у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.
Обираючи підсудним кримінальне покарання, суд враховує те, що вони не розкаялись у вчинених зло-чинах. Тому обставини, які пом'якшують покарання, відсутні. Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчи-нення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Вчинені злочини є злочинами середньої тяжкості. Аналіз да-них про особи підсудних вказує на те, що вони раніше судимі (а.с.153, 160-161 т.1); за місцем проживання характеризуються негативно (а.с.157, 166 т.1); на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебува-ють (а.с.158, 167 т.1).
З урахуванням цих обставин підсудним належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Враховуючи незначну участь ОСОБА_4 у вчиненні злочину, суд вважає, що його перевиховання та виправлення залишається можливим без ізоляції від суспільства. На підставі ст.75 КК України його до-пустимо звільнити від відбування покарання з випробуванням, йому доцільно встановити іспитовий строк певної тривалості та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Разом з тим, вироком Бориспільського міськрайонного суду від 24 грудня 2009 року (а.с.156 т.1) ОСОБА_9 засуджений за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.75 КК України він звільнений від відбування покарання, йому призначений іспитовий строк тривалістю в 3 роки. ОСОБА_3 вчинив новий злочин під час іспитового строку. Тому на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду від 24 грудня 2009 року ОСОБА_3 слід призначити остаточне по-карання у виді позбавлення волі на певний строк.
Підстави для повторного звільнення його від відбування кримінального покарання та призначення іс-питового строку відсутні, адже, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз.4 п.10 постанови №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи зі змісту ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають роз-цінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України. У таких випад-ках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є не припустимим.
В ході досудового слідства потерпілі пред'явили цивільні позови (а.с.56, 61 т.1). ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 1165 гривень. ОСОБА_2 просить стягнути з обох підсудних матеріальну шкоду у розмірі 500 гривень.
Пред'явлені цивільні позови підлягають задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ч.1 ст.1166 КК України матеріальна шкода, завдана майну фізичної особи, відшко-довується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Встановлено, що ОСОБА_3 викрав у ОСОБА_1 майно загальною вартістю 1165 гривень (815 + 350). Крім того, підсудні викрали у ОСОБА_2 майно загальною вартістю 500 гривень (300 + 200). У та-кий спосіб потерпілим була заподіяна матеріальна шкода. Винними в її заподіянні є підсудні. Вони ухиля-ються від добровільного відшкодування матеріальної шкоди. Тому для відновлення порушеного права з ОСОБА_9 слід стягнути на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1165 гривень та на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 250 гривень (500 : 2). З ОСОБА_4 належить стягнути на ко-ристь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 250 гривень (500 : 2).
Крім того, з кожного підсудного на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області слід стягнути витрати на проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 364 гривень 78 копійок (729,56 : 2).
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст.323, 324, ч.1-ч.3 ст.327, ст.ст.328, 331, 332-335, 337, ч.2 ст.338, ч.1 ст.339, ст.341 КПК України, ст.ст.65, 67, ч.1 ст.71, ст.ст.75, 76, ч.2 ст.185 КК України, суд
присудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК Украї-ни, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати не від-буте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду від 24 грудня 2009 року, і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_3 з дня його затримання, а саме з 2 бе-резня 2012 року.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, обраний ОСОБА_3, замінити на взяття його під варту.
До вступу вироку суду в законну силу утримувати ОСОБА_3 у Київському слідчо-му ізоляторі №13 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання та призначити йому іспитовий строк тривалістю в 3 роки.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримі-нально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєс-трації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити ОСОБА_4 до вступу вироку суду в законну силу.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкоду-вання матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1165 гривень.
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 250 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 250 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (код ЄДРПОУ: 25574713; реєстраційний рахунок: 3125027 2210700; ІПН: 255747110361; банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області; МФО: 821018) витрати на про-ведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 364 гривень 78 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналіс-тичного центру при ГУ МВС України в Київській області (код ЄДРПОУ: 25574713; реєстраційний рахунок: 31250272210700; ІПН: 255747110361; банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області; МФО: 821018) витрати на проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 364 гривень 78 копійок.
Вирок суду на протязі 15 діб може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Бо-риспільський міськрайонний суд.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець
Судове рішення № 28225354, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 23.10.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1005/2750/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: