Ухвала суду № 28205435, 10.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року м. Київ К/9991/52610/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012

у справі № 2а-40/12/2070

за позовом Приватної фірми «Бобр»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012, задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 11.10.2011 № 0000690700.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача (на підставі направлення № 1666 від 20.09.2011) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 75 885,00 грн., заявленої до відшкодування за рахунок платника у банку, складено акт перевірки від 03.10.2011 №4624/07-0/23143535, в якому встановлено порушення вимог пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 -VI зі змінами та доповненнями, а саме: позивачем не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована по декларації з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 75 885,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.10.2011 № 0000690700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 78 885,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19 721,00 грн.

24.10.2011 листом № 22362/10/07-020 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова повідомила відповідача про допущену методологічну помилку у податковому повідомленні-рішенні від 11.10.2011 № 0000690700, внаслідок чого вірними слід вважати суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ -75 885,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій -18 971,00 грн.

Не погодившись із зменшенням суми бюджетного відшкодування та зменшенням розміру від'ємного значення суми ПДВ, підприємством подані скарги від 20.10.2011 та від 05.12.2011 до ДПА у Харківській області та ДПА України, за результатами розгляду яких рішеннями ДПА у Харківській області від 22.11.2011 та ДПС України від 23.12.2011 скарги ПФ «Бобр»залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 11.10.2011 № 0000690700 -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно положень п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, а згідно з п. 200.8 ст. 200 зазначеного Кодексу, до такої декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 17.08.2011 позивачем подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно якого сума, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 75 885,00 грн. Із зазначеної декларації вбачається, що позивачем внесено відомості по податковим зобов'язанням у сумі 15 051 грн. та податковий кредит -106 818,00 грн. При цьому, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становила 91 767,00 грн. Зазначену суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року у розмірі 75 885,00 грн. сформовано позивачем за рахунок залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2011 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Згідно податкової декларації за червень 2011 року, позивачем сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 2 109,00 грн., сума податкового кредиту -77 994,00 грн., а сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду -75 885,00 грн.

У відповідності із довідкою про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, непогашена сума за липень 2011 року в 75 885,00 грн. була сформована за рахунок залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що оскільки відповідачем по справі не спростовано факт правомірності заявлення позивачем відомостей до податкової декларації за червень 2011 року, зменшення бюджетного відшкодування позивачу з боку відповідача є безпідставним, а спірне податкове повідомлення-рішення від 11.10.2011 № 0000690700 -неправомірним.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль