Ухвала суду № 28211175, 20.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 р.

Справа № 176885/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Старунського Д.М., Затолочного В.С.

при секретарі судового засідання – Баран П.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика» на постанову господарського суду Чернівецької області від 07 липня 2008 року в справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика» до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобов’язання щодо виконання не вчинених дій,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2007р. позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області (далі ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000252300/0-4369 від 24.04.2007р. та зобов’язання відповідача виконати не вчинені дії згідно загальної податкової декларації з ПДВ за січень 2007р. – надати висновок на відшкодування ПДВ.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 07.07.2008р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, являється платником фіксованого сільськогосподарського податку, у зв’язку з чим подає податкову декларацію з ПДВ (скорочену), а тому сума ПДВ сплачена у вартості робіт з реконструкції приміщень, а саме пташників, що використовуються у сільськогосподарському товаровиробництві, має відноситься до складу податкового кредиту та повинна відображатися в спеціальній декларації – скороченій.

Постанову оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю. В апеляційній скарзі зазначено, що твердження суду першої інстанції про те, що ПДВ сплачене у вартості робіт з реконструкції пташників не підлягає відшкодуванню не ґрунтується на нормах закону.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно установчих документів ЗАТ «Чернівецька птахофабрика» (далі ЗАТ) є сільськогосподарським товаровиробником і відповідно до вимог Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» воно було платником такого податку у 2006-2007рр.

30.11.2006р. між ТОВ «Моноліт Транс Буд» (підрядник) та позивачем було укладено договір №109 на реконструкцію об’єктів нерухомості (пташників), замовник зобов’язався забезпечити підряднику своєчасне фінансування робіт з реконструкції нерухомості згідно графіку проведення робіт. Попередня оплата за цим договором проведена платіжним дорученням №353 від 22.12.2006р. в розмірі 10500000 грн., в тому числі ПДВ 1750000 грн. На попередню оплату виписано податкову накладну №241 від 22.12.2006р.

Згідно даних податкової декларації з ПДВ – загалом за грудень 2006р. ТОВ відображено від’ємне значення (податковий кредит) в сумі 1753648 грн.

19.04.2007р. ДПІ складено акт №12/23/31462059 «Про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ «Чернівецька птахофабрика» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.12.2006р. по 31.01.2007р. та на його підставі прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000252300/0-4369 від 24.04.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2007р. на 1750000 грн.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що внаслідок віднесення позивачем до податкового кредиту загальної декларації вищезазначеної суми ПДВ попередньої оплати за будівельні роботи для використання у власній господарській діяльності було безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування з цього податку за січень 2007р.

У пункті 11.21 статті 11 “Прикінцеві положення” Закону України «Про податок на додатну вартість» (далі Закон) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається в розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11.29 тієї самої статті зупинено до 01.01.2008р. дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом МіністрівУкраїни.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.2 розділу 1 “Загальні положення” Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м’яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подає її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов’язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від’ємна різниця між сумою ПДВ, одержанною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів.

Із наведеного випливає, і такий висновок зробив суд першої інстанції, що при визначенні об’єкта оподаткування платник ПДВ, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону, і податкове зобов’язання, і податковий кредит декларує за спеціальною податковою декларацією. Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов’язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку, то й податковий кредит із ПДВ, сформований за операціями з реконструкції приміщень пташників, має включатися до тієї самої декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається в розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника.

При прийнятті постанови, відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, суд апеляційної інстанції враховує постанову Верховного Суду України від 17.12.2010р. в справі №21-10а10 в якій викладено правову позицію щодо застосування норм матеріального права при розгляді спорів цієї категорії.

Щодо постанови Верховного Суду України від 28.02.2011р. в справі № 21-81а10, яка надана позивачем як приклад застосування норм матеріального права, то слід зазначити, що у вказаній справі цим судом викладено правову позицію щодо застосування інших норм матеріального права та за інших фактичних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача виконати не вчинені дії згідно загальної податкової декларації з ПДВ за січень 2007р. – надати висновок на відшкодування ПДВ. Однак постанова суду першої інстанції в цій частині, є помилковою, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю у зв’язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення правильно встановив обставини справи, прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеллянта висновків суду в цій частині не спростовують. Провадження у справі в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов’язання відповідача надати висновок на відшкодування ПДВ підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика» – задовольнити частково.

Постанову господарського суду Чернівецької області від 07 липня 2008 року у справі №4/96 в частині позовних вимог про зобов’язання Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області надати висновок на відшкодування податку на додану вартість скасувати, а провадження у справі закрити.

В решті постанову господарського суду Чернівецької області від 07 липня 2008 року у справі №4/96 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя Д.М. Старунський

Суддя В.С. Затолочний

Повний текст виготовлений 21 грудня 2012 року.