Рішення № 28221725, 13.12.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/10410/12

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В., за участю:

представника позивача - Чернишевського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет» до ОСОБА_2 про стягнення витрат пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі , суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення витрат пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, мотивуючи свої вимоги тим, що з 28 липня 2008 року ОСОБА_2 наказом начальника Військового інституту від 28.07.08 року № 146 зараховано курсантом першого курсу та поставлено на всі види забезпечення по курсантській нормі.

Зазначають, що 25 серпня 2009 року наказом начальника Військового інституту від 25.08.2009 року № 164 ОСОБА_2 відраховано зі списків інституту за власним бажанням, та як такого, що не вислужив встановлений Законом України строк строкової військової служби та направлено для подальшого проходження строкової військової служби до військової частини А0415 в смт. Семиполки Київської області.

Посилаються на те, що 12 липня 2006 року Кабінетом Міністрів України постановою № 964 затверджено «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» на виконання якої 16 липня 2007 року було прийнято «Порядок розрахунку витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого спільним наказом Міністра оборони України, Міністра фінансів України, Міністра внутрішніх справ України, Міністра транспорту та зв'язку України та інш. № 419/831/240/605/537/219/534.

Звертає увагу суду на те, що згідно п. 6 вищезазначеної Постанови, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, а саме: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

Зазначають, що враховуючи вищевикладене, відповідач повинен відшкодувати державі завдані ним збитки, що є витратами пов'язаними з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України від 04.04.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 18.06.1999 року строк військової служби в календарному обчисленій становить до 18 місяців.

Посилаються на те, що збитками в даному випадку, є витрати, пов'язані з навчанням і утриманням відповідача у ВІТІ НТУУ «КПІ», які складаються з різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за період з 28 липня 2008 року по 25 серпня 2009 року.

Загальна сума витрат на утримання ОСОБА_2 у ВНЗ складає 1 513,61 грн., з яких витрати пов'язані з продовольчим забезпеченням - 267,40 грн., з речовим забезпеченням - 18,72 грн., з грошового забезпечення на загальну суму 867,49 грн., по медичному забезпеченню - 360,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками відповідних служб військового інституту.

Зазначають, що відповідач відмовляється в добровільному порядку відшкодувати зазначені витрати. У зв'язку з чим звертаються з даними позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обгрунтуваши поясненнями, просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні визнав факт наявності в нього заборгованості з витрат пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі. Що стосується вимоги про стягнення з нього судового збору, то в цій частині просив суд відмовити та стягнути їх з позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 28 липня 2008 року ОСОБА_2 Наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет» № 146 зараховано курсантом першого курсу та поставлено на всі види забезпечення по курсантській нормі (а.с.11, 21).

25 серпня 2009 року наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет» № 164 ОСОБА_2 відраховано зі списків інституту за власним бажанням, та як такого, що не вислужив встановлений Законом України строк строкової військової служби направлено для подальшого проходження строкової військової служби до військової частини А0415 в смт. Семиполки Київської області (а.с.12).

Як вбачається з змісту позовних вимог позивача останній просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з навчанням і утриманням останнього у ВІТІ НТУУ «КПІ», які складаються з різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за період з 28 липня 2008 року по 25 серпня 2009 року, а саме грошового забезпечення, продовольчого забезпечення, речового забезпечення, медичного забезпечення (а.с.6).

Судом встановлено, що питання пов'язані з навчанням і утриманням курсантів у вищих військових навчальних закладах регулюються ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», Постановою КМУ № 964 від 12.07.2006 року «Про порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», Постановою КМУ № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», Постановою КМУ № 426 від 29.03.2002 року «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», Постановою КМУ № 1444 від 28.10.2004 року «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», Наказом Міністра оборони України № 45 від 31.01.2006 року «Про заходи щодо виконання постанови КМ України від 28.10.2004 року № 1444, та порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час».

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13, 14, 15, 16, 17, 20, 52-67, 68-71, 72):

- вартість витрат пов'язаних з послугами з харчування протягом навчання ОСОБА_2 складає 267, 40 грн.;

- витрати пов'язані з грошовим забезпеченням ОСОБА_2 складають 867, 49 грн.;

- сума фактичних витрат по медичному забезпеченню на курсанта ОСОБА_2 становить 360, 00 грн.;

- вартість речового майна, яке підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_2 становить 18, 72 грн.

Судом встановлено, що відповідачем в судовому засіданні визнано факт наявності в нього заборгованості з вищезазначених витрат пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Частина ж перша статті 61 ЦПК України визначає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності в ОСОБА_2 заборгованості з витрат пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 1 513, 61 грн., доказуванню не підглядає.

Зі змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що незважаючи на визнання відповідачем факту наявності в нього заборгованості, останній в добровільному порядку її не виплатив.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову,тому в силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також сплачений останнім судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного, ст. 16 ЦК України, ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», Постанови КМУ № 964 від 12.07.2006 року «Про порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Наказу Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», Постанови КМУ № 426 від 29.03.2002 року «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», Постанови КМУ №1444 від 28.10.2004 року «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», Наказу Міністра оборони України № 45 від 31.01.2006 року «Про заходи щодо виконання постанови КМ України від 28.10.2004 року № 1444, та порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, Управління Державної казначейської служби в Печерському районі м. Києва, МФО 820019, ЗКПО 24978555, р/р 31259272210304, КПКВ 2101100:

- витрати пов'язанні з утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 1 513, 61 грн.;

- судовий збір в розмірі 214, 60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко