Ухвала суду № 28205462, 10.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2012 р. м. Київ К-51512/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009

у справі №2-а-6707/08/1

за позовом Приватної фірми "Мастер Геймс"

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009, задоволено позовні вимоги, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0011652301/0 від 01.09.2008 та № 0011652301/1 від 11.11.2008.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.03.2008, складено акт перевірки від 21.08.2008 №6200/23-7/20748947, в якому встановлено порушення вимог підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8, пункту 1.31 статті 1, пункту 1.6 статті 1, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2007 року на суму 11986 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по деклараціям з податку на прибуток у 1 кварталі 2007 року на суму 43464 грн., та у 1 кварталі 2008 року на суму 10000 грн.

Заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2007 року на суму 11986 грн. сталося, на думку податкової інспекції, у зв'язку з реалізацією позивачем основних фондів 2 групи -ігрових автоматів, які призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 01.09.2008 прийняте податкове повідомлення-рішення № 00116522301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 17755,03 грн., з яких 11986,02 грн. -за основним платежем та 5769,01 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення, яке залишене без змін, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.11.2008 №0011652301/1 аналогічного змісту.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з підпунктом 8.1.1. пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до підпункту 8.1.2. пункту 8.1 статті 8 вказаного Закону амортизації, крім інших, підлягають витрати на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів.

З матеріалів справи вбачається, що за основною діяльністю позивач виготовляє ігри, здійснює інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення, з виготовлення ігрових автоматів, у тому числі для власних потреб.

Підпунктом 8.2.1 Закону термін "основні фонди" зазначається як матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Факт використання та наміру використання позивачем вироблених гральних автоматів у своїй господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди гральних автоматів. Вартість ігрових автоматів, що були об'єктом перевірки, беззаперечно перевищувала 1000 гривень і поступово зменшувалася у зв'язку з фізичним або моральним зносом, що підтверджується матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій. Позивач здійснював амортизацію зазначених об`єктів, які використовувалися у виробничій діяльності.

Крім того, в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Щодо податкових наслідків здійснення операцій за зовнішньоекономічним договором комісії, перегляду ціни за договором із неплатником ПДВ, включення до валових витрат сум матеріальної допомоги, продажу об'єкта основних фондів" N 3429 від 09.06.2003, зазначено, що для визначення активу як об'єкта основних фондів має значення не фактичний строк його експлуатації, а передбачуваний. Таким чином, продаж таких основних фондів відображається в обліку за правилами, встановленими Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" для продажу основних фондів, а не товарів, і у зв'язку з цим - не потребує коригувань амортизаційних відрахувань в податковому обліку.

Матеріали справи свідчать, що ігрові автомати, які були предметом подальшої реалізації, у податковому обліку позивача зазначалися як "основні фонди 2 групи", що знаходяться в експлуатації більше року. Ті ігрові автомати, які значилися в експлуатації менше року та стали предметом подальшої реалізації, а саме, відповідно до договорів купівлі-продажу (№310107 від 31.01.2007, №19032007 від 19.03.2007 та № 03012008 від 03.01.2008) протягом періоду, що перевірявся, хоча фактично і не перебували у експлуатації протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, проте передбачалися для цього, оскільки їх експлуатація є однією з видів господарської діяльності позивача.

Отже, позивачем правильно віднесено ігрові автомати до основних фондів 2 групи, оскільки віднесення їх до іншої групи не відповідатиме цільовому призначенню цих матеріальних цінностей.

Крім того, відповідно до підпункту 8.3.5. пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому, окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.

Як було вірно встановлено судами, проведення амортизації основних фондів 2 групи ПФ "Мастер Геймс" відбувалося відповідно до норм амортизації, встановлених підпунктом 8.6.1 пункту 8.6. статті 8 Закону у розмірі 10 % відсотків від балансової вартості групи. Таким чином, позивач вірно здійснював податковий облік продажу гральних автоматів, саме як основних фондів 2 групи.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль