Постанова № 28223784, 19.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа № 8/5005/2580/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддяКравчук Г.А.суддіМачульський Г.М. Полянський А.Г.розглянувши касаційну скаргуСуб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року у справі№ 8/5005/2580/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомКП "Житлово-експлуатаційна організація № 14"доСуб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4простягнення 5 447,78 грн.за участю представників сторін:

позивача - не з'явились, відповідача -не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 р. (суддя -Дубінін І.Ю.) в позові відмовлено.

Постановою від 04.10.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді -Кузнецова І.Л., Герасименко І.М., Сизько І.А.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 р. скасовано частково. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 14" 2659 грн.21 коп. заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків та прибудинкової території та 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 14" 804 грн.75 коп. судового збору за апеляційною скаргою, в решті в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, суб"єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.

Як вбачається матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 заборгованості по оплаті вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території по АДРЕСА_1, наданих на підставі договору № 23/102 від 01.02.2009 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2010 р. у справі № 2/95-10 суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 зобов'язано укласти з КП"ЖЕО №14" договір про надання житлово-комунальних послуг в будинку АДРЕСА_2.

Розрахунок заборгованості по оплаті вартості послуг здійснено позивачем, починаючи з лютого 2009 р. по грудень 2011 р., та згідно з додатком № 1 до договору, яким визначено перелік послуг, періоди виконання і тариф по кожному виду послуг.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційним господарський суд виходив з того, що предметом спору у справі № 2/95-10 є запропонований КП"ЖЕО №14" до укладення проект договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території № 23/25 від 01.02.2010 р.

Відповідно до розділу 1 проекту договору розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладання договору становить 1,4274 грн./м.кв. загальної площі приміщення, яка дорівнює 185,8 м.кв.

Апеляційним господарським судом відзначено, що згідно з розділом 2 проекту, платежі по оплаті послуг вносяться не пізніше 20 числа місяця, який настає за розрахунковим. У разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількості або якісних показників від нормативних, виконавець (КП "ЖЕО № 14") здійснює перерахунок розміру плати.

Розділом 3 проекту передбачено, що споживач (суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4.) має право на усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг, зменшення розміру плати за надані послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, внесення у договір змін, які впливають на розмір плати за послуги.

Виходячи із зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 укласти з КП"ЖЕО № 14" договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2010 р. у справі № 2/95-10 та обов'язковості виконання цього рішення, порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 умов договору в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, апеляційний господарський суд визнав вимоги позивача обґрунтованими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості послуг в сумі 2 659 грн.21 коп., яка визначена за період з 10.06.2010 р. по 31.12.2011 р.

Суд відмовив у задоволенні решти позовних вимог, оскільки предметом спору по справі № 2/95-10 є договір № 23/25 від 01.02.2010 р., який вважається укладеним з 10.06.2010 р., тобто з дня набрання рішенням суду по цій справі законної сили.

Врахувавши приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України, апеляційний господарський суд прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В порушення вказаних вимог, апеляційний господарський суд дійшов помилкових висновків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи не містять договір, який укладений між сторонами та підписаний належним чином.

Натомість, матеріали справи містять різні не підписані проекти договору, який повинен був бути укладений сторонами згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2010 р. у справі № 2/95-10.

Вказаним рішенням зобов'язано сторони укласти договір, але судом у рішенні не визначено умови господарського договору із урахуванням ст. 180 ГК України, щодо встановлення всіх істотних умов відповідно до закону та у резолютивній частині рішення відсутнє посилання на поданий позивачем проект договору.

Статтею 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості підстави для нарахування відповідачу суми боргу, позивачем був зазначений договір № 23/102 від 01.02.2009 р., який не був підписаний відповідачем (а.с. 6).

Разом з цим, апеляційний господарський суд у постанові посилається на проекту договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території № 23/25 від 01.02.2010 р., який взагалі не був зазначений у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2010 р. у справі № 2/95-10.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення", господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, заявлених позивачем на підставі договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території № 23/25 від 01.02.2010 р., який не був укладений сторонами.

Крім того, матеріали справи містять акти здачі-приймання виконаних послуг, які відповідачем не підписані.

Натомість, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновками на підставі доказів поданих сторонами відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Враховуючи викладене обставини та межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України) та положення п. 6 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Також колегія суддів зазначає, що у відповідності до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, із позовних заяв немайнового характеру, поданих до господарського суду, у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відтак, судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 804,75 грн.

Однак, судовий збір скаржником сплачено у розмірі 1330 грн., у зв'язку з чим зайво сплачений судовий збір у розмірі 525,25 грн. підлягає поверненню скаржнику з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року у справі № 8/5005/2580/2012 скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 року у справі № 8/5005/2580/2012 залишити в силі.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 14" на користь Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 804 грн. 75 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повернути Суб"єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві) 525 грн. 25 коп. судового збору, зайво сплаченого згідно квитанції від 29.10.12 № 1026.818.1

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський