Ухвала суду № 28204688, 22.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К-18552/10

№ К-18552/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2010

у справі № 2-а-39647/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносинтез»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2010, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 02.06.2009 № 0000412330/1, від 31.07.2009 № 0000412330/2, від 02.06.2009 № 0000402330/1 від 31.07.2009 0000402330/2.

У касаційній скарзі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку ТОВ «Техносинтез»податкових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 06.03.2009 за № 433/23-30/32134561, про порушення норм пунктів 5.1, 5.2, 5.3, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР), що мало наслідком заниження податку на прибуток на 485681,00 грн., у тому числі за 2007 рік: ІІ квартал - на 11775,00 грн., ІІІ квартал -6584,00 грн., ІV квартал -27643,00 грн.; за 2008 рік: І квартал -на 409654,00 грн., ІІ квартал - 5717,00 грн.; ІІІ квартал -24308,00 грн., внаслідок завищення валових витрат на загальну суму 1942724,00 грн. за вказані вище податкові звітні періоди за у зв'язку з віднесенням до валових витрат вартості послуг, придбаних у суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, які є пов`язаними особами по відношенню до позивача, а саме: у СПД ОСОБА_4 (керівник ТОВ «Техносинтез»), СПД ОСОБА_5 (засновник ТОВ «Техносінтез»), СПД ОСОБА_6 та СПД ОСОБА_7 (засновник та головний інженер ТОВ «Техносинтез»відповідно); придбаних ремонтно-будівельних робіт у ТОВ «Бригадирівський пінно-бетонний завод»та ТОВ «Альпстрой-плюс», проектних робіт у ТОВ «Екосистеми-2007», інформаційно-консультаційних послуг технічного і організаційного характеру у СПД ОСОБА_8 та послуг з перевезення працівників до місця роботи, наданих ТОВ «Авто-Ові», зв`язок яких, за висновком контролюючого органу, з господарською діяльністю позивача недоведений, а витрати не підтверджені первинними документами, які б відповідали вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(Закон № 996-XIV). Крім того, за висновками контролюючого органу, позивачем порушені норми підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), у результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на 6263,35 грн., у тому числі: 2007 рік: серпень -93,33 грн., вересень -1500,00 грн., жовтень -233,33 грн., листопад -507,50 грн., грудень -367,50 грн.; 2008 рік: лютий - 373,33 грн., липень -338,33 грн., серпень -2850,03 грн. за операціями з поставки інформаційно-консультаційних послуг технічного і організаційного характеру СПД ОСОБА_8, з поставки послуг з виконання проектних робіт ТОВ «Екосистеми-2007» та операцій з поставки послуг з перевезення працівників до місця роботи ТОВ «Авто-Ові».

У судовому процесі встановлено, що між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (виконавці) укладено договори підряду. Так, з СПД ОСОБА_4 договори від 10.01.2007 № 05, від 16.01.2008 № 04, від 10.03.2008 № 18 на виконання робіт по збору щитів силових і постів управління для центрифугальних установок, розробку схеми шафи управління приладів плавного пуску ротора центрифуги «Шарплесс»; з СПД ОСОБА_5 - договори від 31.01.2008 № 8 про виконання робіт по розробці та дослідженню підшипникових вузлів центрифуг, від 01.02.2008 № 9 -по розробці технічних пропозицій щодо змін кліматичного виконання промислового устаткування, від 16.01.2008 № 3 -по розробці технології розподілу суспензій з мілкодисперсною кристалічною і аморфною твердою фазою, від 07.02.2008 № 11 -про здійснення пошукових досліджень технології масляної селекції мілко дисперсних вугільних шламів; з СПД ОСОБА_6 -договір від 15.02.2008 № 12 про виконання пошукових робіт по розширенню області застосування центробіжних апаратів на базі центрифуги, від 27.02.2008 № 14/1 -з розробки технології обробки пари тертя з використанням металокерамічних порошків, від 31.01.2008 № 6/1 -з розробки системи управління центрифугальними установками, від 29.02.2008 № 16/2 -про пошукові дослідження і техніко-економічний аналіз конструкцій насосів для подачі бурового розчину; з СПД ОСОБА_7- договори від 03.01.2008 та від 30.01.2008 № 05 про надання послуг зі збору щитів силових та постів управління для центрифугальних установок.

За договором від 11.04.2006 № 19 СПД ОСОБА_8 поставив позивачу інформаційно-консультаційні послуги технічного і організаційного характеру, пов`язані з підготовкою документації для укладання договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект Московський, 299, а за договором від 06.08.2007 № 06 позивач отримав від ТОВ «Екосистеми-2007»послуги з розробки проекту реконструкції нежилого приміщення, що знаходиться за цією адресою. За договорами підряду від 14.11.2007 № 14/11-2007р-70, від 05.09.2008 №5/09-66 та від 22.07.2008 № 22/07-2008-1-51, які були укладені з ТОВ «Альпстрой-плюс», позивач придбав послуги з виконання робіт з монтажу вентиляції вікон та ремонту внутрішніх приміщень, демонтажу цегляного паркану, поточний ремонт м'якої покрівлі, а за договором підряду від 29.07.2008 № 8-53 - послуги з виконання ремонтно-будівельних робіт цього нежитлового приміщення у ТОВ «Бригадирівський пінно-бетонний завод».

Крім того, за договором від 16.08.2007 № 52 позивачу ТОВ «Авто-Ові»були надані транспортні послуги щодо транспортування працівників ТОВ «Техносинтез»до місця роботи.

За наслідками вказаних господарських операцій вказаними вище контрагентами були виписані податкові накладні, сторонами зазначених договорів підписані акти приймання виконаних підрядних робіт, вартість вказаних послуг віднесена позивачем до складу валових витрат у податковому обліку за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2007 року, І, ІІ, ІІІ квартали 2008 року, а суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) у вартості таких послуг, включені до податкового кредиту за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, лютий, липень, серпень 2008 року.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацами першим та третім підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Згідно абзацу 4 вказаного підпункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Цими нормами передбачено виключення зі складу валових витрат сум, виплачених пов`язаним особам, виключно за умови відсутності документів, які підтверджують фактичне надання послуги такою пов`язаною особою.

Податковим органом у судовому процесі не було наведено доводів та не надано доказів того, що вартість послуг, які пов`язані особи надавали позивачу, перевищує вартість витрат за отримані ідентичні послуги, надані іншими особами, тобто перевищують рівень звичайних цін, а нормами чинного законодавства не передбачені виключення щодо можливість отримання платником податку послуг від суб`єктів підприємницької діяльності, що є пов`язаними з таким платником особами.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку, якщо не буде доведено інше. У силу норми частини 2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування не відповідності наданих платником податків документів податкового обліку фактичним даним покладається на податковий орган як суб'єкта владних повноважень.

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником -платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів, а саме: копій договорів, специфікацій до них, податкових накладних, актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ «Бригадирівський пінно-бетонний завод», ТОВ «Авто-Ові», ТОВ «Екосистеми-2007», ТОВ «Альпстрой-Плюс»(а.с.42-115 т.1, а.с. 19-250 т.2, а.с. 1-137 т.3), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про підтвердження факту виконання вказаних послуг з огляду на відповідність цих первинних документів вимогам, встановленим статтею 9 Закону № 996-XIV, у тому числі щодо змісту та обсягу наданих послуг, а також встановили факт подальшого використання позивачем результатів цих робіт у власній господарській діяльності, що відповідає видам його статутної діяльності.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак