Ухвала суду № 28204790, 20.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2012 р. м. Київ К-24601/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.08.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010

у справі № 2а-7617/08/9

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-торг" (далі -Товариство)

до ДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.08.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010, позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.09.2008 № 0010361502/0.

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій заявник зазначає про придбання позивачем товару через посередника у фіктивного підприємства, що не мало адміністративно-господарських можливостей для виконання спірних операцій з поставки товару, та просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані рішення.

Переглянувши судові рішення у межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення ДПІ невиїзної документальної перевірки Товариства з питань повноти нарахування суми податку на додану вартість за період з 01.03.2008 по 30.06.2008, оформленої актом від 17.09.2008 № 7028/15-2/34740075, податковим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно за яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 326 760,71 грн. (у тому числі 1 585 827,86 грн. за основним платежем та 740 953,85 грн. за штрафними санкціями).

Свою правову позицію, покладену в основу цього донарахування, контролюючий орган мотивує тим, що від'ємне значення ПДВ у перевіреному періоді виникло у позивача внаслідок поставки йому товару -преформ ПЕТФ та кришок для закупорювання пляшок ПЕТФ -товариством з обмеженою відповідальністю «Новотрейд»в рамках виконання договору поставки від 17.09.2007 № 77 ПР/07-ФР; названий постачальник, будучи посередником, придбав спірний товар у приватного підприємства «Весна», яке не задекларувало кореспондуючу суму податкових зобов'язань з ПДВ по названому контрагенту, має штат працівників у кількості двох осіб (директора та секретаря), відсутнє за місцезнаходженням та не має необхідної матеріально-технічної бази (як-от -складських приміщень, транспортних засобів тощо) для вчинення дій, що становлять зміст спірних операцій.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 названого Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, окрім формальних вимог щодо належного документального оформлення господарської операції, установлених підпунктом 7.2.6 пункту 7.2, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», умовою визнання податкової вигоди платника (яка передбачає, зокрема, зменшення бази оподаткування ПДВ на суму понесених витрат по сплаті цього податку) є реальність господарської операції, здійсненої у рамках провадження економічної діяльності платника.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для податкової економії.

Однак, як встановлено судами за наслідками дослідження наявних у справі доказів, у розглядуваному випадку існування відповідних обставин податковим органом не доведено; реальність виконання операцій з поставки товару позивачеві товариством з обмеженою відповідальністю «Новотрейд»та факт їх оплати позивачем підтверджується договором поставки, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, що містять достатню інформацію про зміст та обсяг спірних операцій.

Фактично, заперечуючи проти відображення позивачем у складі податкового кредиту сум ПДВ, пред'явлених йому до сплати спірним контрагентом у ціні поставленої продукції, ДПІ посилається на фіктивність фінансово-господарських правовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Новотрейд»та приватним підприємством «Весна».

За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Товариством незаконної податкової вигоди, правовідносини постачальника позивача (товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейд») з його контрагентом (приватним підприємством «Весна») не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосередніми постачальником (товариством з обмеженою відповідальністю «Новотрейд»).

Крім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а тому несплата ними податкових зобов'язань до бюджету не є підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди покупця.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів щодо незаконності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.08.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 у справі № 2а-7617/08/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва Є.А. Усенко