Ухвала суду № 28211282, 05.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 р. Справа № 5892/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Барана П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Борщівгаз» до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ВАТ «Борщівгаз» 12.10.2009 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Борщівської МДПІ Тернопільської області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000142302/0 від 02.03.2009 року про сплату податкового зобов'язання, з них: основного боргу 3450,00 грн. та 1725,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000152302/0 від 02.03.2009 року про сплату 6468,75 грн. податкового зобов'язання, з них 4312,50 грн. основного боргу та 2156,25 грн. штрафних фінансових санкцій; №0000392302/1 від 12.05.2009 року про сплату 5354 грн. суми податкового зобов'язання, з них 5354 грн. основного боргу; №0000402302/1 від 12.05.2009 року про сплату 3357 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року позов задоволено. Податкові повідомлення-рішення Борщівської МДПІ Тернопільської області №0000142302/0 від 02.03.2009 pоку, №0000152302/0 від 02.03.2009 pоку, №0000392302/1 від 12.05.2009 pоку, №0000402302/1 від 12.05.2009 року скасовано.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Борщівська МДПІ Тернопільської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що номінальним утримувачем частини акцій позивача є і НАК «Нафтогаз України» дані акції є державною власністю, що зумовлює обов'язок позивача відраховувати до державного бюджету у відповідних періодах частину прибутку (доходу), чого не врахував суд першої інстанції. Суд неправильно прийшов до висновку про необґрунтованість застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, суд прийшов до необґрунтованого висновку щодо підтвердження належними первинними документами надання послуг на підставі договору з ВАТ «Тернопільгаз та безпідставно задоволив в цій частині позовні вимоги щодо включення вартості наданих послуг у валові витрати та податкового кредиту.

При апеляційному розгляді представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, вважаючи прийняте рішення законним та обґрунтованим.

Представник Борщівської МДПІ Тернопільської області в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що податковим органом не доведено наявність у статутному фонді ВАТ «Борщівгаз» державної частки, а тому дане товариство не являється платником частини чистого прибутку господарських організацій. Крім того, на думку суду, позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати за адміністративні послуги надані ВАТ «Тернопільгаз» згідно укладеного договору та внаслідок чого правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості зазначених послуг.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи та нормам права.

Як видно із матеріалів справи, Борщівською МДПІ, проведено виїзну планову документальну перевірку діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складений акт від 24.02.2009 року №70/23-02/21133751.

Згідно висновків перевірки податковим органом встановлено порушення пп.1.11 ст.1 , пп. «б» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абз.3 ч.1, ст 63 Закону України «Про державний бюджет України, п.1.9 ст.1., п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз.3 п.2, п.4, п.6 «Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), зокрема, платником податків не було подано розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету за наступні періоди: за І квартал 2007 року, за І півріччя 2007 року, за 9 місяців 2007 року, за 2007 рік. Також порушено вимоги п.7.2, пп..7.4.4, 7.4.5, п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено належний до сплати податок на додану вартість в період, що перевірявся в сумі 3450 грн. та п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, позивачем завищено валові витрати на придбання товарів, робіт, послуг в сумі 17250 грн. в результаті цього у 2 кварталі 2007 року, платником занижено податок на прибуток підприємств в сумі 4312,50грн.

На підставі акта перевірки від 24.02.2009 року №70/23-02/21133751 Борщівською МДПІ, складено та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення від 02.03.2009 року № 0000182302/0 про сплату 5354 грн. - частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3357 грн. - за порушення пп.1.11 ст.1 , пп. «б» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абз.3 ч.І, ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України, п.1.9 ст.1., п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз.З п.2, п.4, п.6 «Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), №0000142302/0 від 02.03.2009 року, яким за порушення п.7.2, пп..7.4.4, 7.4.5, п.7.4. ст.73акону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов'язання з них: основного боргу 3450 грн. та 1725 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0000152302/0 від 02.03.2009 року, яким за порушення п.5.1 ст.5, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» про визначено суму 6468,75 грн. податкового зобов'язання, з них 4312,50 грн. основного боргу та 2156,25 грн. штрафних фінансових санкцій

Позивач, в порядку адміністративного оскарження оскаржив вищевказані рішення до Борщівської МДПІ. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 08 травня 2009 року №3162/10/25-019 Борщівською МДПІ:

скасовано податкове повідомлення - рішення від 02 березня 2009 року № 0000182302/0, в частині 3357 грн. застосованої штрафної санкції по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету;

збільшено на 3357,00 грн. суму податкового зобов'язання визначену у податковому повідомленні - рішенні від 02.03.2009 року №0000182302/0, в частині штрафних санкцій, в тому числі у розмірі 2677,00 грн.

залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 02.03.2009 року №0000142302/0 та №0000152302/0.

Підтвердженням цього є прийняті податкові повідомлення - рішення від 12 травня 2009 року № 0000402302/1, № 0000152302/1, №0000142302/1, № 0000392302/1.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги позивача від 20 липня 2009 року №10759/10/28-007/253, державною податковою адміністрацією в Тернопільській області залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 02 березня 2009 року № 0000182302/0 (від 12 травня 2009 року №0000392302/1, №0000402302/1 ) про донараховану суму частини чистого прибутку (доходу), яка підлягає сплаті до державного бюджету, від 02 березня 2009 року №0000152302/0 (від 12 травня 2009 року №0000152302/1 ) про донараховану суму податку на прибуток та застосовану штрафну (фінансову) санкцію, від 02 березня 2009 року №0000142302/0 (від 12 травня 2009 року №0000142302/1 ) про донараховану суму податку на додану вартість та застосовану штрафну (фінансову ) санкцію , з врахуванням рішення Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції від 8 травня 2009 року №3162/10/25-019 «Про результати розгляду первинної скарги», а повторну скаргу без задоволення.

31.07.2009 року позивачем була надіслана повторна скарга до Державної податкової адміністрації України на податкові повідомлення-рішення Борщівської МДПІ від 02.03.2009р. №0000182302/0; №0000152302/0; №0000142302/0, з врахуванням рішення Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції від 8 травня 2009 року №3162/10/25- «Про результати розгляду первинної скарги" (податкові повідомлення-рішення від 12 травня 2009 року №0000152302/1; №0000142302/1; №0000392302/1 і №0000402302/1).

Рішення про результати розгляду скарги від 30 вересня 2009 року №9677/6/25-0115 Державна податкова адміністрація України залишила без змін податкові повідомлення-рішення Борщівської МДПІ від 02 березня 2009 року №0000182302/0 ; №0000152302/0 ; №0000142302/0 з врахуванням рішення Борщівської МДПІ від 8 травня 2009 року №3162/10/25-019 «Про результати розгляду первинної скарги» (податкові повідомлення- рішення від 12 травня 2009 року №0000152302/1; №0000142302/1; №0000392302/1 та №0000402302/1), і рішення державної податкової адміністрації у Тернопільській області від 20 липня 2009 року №10759/10/25-007/253, прийняте за розглядом повторної скарги, а повторну скаргу - без задоволення.

Крім того, встановлено, що ВАТ «Борщівгаз» засноване відповідно до рішення Державного комітету України по нафті і газу від 31.05.1994 року №217 шляхом перетворення державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Борщівгаз» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15 червня 1993 року №210/93.

Основним видом господарської діяльності ВАТ «Борщівгаз» в 2006-2007 роках було забезпечення всіх категорій споживачів Борщівського району природним та зрідженим газом.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 678 керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади забезпечити надходження до державного бюджету частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до сфери їх управління (державні, в тому числі казенні, підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства), а також господарських організацій (акціонерні, холдингові компанії, інші суб'єкти господарювання та їх дочірні підприємства), у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), функції з управління якими здійснюють зазначені органи, згідно із затвердженими цією постановою Порядком і нормативами.

Відповідно до п.3 та п.6 Порядку і Нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 678, акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства здійснюють відрахування частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутному фонді.

Отже, законодавець пов'язує сплату частини прибутку суб'єктами господарювання за наявності у статутних фондах частки держави (акції, паї).

Як видно з матеріалів справи, Регіональним відділенням фонду державного майна по Тернопільській області 31 грудня 1996 року видано наказ №1615 , яким признано процес приватизації завершеним.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», 29,1% акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації «Борщівгаз», передано у статутний фонд НАК «Нафтогаз України», котра у свою чергу є одним із акціонерів зазначеного товариства, що дає їй право здійснювати всі повноваження акціонера відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до статті 85 Господарського кодексу України та статті 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого його учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

При створенні НАК «Нафтогаз України» і формуванні його статутного фонду за участю держави та інших недержавних суб'єктів, відбулося відчуження державного майна в користь НАК «Нафтогаз України», яка стала власником 29,1 % акцій ВАТ «Борщівгаз» і користується правами акціонера, згідно чинного законодавства України та статуту ВАТ «Борщівгаз».

Виходячи з вищенаведеного, НАК «Нафтогаз України» утворена у формі відкритого акціонерного товариства, а тому, не є державним органом і не уповноважена управляти пакетом акцій від імені держави.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України, ВАТ «Борщівгаз» не відноситься до суб'єктів господарювання державного сектора економіки, оскільки, встановлено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків, чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Таким чином, до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія ст.63 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та ст.67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» , віднесено, зокрема, господарські товариства, у статутному фонді яких державі належать пакети акцій. При цьому, не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання, в якому їй належить 100% акцій. Власником цього пакета акцій стає зазначений суб'єкт господарювання, а поняття власності держави і власності такого суб'єкта не є тотожними.

Відтак, суд першої інстанції вірно дійшов переконання, що частка держави у статутному фонді позивача відсутня, форма власності приватна, а тому, ВАТ «Борщівгаз» не є платником частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства до загального фонду Державного бюджету, а тому у відповідача не було правових підстав приймати податкове повідомлення - рішення № 0000392302/1 від 12.05.2009 pоку, № 0000402302/1 від 12.05.2009 року.

Крім того, податковий орган при прийнятті цих повідомлень-рішень помилково застосував положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який не регулює даних спірних правовідносин, оскільки спірний платіж має іншу правову природу і законом встановлено інший порядок його сплати.

Аналогічною є практики адміністративних судів вищої інстанції по розгляді аналогічних спорів (наприклад, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012 року в справі К-30223/10).

Щодо позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 0000152302/0 від 02.03.2009 pоку та № 0000142302/0 від 02.03.2009 року судом враховано наступні обставини.

На виконання наказу НАК «Нафтогаз України» від 27 квітня 1999 року № 101 «Про передачу в управління ВАТ «Тернопільгаз» пакетів акцій відкритих акціонерних товариств газопостачання та газифікації Тернопільської області «Договору про використання державного майна, яке не підлягає приватизації» від 21.01.2002 року № 10/17, було укладено Договір №10/2 від 02.01.2006 року між ВАТ «Тернопільгаз» та ВАТ «Борщівгаз», на організацію та надання послуг з метою підвищення ефективності роботи, які б забезпечували безперебійне постачання та транспортування розподільчими газопроводами природного газу всім категоріям споживачів, розрахунків за закуплені та реалізовані товарно-матеріальні цінності та надані послуги.

У договорі №10/2 від 02.01.2006 року зазначено перелік послуг, які надавались ВАТ «Тернопільгаз», що безпосередньо вплинули на господарську діяльність товариства

Так, відповідно до укладеного договору №10/2 від 02.01.2006 року між ВАТ «Тернопільгаз» та ВАТ «Борщівгаз», актів виконаних робіт виконавцем були надані послуги по укладанні договорів на транспортування та постачання природного газу для всіх категорій споживачів, зі всіма постачальниками природного газу, для подальшого безперебійного , безаварійного споживання природного газу; щомісячні консультації і навчальні роботи по програмі «Лотос»; приймання, зведення та аналіз фінансово-господарської звітності газового господарства з подальшою здачею звітності у ДК «Газ України»; здійснення перевірок спожитих об'ємів газу на точність засобів обліку газу; навчання та атестація слюсарів та газоелектрозварників підприємства; проведення претензійно - позовної роботи із споживачами природного газу; розробка і оформлення керівного документа по консультаційних питаннях, роз'ясненню і доведенню нормативних документів Уряду, НАК «Нафтогаз України», ДК «Газ України», Тернопільської ОДА та інші види робіт.

Згідно вищевказаного договору та акту приймання-передачі виконаних робіт( послуг) позивач оплатив ВАТ «Тернопільгаз» в загальному 20700,00 грн., в тому числі ПДВ- 3450, 01 грн., віднісши вказані витрати до валових та до податкового кредиту.

Такі дії платника податку, на погляд колегії суддів, відповідають нормам чинного законодавства та узгоджуються з вимогами ст. 13 Конституції України, яка гарантує свободу підприємницької діяльності, наділяє суб'єктів господарювання правом без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, самостійного формування програми діяльності, вибору постачальників, комерційного розрахунку, тощо .

Так, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вказаними документами визначені обов'язкові реквізити первинних документів для надання їм юридичної сили. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Законодавством не передбачено типових форм актів прийому-передачі наданих послуг.

На підставі укладеного договору із ВАТ «Тернопільгаз» були надані послуги. Факт надання послуг, підтверджено належно оформленими для відповідної господарської операції первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог чинного законодавства України, а саме: укладено договір про надання послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг), податкові накладні та інші документи , які містять обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Послуги отримані від ВАТ «Тернопільгаз» пов'язані з господарською діяльність відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Борщівгаз», надані послуги включено до податкового зобов'язання та сплачено податок до бюджету, а тому правомірно включено до податкового кредиту та валових витрат.

Тому, судом першої інстанції вірно зазначено, що надані документи є первинними документами, що є достатнім підтвердженням факту здійснення господарської операції.

Згідно пп. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, тобто містить всі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Крім того, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Оскільки судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів відсутності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю та відсутністю намірів платника податку отримати користь від придбаних послу, то у відповідача не було також правових підстав для винесення податкових повідомлень-рішень № 0000142302/0 від 02.03.2009 pоку та № 0000152302/0 від 02.03.2009 року, а відтак їх визнано протиправними та скасовано судом першої інстанції обгрунтовано.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року у справі №2а-2999/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 10.12.2012 року.