Ухвала суду № 28206955, 14.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 р.Справа № 2а-8159/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-8159/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот-Велл"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

20.09.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хот-Велл" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 27.06.2012 року № 0001162203, № 0005682305, № 0005672305.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2012 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено суму валових витрат, дотримано порядок ведення касових операцій, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот-Велл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.06.2012 року № 1962/2305/30986586, яким встановлені порушення позивачем: п.5.І., п.п. 5.2.1 п. 5.2 , п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР п.138.2 п.п.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 "Податкового кодексу України" від 02.12.2010, № 2755-УІ підприємством занижено податок на прибуток на суму 316220 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 "Податкового кодексу України" від 02.12.2010, № 2755-УІ підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 204558 грн.; п. 2.8, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства у сумі 436,96 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесене податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 0001162203 про застосування суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 873,92 грн., від 27.06.2012 року № 0005682305 про збільшення податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на загальну суму - 355459,5 грн. з яких за основним платежем - 316221 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 39238,5 грн., та від 27.06.2012 року № 0005672305 про збільшення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму - 243586,5 грн. у тому числі за основним платежем - 204558 грн. та штрафними ( фінансовими) санкціями - 39028,5 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено суму валових витрат, дотримано порядок ведення касових операцій, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі п 1.1. договорів з сервісними центрами замовник ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ" доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг по реалізації інтересів замовника перед третіми особами.

В рамках такого договору виконавець - Сервісний центр виконує для споживача роботи по перевірці правильності встановлення обладнання. До переліку обладнання, що до якого розповсюджуються умови договору належить котельне обладнання торгівельних марок WESTEN, BAXI, SOLLI, та інші.

Як свідчать акти виконаних робіт визначених у додатку до договорів, послуги по перевірці правильності встановлення обладнання надаються сервісними центрами кінцевим споживачам придбаного котельного обладнання вказаних торгівельних марок.

При цьому, позивачем надані усі необхідні первинні документи за період, що перевірявся, які підтверджують господарські операції по перевірці правильності встановлення обладнання, а саме: договори з сервісними центрами, акти перевірки правильності встановлення обладнання (акти виконаних робіт), банківські виписки.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Епіцентр К" укладено договір надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) № 3161/70/10 від 07 липня 2010 року.

За умовами вказаного договору ТОВ "Епіцентр К" провів роботу по просуванню товару ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ", а саме розміщення товару на окремих стелажах та площадках виконавця, формування виконавцем споживчого кошику споживача поденно, проведення інформаційного обслуговування товарів, які постачаються замовником та цільового опитування клієнтів, як фактичних так і потенційних, інформування щодо залишку товарів на полицях гіпермаркету, надання інформації замовнику стосовно періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів виконавця та інформування про заміну попиту на товари, що постачаються замовником, проведення аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції, проведення аналізу маркетингових досліджень, формування висновків і рекомендацій.

Виконання умов договору про надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) № 3161/70/10 від 07 липня 2010 року підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), фото-звітом про надання ТОВ "Епіцентр К" послуг в 2011 році та банківськими виписками.

Встановлено, що акти перевірки правильності встановлення обладнання (акти виконаних робіт) та акти виконаних робіт (надання послуг) по договору надання по організації просування товарів (торгової марки) містять обов`язкові реквізити, передбачені вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": назви документів, дати і місце їх складання, назви підприємств, від імені яких складались документи, зміст господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і за правильність їх оформлення, особистий підпис осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, та скріплені печатками замовника і виконавця.

Стосовно маркетингових послуг, колегія суддів вказує, що чинним законодавством не встановлено певної типової послідовності та структури проведення маркетингового дослідження з визначенням орієнтовної вартості кожної з конкретних операцій, що включаються до такої структури.

Твердження відповідача про те, що оформлення результатів договору послуг обов'язково має бути у формі письмового звіту про те, які саме виконані роботи, місце здійснення та час, переліки, відомості, узагальнена інформація, суперечить положенням чинного законодавства.

Оскільки маркетингові послуги за своєю природою безпосередньо не створюють певних матеріальних результатів, не можуть мати певного натурального вимірника, а можуть бути оцінені лише у грошовому виразі, найменування наданих послуг в актах прийому-передачі як, наприклад, "маркетингові послуги" чи "послуги зі стимулювання збуту товарів" є достатнім для розкриття змісту та обсягу вищевказаної господарської операції.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Також згідно з ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Лише відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, унеможливлює віднесення таких витрат до складу валових витрат підприємства.

Згідно з п.п. 14.1.27 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, відповідно п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Відповідно до узагальнюючої податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012 N 123 до маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Мерчандайзинг (англ. (merchandising) походить від англійського merchandise - товари, сприяння продажу будь-якого товару) - один із видів маркетингу, що сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу - вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації від 08.09.2011, № 16504/6/15-1415 "Відносно витрат на оплату маркетингових і рекламних послуг" до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати на оплату маркетингових та рекламних послуг, що зазначені у листі Товариства, зокрема, послуг з визначення обсягів продажів продукції; визначення залишків продукції; визначення відносної динаміки продажів продукції; визначення середньоденних продажів продукції, в т. ч. щодо продукції Товариства, яка випускається під торговими марками, що належать та/або використовуються Товариством, і що вже передана (продана) дистрибуційним мережам на дату надання Товариству таких послуг.

Відповідно до наказу ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ" № 3/ ХА від 31.12.2009 року, перевірка правильності встановлення обладнання пов'язана з позиціонуванням на ринку котельного обладнання торгівельних марок WESTEN, BAXI, SOLLI та ін., які продає ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ" для створення надійної репутації котлів цих торгових марок та підтримання рівня цін котлів для забезпечення своєї беззбиткової діяльності.

Основним видом діяльності ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ" є торгівля газовим обладнанням, при цьому позивач не є його виробником. Згідно з правилами бухгалтерського обліку на підприємствах торгівлі формується "реалізаційна вартість товару", яка складається з компенсації витрат на придбання товару; компенсації витрат на збут товару (витрат, пов'язаних з реалізацією товару); компенсації адміністративних витрат; очікуваного прибутку підприємства.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так відповідно до п.19 П(С)БО № 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248 витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), згідно з умовами договору (базису) поставки.

Таким чином, оскільки основною діяльністю підприємства є торгівля газовим обладнанням, витрати на збут цього обладнання безпосередньо пов'язані з такою основною діяльністю, а з точки зору п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14 ПКУ пов'язані з господарською діяльністю, так як такі витрати призводять до отримання доходу від продажу товару.

Отже, ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ" в період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року обґрунтовано включило до складу валових витрат суму витрат на оплату послуг від ТОВ "Епіцентр К" послуги по організації просування товарів (торгової марки) всього на загальну суму 484994,5 грн., у тому числі ПДВ - 79024,08 грн.

Стосовно висновків податкового органу щодо завищення позивачем сум податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг платник податку повинен мати податкові накладні та первинні документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як зазначено вище, матеріали справи містять первинні документи, що підтверджують реальність господарських ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ", зокрема: відповідні податкові накладні, отримані від сервісних центрів та ТОВ "Епіцентр К".

Стосовно встановлено податковим органом перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства у сумі 436,96 грн. колегія суддів вказує таке.

У відповідності до п. 2.8. ст. 2 Постанови правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Згідно з 54.3.3 ПКУ згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Відповідно до п. 5.9. Постанови Національного банку від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України" готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня.

В даному випадку ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ" ліміт залишку готівки в касі не встановлювало, про що склало довідку, яку надано було податковому органу при проведенні перевірки.

При цьому, слід вказати, що податковим органом за наслідками проведеної перевірки та у ході судового розгляду не конкретизовано у чому саме полягає порушення позивачем норм чинного законодавства про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки згідно з довідкою, наданою ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ" ліміт залишку готівки в касі позивачем не встановлювався.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції щодо відсутності порушень з боку ТОВ "ХОТ-ВЕЛЛ" порядку ведення касових операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність тверджень податкового органу про допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства в частині формування сум податкового кредиту та визначення валових витрат у перевіряємому періоді, та правил ведення касових операцій.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 0001162203, № 0005682305, № 0005672305, прийняті на підставі вказаних висновків податкового органу, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-8159/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.