Ухвала суду № 28209878, 24.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р.

Справа № 1570/1073/2012

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Молдавкабель" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09.02.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Молдавкабель" (надалі –ТОВ "Торговельний будинок "Молдавкабель") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби (надалі –ДПІ у в Овідіопольському районі Одеської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 року за №0000172302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 448565,05грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 02.12.2011р. по 06.12.2011р. посадовою особою відповідача на підставі наказу від 18.11.2011 року №1291, згідно із п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Торговельний будинок "Молдавкабель" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період березень, квітень 2011 року, за результатами якої складено акт №2795/23-2/24118918 від 08.12.2011 року. /т.1 а.с.7-13/

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 448564,05грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 282903,46 грн. та квітень 2011 року у сумі 165660,59грн.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року за №0000172302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 448565,05грн., у тому числі: за основним платежем у сумі 448564,05 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 1 грн. /т.1 а.с.14/

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2011 року між позивачем та ПП «Інвеставангард»укладено договір поставки кабельної продукції за №1/102 (т.1, а.с.15).

01.02.2011 року сторонами договору складено специфікацію №1 /т.1 а.с.246/, в якій визначено об'єм, асортимент, ціну товару, та строки поставки. На виконання вимог договору ПП «Інвеставангард»на адресу позивача поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками по рахунку. /т.1, а.с.16,19,25-38, т.2 а.с.10-23/

Судовим розглядом встановлено, що у березні та квітні 2011 року позивачем було отримано від його контрагента ПП «Інвеставангард»податкові накладні, належним чином оформлені, відповідно до договору на всю кількість товару, придбаного відповідно до укладеної угоди, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за березень, квітень 2011 року /т.1 а.с.8,21,39-42/.

На підтвердження фактичного здійснення операції з поставки товару наявний договір на перевезення кабельної продукції автомобільним транспортом від 02.03.2011 року, укладений з ТОВ «Кортес-Агро», акт прийому - здачі робіт. /т.1, а.с.22/

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактичні обставини об’єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Інвеставангард»та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів, податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби –залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: