Ухвала суду № 28218898, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2247/12 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач Агро»до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бахмач Агро»звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Бахмацька МДПІ від 17.12.2010 № 0000442310/0, № 0000452310/0, від 30.12.2010 № 0000442310/1, № 0000452310/1 та від 09.03.2011 № 000082310.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року позов задоволено частково: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 30.12.2010 №0000442310/1, №0000452310/1 та від 09.03.2011 №000082310; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Бахмацькою МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Бахмацькою МДПІ проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 05.07.2007 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 03.12.2010 № 1666/23/35173362 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.13-39).

Перевіркою встановлено порушення позивачем, в тому числі:

п. 5.1., п.п.5.2.1, 5.2.5 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 283/97-ВР), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 2007 рік в сумі 56 865,00 грн.;

п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон про ПДВ) та п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування на 2 243 761,00 грн.;

п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, 7.4.1, 7.4.4 п.7.4, п.7.5 ст. 7, п. 11.29 Закону про ПДВ, в результаті чого позивачем занижено ПДВ до сплати в сумі 354 426,00 грн., в тому числі за: жовтень 2009 року в сумі 294 216,00 грн.; січень 2010 року в сумі 60 210,00 грн., завищення від'ємного значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 2 373 688,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем 08.12.2010 подано до Бахмацької МДПІ заперечення № 417 (том № 1 а.с.40-43).

Бахмацькою МДПІ 13.12.2010 надано відповідь № 1908/10/23-109 на заперечення, якою висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення (том № 1 а.с.44-46).

На підставі акта перевірки Бахмацькою МДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 17.12.2010 № 0000442310/0, яким виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації та збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2 243 761,00 грн. (том № 1 а.с.47) та № 0000452310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 531 639,00 грн. (за основним платежем - 354 426,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 213,00 грн.) (том № 1 а.с.48).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, 23.12.2010 позивачем подано до Бахмацької МДПІ скаргу № 442 (том № 1 а.с.49-57), однак рішенням про результати розгляду первинної скарги від 30.12.2010 № 1995/10/10-011, податкові повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (том № 1 а.с.59-66) та прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.12.2010, а саме:

№ 0000442310/1, яким виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації та збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2 243 761,00 грн. (том № 1 а.с.67);

№ 0000452310/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 531 639,00 грн. (за основним платежем - 354 426,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 213,00 грн.) (том № 1 а.с.68).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням Бахмацької МДПІ від 30.12.2010 № 1995/10/10-011, позивачем 11.01.2011 подано до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області скаргу № 5/1 (том № 1 а.с.83-92).

Рішенням від 02.03.2011 № 337/10/25-020 Державної податкової адміністрації в Чернігівській області про результати розгляду скарги скасовано податкове повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 17.12.2010 № 0000452310/0 (від 30.12.2010 № 0000452310/1) в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 5 368,50 грн. (податок - 3 579,00 грн. і санкція - 1 789,50 грн.), а також, в цій частині, рішення Бахмацької МДПІ від 30.12.2010 № 1995/10/10-011 про результати розгляду скарги, а скаргу позивача від 1.01.2011 № 5/1 в цій частині, задоволено. Залишено без змін податкове повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 17.12.2010 № 0000452310/0 (від 30.12.2010 № 0000452310/1) в іншій частині в сумі 526 270,50 грн. (податок - 350 847,00 грн. і санкція - 175 423,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 № 0000442310/0 (від 30.12.2010 № 0000442310/1) про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 2 243 761,00 грн., а також, в цій частині, рішенням Бахмацької МДПІ від 30.12.2010 № 1995/10/10-011 про результати розгляду скарги, а скаргу позивача від 11.01.2011 № 5/1, в цій частині, - без задоволення (том № 1 а.с.93-100).

Також, на підставі акту перевірки Бахмацькою МДПІ 09.03.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 000082310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 350 847,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 175 423,50 грн. (том № 1 а.с.101).

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової адміністрації в Чернігівській області та податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем 10.03.2011 подано до Державної податкової адміністрації України скаргу № 104 (том № 1 а.с.102-111) та 22.03.2011 подано доповнення до скарги № 136/1 (том № 1 а.с.112-113).

Рішенням від 10.05.2011 № 8628/6/25-0115 про результати розгляду скарги Державною податковою адміністрацією України залишено без змін податкові повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 17.12.2010 № 0000442310/0 та № 0000452310/0 (від 30.12.2010 № 0000442310/1 та № 0000452310/1) з урахуванням рішення ДПА у Чернігівській області від 02.03.2011 № 337/10/25-020, прийнятого за розглядом повторної скарги (податкове повідомлення-рішення від 09.03.2011 № 000082310), а скаргу - без задоволення (том № 1 а.с.114-120).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття

Бахмацькою МДПІ спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що 12.02.2010 між позивачем (Клієнт) та ТОВ «Апелла Консалт»(Виконавець) укладено договір № LA-BHA-01 на абонентську юридичну допомогу, відповідно до якого Клієнт доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Клієнту абонентську юридичну допомогу в обсязі і на умовах, передбачених даним Договором (том № 1 а.с.1829-186). Згідно даного договору позивачем правомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту в загальній сумі 10 098,87 грн. Загальна вартість послуг з ПДВ складає 60 593,14 грн.

Виконання даного договору підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та податковими накладними (том № 1 а.с.187-196).

06.04.2010 між ТОВ «Промінь Агро»(Виконавець) та позивачем (Замовник) укладено договір про надання послуг, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати платні послуги з обміру фактичних площ сільськогосподарських угідь, що знаходяться в користуванні Замовника та розташовані на території Гайворонської та Рубанської сільських рад Чернігівської області, загальною орієнтовною площею 700 га. Обмір фактичних площ здійснюється Виконавцем шляхом об'їзду на квадро циклах фактичного периметру земельних масивів (або окремих полів) Замовника. Результатом наданих послуг є звіт про вирахувані площі, який складається Виконавцем щомісячно (том № 1 а.с.197-199). На підставі даного договору позивачем задекларовано ПДВ у складі податкового кредиту - 3 917,29 грн. Загальна вартість послуг з ПДВ складає 23 503,74 грн.

Виконання даного договору підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) від 19.04.2010 на суму з ПДВ 23 503,74 грн., податковою накладною від 19.04.2010 № 100419001 та звітом заміру полів (том № 1 а.с.200-201).

Позивач мав господарські правовідносини з рядом підприємств, що підтверджується податковими накладними, податковими деклараціями з ПДВ, розрахунками коригування сум ПДВ до податкових декларацій, договором надання послуг з ведення державного реєстру земель, актом наданих послуг, платіжними дорученнями, актами здачі-прийомки виконаних робіт, переказами про сплату коштів, актами виконаних робіт, договором доручення, договором на митне брокерське обслуговування, видатковими накладними, договором про постачання електричної енергії, актом про використану електричну енергію, рахунком за активну електроенергію, рахунками-фактури, подорожніми листами вантажного автомобіля та реєстрами отриманих податкових накладних (том № 1 а.с.202-261, том № 2 а.с.98-244, том № 3 а.с.1-250, том № 4 а.с.1-84, а.с.105-109, а.с.120-134).

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Перевіркою було встановлено факт включення податкових накладних інших періодів ніж той звітний період за який сформований податковий кредит.

Відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні (що підтверджується реєстрами отриманих податкових накладних), оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції про додержання позивачем вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ щодо періоду формування податкового кредиту.

Відповідно до абз. 2,3 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що висновки Бахмацької МДПІ про неправомірність формування податкового кредиту позивача за податковими накладними за податкові періоди, які не відповідають звітним не відповідають чинному законодавству.

Щодо зарахування позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого ПДВ по взаємовідносинам з TOB «Апелла Консалт»та ТОВ «Промінь Агро», то частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження включення витрат за договорами № LA-BHA-01 від 12.02.2010 про надання абонентської юридичної допомоги та від 06.04.2010 про надання послуг до валових витрат та підтвердження використання зазначених послуг у власній господарській діяльності необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Зазначені вище акти прийому-передачі виконаних робіт, що підтверджують виконання договору між позивачем та ТОВ «Апелла Консалт»оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вони повністю відображають зміст здійснених сторонами господарських операцій та виконання свої зобов'язань за відповідними договорами. Враховуючи вищевикладені правові норми, суд приходить до висновку, що законодавством не вимагається інших первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту.

Контрагентами позивача TOB «Апелла Консалт»та ТОВ «Промінь Агро»було виписано позивачу податкові накладні, оформлені належним чином, які у відповідності до вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Бахмацька МДПІ не надала доказів визнання недійсними договорів про надання послуг від 06.04.2010 та про надання абонентської юридичної допомоги № LA-ВНА-01 від 12.02.2010, а разом з тим доказів визнання недійсними актів приймання-передачі послуг та податкових накладних.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що надані позивачем звіти виконання робіт, акти приймання-передачі послуг підтверджують факт реальності господарських операцій позивача, які спрямовані на досягнення позитивного виробничого результату та отримання доходу, а тому податкові повідомлення-рішення є правомірними.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подаючи податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року згідно п. 5.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 (далі - Порядок № 166) в рядку 9 Розділу І декларації відображено суму податкових зобов'язань в розмірі 430 083,00 грн., згідно п. 5.7 Порядку № 166 в рядку 17 Розділу ІІ декларації відображено суму податкового кредиту в розмірі 136 634,00 грн., в рядку 20 Розділу ІІІ відображено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду в розмірі 293 449,00 грн. (том № 1 а.с.204-205).

Позивач подаючи податкову декларацію з ПДВ за січень 2010 pоку, згідно з п.5.3. Порядком №166, в рядку 9 Розділу І декларації відображено суму податкових зобов'язань в розмірі 385 878,00 грн., згідно п.5.7 Порядку № 166 в рядку 17 Розділу II декларації відображено суму податкового кредиту в розмірі 274 903,00 грн., в рядку 20 Розділу III відображено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду в розмір 110 975,00 грн. (том № 1 а.с.202-203).

Оскільки позивач не декларував бюджетне відшкодування, тому сума позитивного значення поточних податкових зобов'язань (жовтень 2009 року, січень 2010 року) було самостійно враховано в податкових деклараціях в рахунок частини суми від'ємного значення, яка врахована платником при визначенні платежів до бюджету.

Позивач за перевіряємий період не приймав рішення щодо зарахування суми податкового кредиту (рядок 26 декларації з ПДВ), зокрема 2 243 761,00 грн. в рядок 25.2 декларації (наступні податкові періоди), а тому у позивача в силу Закону про ПДВ не може бути заниження суми бюджетного відшкодування за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, а також не може бути завищення від'ємного значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 2 373 688,00 грн.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2, 7.7.3 п.7 ст. 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття Бахмацькою МДПІ податкових повідомлень-рішень від 30.12.2010 № 0000442310/1, № 0000452310/1 та від 09.03.2011 № 000082310.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в позові в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2010 № 0000442310/0 та № 0000452310/0, оскільки вони вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків на підставі пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Чернігівського окружного адміністративного Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -14.12.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.