Постанова № 28204789, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Київ К-35917/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010

у справі № 2а-15637/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010, позов задоволено: скасовано рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2009 № 0000082305, від 02.02.2009 № 0000772305, від 02.02.2009 № 0000732305, від 02.02.2009 № 0000792305.

У касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просив залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

ДПА у Львівській області, Кременчуцькою ОДПІ в Полтавській області та ДПА в Одеській області проведено перевірки господарських одиниць позивача -залів гральних автоматів, розташованих за адресами: м. Львів, вул. Городоцька, 71/1; Глобинський район, смт. Гразизьк, вул. Київська, 45/15Г; м. Кременчук, вул. 50-річчя Жовтня, 69; м. Рені, вул. 28-го червня, 241-Б. За результатами вказаних перевірок складені акти від 23.12.2008 № 9/26/54/23/30407788, від 14.01.2009 №№ 0094/26/54/23/30407788, № 0089/26/54/23/30407788, від 17.01.2009 № 00096/26/54/23/30407788 відповідно про порушення суб'єктом господарювання пунктів 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, які полягали у здійсненні розрахунків за надані послуги у сфері грального бізнесу без проведення розрахункових операцій через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (розрахунки проводилися через гральні автомати, що не обладнані фіскальною пам'яттю).

За наслідками перевірок прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: від 12.01.2009 № 00000082305 у сумі 4420,00 грн., від 02.02.2009 № 0000772305 у сумі 9570,00 грн., від 02.02.2009 № 0000732305 у сумі 5200,00 грн., від 02.02.2009 № 0000792305 у сумі 3400,00 грн.

Статтею 17 Закону України № 265/95-ВР встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).

Пунктом 1 частини 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 № 121 встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО (обладнані фіскальною пам'яттю).

У зв'язку з цим з 01.01.2007 у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону № 265/95-ВР.

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України №265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин, до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону № 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Тому притягнення до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи «Фіскал», тобто з 01.07.2008.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення пункту 1 ст. 3 цього Закону, не відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванню наведених норм, оскільки станом на 23.12.2008, 14.01.2009 та 17.01.2009 (дати проведення перевірок) в господарських одиницях позивача послуги з грального бізнесу надавались з проведенням розрахунків через гральні автомати, які не були обладнані блоками фіскальної пам'яті.

На підставі викладеного та відповідно до статті 229 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити, скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010; у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак