Постанова № 28207031, 13.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р. Справа № 2а-4998/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представників позивача Грінченко І.М., Борзікіної О.М., Черкасової В.Г.

представника відповідача Самойленко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Хартрон" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2012р. по справі № 2а-4998/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хартрон"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за участю прокурора Київського району м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Хартрон" (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 12.04.2012 р. № 0000110700 та № 0000120700.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в яких просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2012 р. з підстав порушення судом норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Хартрон" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року, за результатами якої складено акт № 288/15-407/14313062 від 02.04.2012 р. (т. 1, а.с. 9-26).

За висновками акту перевірки, позивачем порушено:

- п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок завищення ПАТ "Хартрон" суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2012 року на суму 566 373 грн.;

- п.198.6 ст. 198, абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із завищенням суми податкового кредиту в грудні 2011року на суму 598 783 грн., у січні 2012 року на суму 1 007 210,00 грн.;

- п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2012 року на суму 69 719 грн.

12.04.2012 р. відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення:

- № 0000110700 від, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69 719,00 грн.

- №0000120700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 707 966,25 грн., з яких за основним платежем 566 373,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 141 593,25 грн. (т. 1, а.с. 7-8).

Підставою для прийняття податкових-повідомлень рішень слугували висновки податкового органу про формування позивачем податкового кредиту та від'ємного значення на підставі податкових накладних № 3115 від 15.12.2011 р., № 3116 від 19.12.2011 р., № 2126 від 02.12.2011 р., № 2239 від 14.12.2011 р., №50 від 24.01.2012 р., №51 від 24.01.2012 р., №13 від 11.01.2012 р., №49 від 19.01.2012 р., № 88 від 13.01.2012 р. складених з порушенням норм діючого законодавства.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно , в межах наданих повноважень та у спосіб встановлений законом.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом встановлено, що між позивачем та ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (виконавець) та ПАТ "Хартрон" (замовник) укладено договір № 283 від 04.11.2011р. (т. 1, а.с. 213-215).

За умовами договору виконавець виробив, а замовник прийняв та оплатив матеріальну частину ГКЧ по темі "Днепр -2012 №1".

Згідно "Графіку фінансування виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр 2012 №1" по договору № 283 від 24.11.2011р." у 4 кварталі 2011 року профінансовано закупки матеріалів та ПКИ для виготовлення ОК у сумі 3 500,00 тис. грн.

Розрахунки за Графіком фінансування ПАТ "Хартрон" на адресу ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" зроблені двома платежами у грудні 2011 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок отримувача.

Позивачем здійснено передплату на виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр - 2012 №1" (платіжне доручення від 15.12.2011 р. № 164), на що отримано податкову накладну № 3115 від 15.12.2011 р.

Наступну предоплату на виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр -2012 №1" позивачем здійснено платіжними дорученнями № 165 від 19.12.2011 р., на що отримано податкову накладну № 3116 від 19.12.2011 р. (т. 1, а.с. 180, 209, 210).

Також, судом встановлено, що ПАТ "Хартрон" (замовник) та Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України (виконавець) уклали договір № 17з/10-ц від 17.06.2010 р. (т. 1, а.с. 216 ).

За умовами договору, виконавець виконав і здав замовнику, а замовник прийняв і оплатив виготовлення продукції по темі: "Дніпро".

Розрахунки на адресу Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України проведені двома платежами у грудні 2011 року шляхом перерахування коштів (платіжні доручення № 154 від 02.12.2011 р., № 155 від 14.12.2011 р.).

Обчислення податкового кредиту в грудні 2011р. на суму 598783 грн. базується на отриманих податкових накладних № 3115 від 15.02.2011р., № 3116 від 19.12.2011р. ( від ДП « Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова) та № 2126 від 02.12.2011 р., № 2239 від 14.12.2011 р. ( від Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України).(т. 1, а.с. 211-212).

Обчислення податкового кредиту у січні 2012р. на суму 1007210 грн. базується на отриманих податкових накладних № 13 від 11.01.2012р. , № 49 від 19.01.2012р.,№ 50 від 24.01.2012р., № 51 від 24.01.2012р. ( від ДП « Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова) та № 88 від 13.01.2012р. ( від Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України).

Зазначені накладні були включені до податкового кредиту грудня 2011р. та січня 2012р. та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сумнівів з приводу реальності операцій за угодами між позивачем та ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова", Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України в межах податкової перевірки співробітниками податкового органу не зазначено.

Відповідно до п. 14.1.18. ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до ст.14.1.18. ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 -200.3 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Проте, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6 ст.200 ПК України)

Порядок оформлення права на отримання бюджетного відшкодування визначена пунктом 200.7 статті 200 ПК України, згідно якої платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 201.6., 201.7., 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до п.п. «б» п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену: в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є наявність помилок.

Пунктом 7.3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10.04.2008 р. та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України №320/15011 від 16.04.2008 р., передбачено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Доводи податкового органу щодо заповнення податкових накладних з порушенням вимог діючого законодавства, та як наслідок неправомірне визначення позивачем податкового кредиту та від'ємного значення колегія суддів вважає необґрунтованими.

Судом встановлено, що позивачем сформовано та надіслано до центрального рівня ДПС відповідну декларацію, розрахунок та заяву, що підтверджується наявними у справі матеріалами (т. 1 а.с. 155-158).

Податкові накладні № 2126 від 02.12.2011 р., № 2239 від 14.12.2011 р., № 3115 від 15.12.2011 р., № 3116 від 19.12.2011 р., №49 від 19.01.2012 р., №50 від 24.01.2012 р., №51 від 24.01.2012 р., №13 від 11.01.2012 р., з яких позивачем взято показники ПДВ для визначення суми бюджетного відшкодування, у належний спосіб зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підтверджується копіями квитанцій (т. 1, а.с. 97-99 зворот, 206 зворот, 208).

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, наявність помилок в податковій накладній є підставою для відмови у прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації.

Судом встановлено, та визнається відповідачем, що спірні податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже прийняті податковим органом як такі, що не містять помилок.

Разом із фактом реєстрації вище вказаних податкових накладних в ЄДР на рівні ДПА позивач набув права віднести суми ПДВ по господарським операціям з контрагентами до бюджетного відшкодування з ПДВ відповідно періоду, оскільки податковий закон у даному випадку не ставить до платника додаткових вимог.

Невиконання або неналежне виконання контролюючим органом встановленого податковим законодавством обов'язку щодо перевірки податкової накладної на предмет наявності у ній помилок не є підставою для позбавлення сумлінного платника права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ або зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Первинні документи на підтвердження факту сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів/послуг надані позивачем під час проведення податкової перевірки на вимогу податкового органу, а також до суду першої інстанції (т. 1, а.с. 180-192).

Суд першої інстанції не взяв їх до уваги та прийшов до висновку, що бюджетне відшкодування з ПДВ по вказаним податковим накладним позивач сформував безпідставно.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням, оскільки надані документи первинного бухгалтерського обліку повністю підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами та понесення позивачем витрат, пов'язаних із оплатою послуг, наданих контрагентами за угодами.

Пунктом 201.9 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подавав до податкового органу скарги на постачальників, які видали податкові накладні.

Відповідно до пунктів 1, 3, 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Наявні в матеріалах справи первинні документи, податкові накладні, розрахункові документи, мають необхідні обов'язкові реквізити.

Фактичне понесення позивачем витрат підтверджуються наданими суду оборотно-сальдовими відомостями по ПАТ "Хартрон" за грудень 2011 р. та січень 2012 р. (т. 1, а.с. 193-196в), журналами-ордерами та відомостями по рахунку позивача за ті самі періоди (т.1, а.с. 197-200).

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Такий самий порядок слід застосовувати при визначенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Судовим розглядом спростовано висновки контролюючого органу щодо неналежності податкових накладних, виписаних позивачу, і покладених ним в основу показників бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року та січень 2012 року. Інших підстав для висновків податкової перевірки відповідачем не наведено. Таким чином, податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2012 р. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хартрон" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2012р. по справі № 2а-4998/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства " Хартрон" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000110700 від 12.04.2012р. та № 0000120700 від 17.04.2012р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст постанови виготовлений 19.11.2012 р.