Постанова № 28206903, 13.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р. Справа № 2а-5226/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представників позивача Сімакович П.Ю., Савєльєва С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича комерційна фірма "Гідравліка" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2012р. по справі № 2а-5226/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю комерційна науково-виробнича фірма "Гідравліка"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішеня,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ науково-виробнича комерційна фірма "Гідравліка" (далі - позивач), звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби №0000250221 від 18.04.2012 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову якою задовольнити позов, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області Державної податкової служби проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ "Промспец Консалтинг" за травень - жовтень 2011 року та складено акт перевірки №236/233/14108712 від 30.03.2012 р.

За висновками акту перевірки позивачем порушено п.п.198.3., п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 77 257,80 грн. через безпідставне віднесення до податкового кредиту сум: у травні 2011 року у сумі 7 845,0 грн., у червні 2011 року у сумі 22 724,80 грн., у липні 2011 року у сумі 10 986,00 грн., у серпні 2011 року у сумі 5 512,00 грн., у вересні 2011 року у сумі 4 594,00 грн., у жовтні 2011 року у сумі 25 596,00 грн.

18.04.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000250221, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем ПДВ на 77 257,80 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 11 675,00 грн.

Підставою для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства є припущення про безтоварність господарських операцій між ТОВ науково-виробнича комерційна фірма "Гідравліка" та ТОВ "Промспец Консалтинг".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, неправомірність формування позивачем показників ПДВ є обґрунтованими, оскільки відсутня сукупність умов, обставин та підстав, з якими діюче податкове законодавство пов'язує виникнення у позивача права на суми податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг" 04.01.2011 р. укладено договір №7 , за умовами якого позивачу поставлено гідравлічне обладнання та деталі до нього, за ціною й у кількості згідно рахунків-фактур. Передання та приймання товару здійснюється сторонами за заявкою покупця. Поставку погоджено здійснити шляхом самовивозу (т.1, а.с. 38).

На виконання умов договору продавцем відвантажено на користь покупця ТМЦ в кількості та номенклатурі відповідно рахунків-фактур (т. 1, а.с. 41, 45, 50, 56, 62, 69), факт відвантаження підтверджується видатковими накладними (т. 1, а.с. 43, 48, 52, 54, 60, 64, 67).

Конкретний перелік товару у відповідності до видаткових накладних, із зазначенням кількості та ваги кожної одиниці надано суду в межах апеляційного розгляду справи (т.2 а.с. 197-200).

Транспортування товару здійснено підставі наказів № 3/1, 28/2 від 04.01.2011 р., 30.06.2011 р. автотранспортом покупця, що належить ТОВ науково-виробнича комерційна фірма "Гідравліка" згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (т.2 а.с. 170, 182).

Суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність фактичного постачання ТМЦ від ТОВ "Промспец Консалтинг" до ТОВ науково-виробнича комерційна фірма "Гідравліка".

Судова колегія вважає зазначений висновок таким, що спростовується матеріалами справи.

Так, відповідно п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р., основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

До податкової перевірки та до суду першої інстанції позивачем надано копії товарно-транспортних накладних (т. 1, а.с. 46, 53, 58-59, 66, 71), які суд першої інстанції безпідставно лишив поза увагою.

Крім того, судом встановлено, що товар, згідно угоди, поставлено безпосередньо до складів за адресою юридичного і фактичного перебування ТОВ науково-виробнича комерційна фірма "Гідравліка": м. Харків, вул. Біологічна, 13, про що зазначено в товарно-транспортних накладних, досліджених судом.

Складські приміщення, на які здійснено поставку ТМЦ позивач використовує згідно договорів оренди від 04.01.2010 р. та 01.12.2010 р. (т.2 а.с. 178-181), копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата товарно-матеріальних цінностей позивачем здійснена у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Промспец Консалтинг", що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача (т. 1, а.с. 39-40, 44, 49, 57, 63, 70, 72), журналом-ордером і відомістю по рахунку 631 за період з 01.05.2011 р. по 31.10.2011 р. (т. 2, а.с.191).

Рух отриманих позивачем ТМЦ за період з 01.05.2011 р. по 31.10.2011 р. відображено у наданих суду оборотно-сальдових відомостях (т. 2, а.с. 201-217).

Придбаний товар використано позивачем у господарській діяльності для ремонту власного гідравлічного обладнання, яке у наступному залучалося позивачем при наданні послуг згідно укладених зобов'язань, на підтвердження чого позивачем надано калькуляції вартості виробництва (ремонту), акти приймання-здачі робіт (послуг), податкові накладні, виписані позивачем контрагентам за результатами господарських операцій, виписки по рахунку позивача з відомостями про надходження коштів оплати наданих ним послуг (т.1, а.с. 72-249; т.2, а.с. 1-29).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу приписів податкового закону підставою для віднесення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого в ціні товару, є податкова накладна.

На виконання договору №7 від 04.01.2011 р. ТОВ "Промспец Консалтинг" виписано позивачу податкові накладні (т.1, а.с. 42, 47, 51, 55, 61, 65, 68).

Суми ПДВ, що відображені в накладних, сплачено позивачем в ціні отриманих ТМЦ.

Наступне віднесення вказаних сум до податкового кредиту підприємства за відповідний період є правомірним.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні бухгалтерські документи і облікові документи можуть бути складені на паперових чи машинних носіях і повинні мати наступні реквізити: назва документа (форма); дата і місце складання: назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст і обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем на спростування висновків податкової перевірки документи первинної бухгалтерської звітності по відносинам позивача з контрагентом підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки не містять недоліків форми чи змісту, що спричиняють для них втрату доказової сили.

Посилання відповідача на акти № 61/23-03-05/37093551 від 07.10.2011 р., р. № 112/23-03-05/37091549 від 21.10.2011, № 219/23-03-05/37091549 від 07.11.2011 р., № 251/23-03-05/37093551 від 13.12.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промспец консалтинг" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Техноспецмаркетинг", ТОВ "Укрнафтохім" їх реальності та повноти відображення в обліку за періоди травень-жовтень 2011 року, в яких міститься посилання на неспівпадіння показників у звітності господарюючих суб'єктів по ланцюгу до нагородонабувача, твердження про дефектність статусу контрагентів ТОВ "Промспец консалтинг", що обґрунтовані поясненнями осіб, опитаних співробітниками ДПІ судова колегія відхиляє з наступних підстав.

Дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, на які посилаються контролюючі органи, не можуть бути підставою для визнання податкового кредиту непідтвердженим, оскільки, доказами порушення правил формування податкового кредиту є матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням первинних бухгалтерських документів, а не дані вищевказаної системи.

Відповідачем не надано доказів, що на момент проведення господарських операцій ТОВ "Промспец консалтинг" з ТОВ науково-виробнича комерційна фірма "Гідравліка" ЄДР мітилися відомості про відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням.

Твердження відповідача на обізнаність контрагента позивача з приводу дефектів у правовому статусі його контрагентів в частині відсутності реєстрації в якості платника ПДВ, відсутності повноважень посадових осіб чи інших представників підприємств на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних є необґрунтованим:

- на позивача не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства іншими господарюючими суб'єктами по ланцюгу від постачальника.

- суду не надано доказів умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників ТОВ "Промспец консалтинг".

Пояснення осіб, опитаних податківцями на предмет підтвердження або спростування обставин господарської діяльності ТОВ "Техноспецмаркетинг", ТОВ "Укрнафтохім" (постачальників контрагента позивача), судовою колегією не беруться до уваги, оскільки будь-які свідчення набувають доказового характеру, якщо їх відібрано у належний процесуальний спосіб (допит в якості свідка) із наступним викладенням в офіційному документі (протоколі допиту). Зазначені особи не були опитані судом, письмові пояснення не надані відповідачем, а тому письмові пояснення не є належними доказами у цій справі.

Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами (контрагентами його контрагента) порядку обліку та звітування по податкам суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Це на думку Суду є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Твердження суду першої інстанції про наявність у позивача та його контрагента під час її укладання мети, суперечної інтересам держави та суспільства колегія суддів вважає безпідставним.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти відповідачем не доведено, судом апеляційної інстанції не підтверджено.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, або припущеннями суду першої інстанції, юрисдикції якого не відноситься перевірка правочину на предмет відповідності цивільному закону.

Договір, укладений між позивачем та його контрагентом, не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд першої інстанції безпідставно прийшов до протилежного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів у спростування обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, відповідачем не надано.

Спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Пунктом 3 статті 202 КАС України підставами для скасування або суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2012 р. прийнята за умови неправильного і неповно встановлених обставин справи, тому наявні підстави для її скасування, та винесення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю комерційна науково-виробнича фірма "Гідравліка" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2012р. по справі № 2а-5226/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ТОВ науково-виробнича комерційна фірма " Гідравліка" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби №0000250221 від 18.04.2012 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст постанови виготовлений 17.11.2012 р.