Ухвала суду № 28205213, 17.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/61319/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

при секретарі -Струсевич Д.С.

за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача1: не з'явився,

відповідача2: не з'явився,

прокуратури: Зарудяна Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2012

у справі № 2а-13938/11/1270

за позовом Приватного підприємства «Бест Трейд Продакшн»

до 1.Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Державної податкової служби;

2.Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

за участю Прокуратури Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2012 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2012, якою було відмовлено у задоволенні позову. Прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №0000300700 від 05.07.2011; №0001982302 від 18.11.2011; №0001962302 від 18.11.2011 року; №0000400700 від 16.09.2011; №0000390700 від 16.09.2011. Зобов'язано Головне управління Державного казначейства України в Харківській області відшкодувати Приватному підприємству "Бест Трейд Продакшен" суму податку на додану вартість, шляхом перерахування 1098793,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання з'явивсь прокурор. Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції - частковому скасуванню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за період 01.03.2011 по 31.03.20011 по взаємовідносинам з ПП "Харків Агро Хім" та ПП "Агромакс Трейд", складено акт № 1760/07-013/35244527 від 08.06.2011, в якому зафіксовано порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у березні 2011 року на суму 497312,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 05.07.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000300700, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 497312 грн.

За результатами розгляду оскарження позивачем вказаного повідомлення-рішення, скарга позивача задоволена, а податкове повідомлення-рішення № 0000300700, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 61679, 00 грн. - скасовано; в іншій частині - залишено без змін.

В період з 01.11.2011 по 07.11.2011 відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту в період з 01.07.2010 по 31.07.2011 по взаємовідносинам з ПП "Харків Агро Хім", за результатами якої складено акт №3244/23/35244527 від 11.11.2011, в якому встановлено порушення п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 997461,00 грн.; п.198.2, 198.3,198.6 ст.198 ПК України, пп.7.4.1, пп.7.4.4, 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акта перевірки від 11.11.2011, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 18.11.2011 № 0001982302, яким позивачу збільшено суму основного платежу з податку на додану вартість у розмір 797967,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 109990,60 грн.; № 0001962302 від 18.11.2011, яким донараховано суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 997461,00 грн. на визначено штрафні санкції у сумі 210381,75 грн.

Також, за результатами камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку задекларованої в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з 01.03.2011 по 31.07.2011, відповідачем 30.08.2011 складено акт № 2551/07-013/35244527, в якому встановлено завищення суми податкового кредиту у розмірі 876374,00 грн., порушення п..200.1, п.200.4., п.200.6-200.8 ст.200 ПК України в частині завищення суми бюджетного відшкодування у липні 2011 року на суму 1098793,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 16.09.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000400700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 876374,00 грн.; податкове повідомлення рішення від 16.09.2011 №0000390700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 1098793,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 247698,00 грн.

Вказані спірні податкові повідомлення-рішення, за результатами адміністративного оскарження, залишені без змін.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, беручи до уваги наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з підпунктом «а»п. 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Аналогічне закріплене і в пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пп. 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП "Харківагрохім" та ПП "Агромакс Трейд" підтверджується наявними в матеріалах справи податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними, виписаними позивачу його контрагентами. При цьому, в акті перевірки не зазначено, що податкові накладні чи інші первинні документи оформлені всупереч вимогам законодавства. Також, в акті не конкретизовано, в чому полягають порушення п. 198.2 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Оплата товару здійснена в безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення, що стало підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту березня 2011 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за перевіряємий період.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач орендує нежитлові споруди та устаткування для здійснення переробки зерна, а придбані позивачем у контрагентів товарно-матеріальні цінності транспортувались постачальником, були належним чином обліковані, використані у власній господарській діяльності (перероблені) та реалізовані, в тому числі і за межі України.

За наведених обставин, судом апеляційної інстанції правомірно скасовано податкові повідомлення-рішення №0000300700 від 05.07.2011; №0001982302 від 18.11.2011; №0001962302 від 18.11.2011 року; №0000400700 від 16.09.2011; №0000390700 від 16.09.2011.

Щодо задоволення апеляційним судом позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Державного казначейства України в Харківській області відшкодувати податок на додану вартість, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, то колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, у зв'язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає його змісту, оскільки порушені права позивача підлягають захисту шляхом стягнення відповідної суми з Державного бюджету України на користь такого платника податку.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині є помилковим та підлягає скасуванню, оскільки така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2012 скасувати в частині задоволення позову про зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Харківській області відшкодувати Приватному підприємству "Бест Трейд Продакшен" суму податку на додану вартість, шляхом перерахування 1098793,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача. В цій частині залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2012.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль