Ухвала суду № 28209899, 10.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-2190/10/2170

Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Аблов Є.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання -Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Диадема Консалтинг»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року в справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Диадема Консалтинг»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Диадема Консалтинг»подало апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року відмовлено у задоволені адміністративного позову приватного підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Диадема Консалтинг»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішення відповідача № 0013222307 від 07 грудня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 637,5 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки застосував до спірних правовідносин нормативно-правові акти не врахувавши положення Законів України «Про бухгалтерський облік в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», національних положень (стандартів бухгалтерського обліку).

ДПІ у м. Херсоні надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суду першої інстанції встановив, що приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Диадема Консалтинг» є суб'єктом підприємницької діяльності -юридичною особою та здійснює реалізацію продовольчих товарів у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою АДРЕСА_1.

25 листопада 2009 року працівниками ДПІ у м. Херсоні проведено перевірку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ПП «ВКФ «Диадема Консалтинг»в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції встановив, що перевірка проводилась на підставі направлення на перевірку № 1326/237 від 23 листопада 2009 року, реквізити якого занесені до акту перевірки, відповідно до плану перевірок на листопада 2009 року.

Перевірка проведена у присутності продавця магазину ОСОБА_1, який вручено направлення на перевірку , що підтверджено її особистим підписом.

Суд першої інстанції встановив наявність у відповідача права на проведення перевірки позивача.

За результатами перевірки складений акт від 25 листопада 2009 року № 1015/21/03/23/21278751, в якому зафіксовані порушення режиму попереднього програмування РРО, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному Х-звіті, порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Суд першої інстанції встановив, що порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації встановлено перевіряючими у зв'язку з тим, що у місці реалізації товару були відсутні підтверджуючі документи (накладні) на картки поповнення рахунків за мобільний зв'язок.

Суд першої інстанції не прийняв доводи позивача проте, що ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації здійснюється належним чином, накладні на товар зберігаються в бухгалтерії підприємства, робочий час якої на момент проведення перевірки скінчився, у зв'язку з чим накладні не були надані відповідачу.

Факт перебування накладних у бухгалтера також підтверджений поясненнями продавця ОСОБА_1, наданими під час проведення перевірки.

Оскільки п. 12 ст. 3, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачає наявність первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, за місцем їх реалізації, суд першої інстанції встановив, що порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації є доведеним, а застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 750 грн. -правомірним.

Суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджена невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному Х-звіті, оскільки денний Х-звіт від 25 листопада 2009 року містить інформацію, що на місці проведення розрахунків обліковується 1 382,79 грн., а фактично на місці проведення розрахунків знаходилось 1 943,29 грн. про що був складений опис готівкових коштів, які були особисто підраховані продавцем ОСОБА_1.

Суд першої інстанції не прийняв доводи позивача, що 600 грн. були надані продавцю для оплати разових робіт , виконаних найманим працівником, оскільки норми п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачають обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Також суд першої інстанції встановив, що факт порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» підтверджений постановою Суворовського районного суду м. Херсона, від 18 лютого 2010 року, яка набрала законної сили, та якою встановлена вина продавця ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП -не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, яка зазначена у денному звіті РРО.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про скасування рішення в частині застосування штрафних санкцій за незабезпечення використання режиму попереднього програмування найменування, цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості, суд першої інстанції встановив, що позивач у судовому засідання визнав наявність зазначеного порушення.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволення.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

З урахуванням положень ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за наявності плану проведення перевірок, направлення на перевірку, з яким був ознайомлений продавець, допуску працівників відповідача до проведення перевірки, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявність у відповідача права на проведення перевірки позивача 25 листопада 2009 року, за наслідками якої складений акт перевірки № 1015/21/03/23/21278751 від 25 листопада 2009 року.

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки встановлені перевіркою порушення знайшли своє підтвердження при розгляді справи судом, підтверджені матеріалами справи, судовим рішенням в справі про адміністративне правопорушення, та частина виявлених перевіркою порушень визнана представником позивача та в цій частині апеляційна скарга заперечень не містить.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Диадема Консалтинг»залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 20 грудня 2012 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О. Кравець

суддя Л.П. Шеметенко