Ухвала суду № 28204710, 20.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2012 р. м. Київ К-39806/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Усенко Є.А.,

за участю секретаря Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі -Конотопська МДПІ)

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010

у справі № 2а-4256/10/18709

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дубов'язівський елеватор" (далі -Товариство)

до Конотопської МДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -Жолудя І.О.,

відповідача -Луніка О.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000292311/0.

На вказані судові акти Конотопською МДПІ подано касаційну скаргу, в якій заявник зазначає про придбання позивачем цілісного майнового комплексу через ланцюг постачання, на кожному етапі якого неможливо встановити факт надмірного надходження ПДВ до бюджету, та просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення Конотопською МДПІ документальної невиїзної перевірки Товариства з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ по декларації за червень 2008 року, оформленої актом від 15.04.2010 № 156/23-5/34072570, податковим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно за яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 897 092 грн.

Під час цієї перевірки було виявлено, що від'ємне значення ПДВ у перевіреному періоді виникло у позивача у зв'язку з придбанням цілісного майнового комплексу за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 07.03.2008, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ». У свою чергу, спірний об'єкт нерухомості був придбаний названим продавцем по ланцюгу постачання, учасниками якого були товариство з обмеженою відповідальністю «Колос-К», товариство з обмеженою відповідальністю «Свіл Груп»та товариство з обмеженою відповідальністю «Кроло-Сервіс».

Підставою для невизнання податковим органом права позивача на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування стала відсутність належним чином підтвердженого факту надмірної сплати відповідної суми ПДВ до бюджету на всіх етапах реалізації спірного цілісного майнового комплексу.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, попередні судові інстанції послалися на дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку формування від'ємного значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Наведений висновок судів відповідає нормам чинного податкового законодавства.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведених положень Закону випливає, що за відсутності обставин, які виключають право платника на одержання податкової вигоди, від'ємне значення ПДВ, обчислене за цими правилами, підлягає поверненню платникові.

У свою чергу, правила формування податкового кредиту, викладені у пункті 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», дають підстави для висновку про те, що необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Однак, як встановлено судами за наслідками дослідження наявних у справі доказів, у розглядуваному випадку існування відповідних обставин податковим органом не доведено; реальність виконання операцій з поставки позивачеві спірного цілісного майнового комплексу підтверджується первинними документами (договором купівлі-продажу нерухомого майна, актом приймання-передачі майнового комплексу) та податковим органом не заперечується.

Фактично, заперечуючи проти відображення позивачем у складі податкового кредиту сум ПДВ, пред'явлених йому до сплати товариством з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ»у ціні поставленого нерухомого об'єкта, Конотопська МДПІ посилається на відсутність доказів виконання своїх зобов'язань зі сплати цього податку учасниками ланцюгової поставки.

Однак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Товариством незаконної податкової вигоди, правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосередніми постачальником (товариством з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ»).

Крім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а тому несплата ними податкових зобов'язань до бюджету не є підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди покупця.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів щодо незаконності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 у справі № 2а-4256/10/18709 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва Є.А. Усенко