Ухвала суду № 28211304, 12.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р. Справа № 62217/11 /9104

Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А. та Гуляка В.В.

за участі секретаря судового засідання Ливак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської обл. та приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2011р. у справі за позовом приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень суд, -

В С Т А Н О В И В :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000701502/0 та № 0000691502/0 від 05.05.2010 року та встановлення відсутності повноважень у діях податкового органу при проведенні перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог законодавства, оскільки законодавством визначено вичерпний перелік підстав проведення документальних невиїзних перевірок, жодна з яких не була підставою для проведення перевірки позивача. Зазначає, що у позивача відсутня будь-яка заборгованість по сплаті ПДВ, у зв'язку з її своєчасним погашенням, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області № 0000701502/0 та № 0000691502/0 від 05.05.2010 року.

З висновками суду першої інстанції не погодились сторони вказаного спору, подаючи відповідні апеляційні скарги.

Зокрема, апелянт - Державна податкова інспекція у Стрийському районі Львівської

_________________

Голов. I інст.: Качур Р.П. ряд. стат. звіту № 8.2.Суддя-доповідач: Судова-Хомюк Н.М.

Справа № 2а-8389/10/1370 Справа № 62217/11/9104

області вважає постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог незаконною, та такою, що винесена з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано того факту, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні санкції за ними, так і податкові зобов'язання, що були виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство. З цих підстав просять скасувати постанову суду першої інстанції від 16.06.2011 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області № 0000701502/0 та № 0000691502/0 від 05.05.2010 року.

Наступний апелянт - приватне підприємство «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо встановлення відсутності повноважень ДПІ у Стрийському районі Львівської області на проведення невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати ПДВ ПП «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» за результатами якої оформлено акт № 1820/15-2/32053949 від 23.04.2010 року. Просить винести нову постанову, якою позовні вимоги позивача в частині встановлення відсутності повноважень ДПІ у Стрийському районі Львівської області на проведення невиїзної документальної перевірки щодо своєчасності сплати ПДВ, за результатами якої оформлено акт № 1820/15-2/32053949 від 23.04.2010 року задоволити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга одного з апелянтів підлягає до задоволення. При цьому зазначає наступне.

23.04.2010 року Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ПДВ приватним підприємством «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий», про що складено Акт № 1820/15-2/32053949 від 23.04.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено даний платіж (по деклараціях згідно таблиці а.с.14,141).

05.05.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1820/15-2/32053949 від 23.04.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0000691502/0, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та на підставі п. п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону за затримку на 48 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 120189,29 грн. до приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий»застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 24037,87 грн..

05.05.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1820/15-2/32053949 від 23.04.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0000701502/0, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та на підставі п. п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 39309,12 грн. до приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий»застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 3930,93 грн..

Приймаючи рішення суд виходив з того, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.12.2009 року було порушено провадження у справі № 31/196 про банкрутство ПП «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» на підставі ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому в період, за який відповідачем нараховано позивачу штрафні санкції, діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів. З врахуванням цих обставин суд першої інстанції вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій за протермінування сплати податкового зобов'язання з 24.02.2010 року по 01.04.2010 року.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим та таким, що не відповідає матеріалам справи.

За результатами невиїзної документальної перевірки встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 року,січень та лютий 2009 року, про що зазначає як сам позивач у позовній заяві та вказує податковий орган при проведенні податкової перевірки даного виду.На доведення цієї обставини суду представлено відомості щодо погашення узгодженого податкового боргу( дана обставина не заперечується стороною позивача) по наступним податковим деклараціям: № 68354 від 20.01.2009р, № 6729 від 20.02.2009 року, № 9108 від 20.03.2009 року.

Колегія суддів зазначає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Ст.17.1.7. Закону України ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотківпогашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,-у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції не було враховано період протермінування по сплаті узгодженого податкового зобов'язання, а здійснена оцінка нарахування штрафних санкцій у період, що не охоплювався позовними вимогами. Крім того, судом першої інстанції не перевірено періодів сплати коштів на погашення податкового боргу на підставі долучених позивачем копій платіжних доручень ( а.с. 128-140). З врахуванням того, що лише частина платіжних доручень підтверджує факт сплати податкових зобов'язань за період, що охоплений перевіркою, а саме платіжне доручення № 1412 від 05.03.2009 року на суму 50 000, 0 грн., платіжне доручення № 1353 від 19.02.2009 року на суму 10 000, 0 грн., платіжне доручення № 1606 від 10.04.2009 року на суму 120 000, 0 грн., у суду є підстави стверджувати про наявність заборгованості по сплаті узгодженого податкового зобов'язання за грудень 2008 року,січень та лютий 2009 року. Ця обставина не заперечується й самим позивачем, що прослідковується з тексту пояснень адресованих начальнику ДПІ у Стрийському районі Львівської області (а.с. 89), але з огляду відсутності у позивача систематизованого обліку проведених виплат по поданих податкових деклараціях, в тому числі й за спірний період, має місце порушення порядку погашення узгоджених податкових зобов'язань, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

Що стосується висновку суду першої інстанції про нарахування штрафних санкцій на час введення процедури мораторію на виконання ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.1, 12 закону №2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою, фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від нього.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій грунтується на законі.

Вказані умови є визначальними при відкритті провадження у справі про банкрутство та запровадженні процедури мораторію, шляхом винесення відповідної судової ухвали. Проте, судом першої інстанції не проаналізовано змісту судових рішень, які долучені позивачем до справи та які спростовують перебування позивача у процедурі банкрутства на момент, що охоплений перевіркою від 23.04.2010 року.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2009 року було порушено провадження у справі про банкрутство ПП «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» на підставі ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме за заявою позивача. В подальшому, ухвалою цього суду від 03.02.2009 року, заяву позивача було залишено без розгляду. У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 року зазначено про те, що «суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» подавалась боржником в загальному порядку, що визначений ст.6,7 вказаного закону. Відповідно провадження у справі повинно було здійснюватись на загальних підставах, що вказує про неправильне застосування судом норм матеріального права». На виконання вказаної постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 року, якою було скасовано ухвалу господарського суду від 25.12.2009 року про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий», ухвалою 13.01.2011 року було порушено провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

З долученої до матеріалів справи ухвали господарського суду Львівської області від 08.12.2009 року (а.с. 32) вбачається, що позивач неодноразово звертався до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, згодом відкликаючи її, що ставало підставою для скасування процедури мораторію, введеного судом при порушенні провадження у справі про банкрутство.

Що стосується твердження позивача, як апелянта, щодо встановлення відсутності повноважень ДПІ у Стрийському районі Львівської області на проведення невиїзної документальної перевірки щодо своєчасності сплати ПДВ, за результатами якої оформлено акт № 1820/15-2/32053949 від 23.04.2010 року, колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської обл. задоволити.

Апеляційну скаргу приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2011р. у справі № 2а-8389/10/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні вимог приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий» відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А.Пліш

В.В. Гуляк