Ухвала суду № 28209852, 24.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р.Справа № 2а-887/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Агропромислове об'єднання «Красний Чабан»до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13.03.2012р. приватне акціонерне товариство «Агропромислове об'єднання «Красний Чабан»(надалі -ПАТ «Агропромислове об'єднання «Красний Чабан») звернулося до суду з позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (надалі -Чаплинської МДПІ Херсонської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2012 р. №0000032310. /а.с.59/

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 06.02.2012р. по 10.02.2012р. відповідачем згідно із п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, проведена невиїзна документальна перевірка ПАТ «Агропромислове об'єднання «Красний Чабан»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ТОВ «Нафтотранссервіс»та податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.06.2011р. по 31.07.2011р., за результатами якої складено акт №02/2310/30924179 від 17.02.2012 року. /а.с.13-26/

Перевіркою встановлено порушення позивачем: ст.ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні товару у ТОВ "Нафтотранссервіс" за червень, липень 2011 року.; ст.185, п.п.198.1-198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень на суму 11992,75 грн.; ст.185, п.п.198.1-198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість підприємства за червень 2011 року в сумі 14087,46 грн."

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000032310 від 28.02.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17989,13грн. (11992,75грн. - за основним платежем, 5996,38грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) /а.с.11/

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997г. №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 18.05.2011р. ПАТ «Агропромислове об'єднання «Красний Чабан»укладено з ТОВ «Нафтотранссервіс»генеральний договір постачання нафтопродуктів та додаткові угоди придбання пально-мастильних матеріалів на умовах самовивозу./а.с.27-31/

Придбання товару підтверджується видатковими накладна та податковими накладні.

Транспортування товару здійснювалося відповідно до договору перевезення вантажів автотранспортом № 37 від 18.05.2011 р., який укладено позивачем з ПП ОСОБА_1, Здійснення перевезення ПММ підтверджується товарно-транспортними накладні на відпуск нафтопродуктів, довіреностями.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів.

Придбанні нафтопродукти позивачем в подальшому було використано у господарській діяльності, про що свідчать лімітно-забірні картки на отримання ПММ, звіти по видачі ПММ за червень та липень 2011 року.

ПАТ «Агропромислове об'єднання «Красний Чабан»та ТОВ "Нафтотранссервіс" на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходження, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: