Ухвала суду № 28207072, 27.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 р.Справа № 2а-9413/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова-будівельна компанія "Строй-сіті" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-9413/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова-будівельна компанія "Строй-сіті"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ Фінансово-будівельної компанії "СТРОЙ-СІТІ"( далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ №548 по Основ'янській МДШ від 01 червня 2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ФБК "СТРОЙ- СІТІ" та визнати незаконними дії Основ'янської МДШ, які вчинені в ході проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ФБК "СТРОЙ-СІТІ";визнати незаконними дії відповідача щодо встановлення факту порушення ним ст. 203, ч. 1 ст. 207, п. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ФБК "СТРОЙ-СІТІ" з постачальниками ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ "Промспец Консалтинг" без достатніх на те правових підстав; визнати незаконними дії відповідача щодо встановлення відсутності факту реального вчинення господарських відносин ним з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"; ТОВ "Промспец Консалтинг"; ПАТ "Концерн Галнафтогаз"; ТОВ "Колесо-Трейд"; ТОВ "Промдизайн" та ПП "ДЦ Арт-Салон", а також висновку про неправомірність відображення у податковому обліку господарських операцій з ПАТ "Концерн Галнафтогаз"; ТОВ "Колесо-Трейд"; ТОВ "Промдизайн" та ПП "ДЦ Арт-Салон" та скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 09.07.2012 року № 0000220222, прийняте відносно нього.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області державної податкової служби від 09.07.2012 року № 0000220222, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово - будівельної компанії "СТРОЙ-СІТІ".

В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Позивач, частково не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови позовних вимог таухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідна сторона частково не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду першої інстанції підстави для часткового задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що уповноваженими особами Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу № 548 від 01.06.2012 р. була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Фінансово-будівельної компанії "СТРОЙ-СІТІ" з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ "Промбуд-монтажінвест" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. та ТОВ "Проспецконсалтинг" за лютий 2011 р., за результатами якої 17.06.2012 р. було складено акт перевірки № 1777/222/33901987

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 року № 0000220222 на загальну суму 4870,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи в мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Проспецконсалтинг" на підставі укладених відповідних договорів.

В ході проведення перевірок встановлено, що у контрагентів позивача немає необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Таким чином, на думку податкового органу, правочини укладені від їх імені не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що право на віднесення сум податкового кредиту надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання сторонами умов договорів підтверджується також наданими до матеріалів справи відповідними документами.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні"та п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Також відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Відповідно до ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірний правочин не оскаржений в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових рішень про визнання спірного правочину недійсним.

Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Аналіз викладеного свідчить, що відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та зазначеними в акті контрагентами, визнані судом недійсними.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваного повідомлення-рішення, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав вищезазначені договори, укладені між позивачем - з одної сторони та його контрагентами - з другої сторони, недійсними.

Також , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність судових рішень, що набрали законної сили та долучені до матеріалів справи в якості доказів, відповідно до яких визнанні неправомірними дії відповідного податкового органу щодо проведення перевірок відносно контрагентів позивача, на акти яких маються посилання відповідача, як на підставу встановлених порушень вимог податкового законодавства товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-будівельної компанії "СТРОЙ-СІТІ", що є безпідставним, з огляду на положення ст. 72 ч. 1 КАСУ.

Колегія суддів погоджується, щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог виходячи з наступного:

Щодо визнання протиправним наказа №548 по Основ'янській МДПІ від 01 червня 2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ФБК "СТРОЙ- СІТІ" та визнання незаконними дії Основ'янської МДПІ, які вчинені в ході проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ФБК "СТРОЙ-СІТІ",то зазначений наказ та дії вчинені в спосіб передбачений законом, крім того, перевірка фактично проведена і за її наслідками прийнято податкове повідомлення рішення, що є предметом судового розгляду.

Щодо визнання незаконними дій відповідача щодо встановлення факту порушення ним ст. 203, ч. 1 ст. 207, п. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ФБК "СТРОЙ-СІТІ" з постачальниками ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ "Промспец Консалтинг" без достатніх на те правових підстав та визнання незаконними дії відповідача щодо встановлення відсутності факту реального вчинення господарських відносин ним з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"; ТОВ "Промспец Консалтинг"; ПАТ "Концерн Галнафтогаз"; ТОВ "Колесо-Трейд"; ТОВ "Промдизайн" та ПП "ДЦ Арт-Салон", а також висновку про неправомірність відображення у податковому обліку господарських операцій з ПАТ "Концерн Галнафтогаз"; ТОВ "Колесо-Трейд"; ТОВ "Промдизайн" та ПП "ДЦ Арт-Салон", то це є оціночним судженням податкового органу під час складання акту перевірки, тому не порушує прав позивача та не підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова-будівельна компанія "Строй-сіті" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-9413/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2012 р.