Ухвала суду № 28204676, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/42209/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарник»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011

у справі № 2а-2756/11/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарник»

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська

за участю прокурора Артемівського району м. Луганська

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 21.03.2011 № 0000882300.

Висновок суду вмотивований тим, що норми Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР) на не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від правомірності формування постачальником товарів -контрагентом такого платника податкового кредиту, сплати постачальниками в ланцюгу поставок товарів сум ПДВ до бюджету при умові, що платник податку придбав товари (послуги) та сплатив ці суми в ціні придбання останніх

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено з мотивів відсутності можливості підтвердження реальності поставки товарів по всьому ланцюгу поставки до виробника, а також ознак фіктивності постачальників в ланцюгу поставок, що у своїй сукупності свідчить про відсутності реального характеру господарських операцій, а отже позбавляє позивача права на формування податкового кредиту за такими господарськими операціями та у подальшому сформувати за рахунок цих сум ПДВ бюджетне відшкодування.

У касаційній скарзі ТОВ «Ливарник»просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення першої інстанції.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, призначене на 29.11.2012 о 10 годині, касаційний перегляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 222 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку ТОВ «Ливарник»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень - грудень 2010 року на 5486375,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2011 № 0000882300 стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 21.03.2011 за № 124/2300/31444637, про порушення норм підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, у результаті чого позивачем завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 5486375,00 грн., у тому числі за 2010 рік: квітень -543063,00 грн., травень -158385,00 грн., червень -671067,00 грн., липень -516089,00 грн., серпень -742154,00 грн., вересень -466767,00 грн., жовтень -872100,00 грн., листопад -1080496,00 грн., грудень -436254,00 грн. Вказані порушення, за висновком ДПІ, мали місце у зв`язку з включенням до складу податкового кредиту ПДВ за господарськими операціями з ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод»(ПАТ «ЛЛМЗ»), який у свою чергу сформував податковий кредит за податковими накладними, виписаними юридичними особами, які мають негативну податкову поведінку, що свідчить про штучне створення бюджетного відшкодування позивачем за операціями з придбання товарів у ПАТ «ЛЛМЗ».

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як свідчать наявні у справі копія акту перевірки від 21.03.2011, висновок ДПІ стосується операцій з поставки позивачу товарів (радіаторів, гальмівних колодок, прокладок резинових, ніпелі, дощоприймальників та інше) ПАТ «ЛЛМЗ», який у свою чергу включив до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень -грудень 2010 року суми ПДВ за податковими накладними, виписаними постачальниками ТОВ «Торгівельний альянс «Сіквел», ПП «Інтєрдан», ТОВ «Стар Лайтс», ТОВ «Торгівельна компанія «Мак трейд»», ТОВ «Схід-тепло», ПП. «Донбас-бізнес», ТОВ «Укрест», ПП «Метал комплект-2001», які мають негативну податкову поведінку. Стосовно цих постачальників в акті перевірки зазначено, що у них відсутні матеріальні та трудові ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності, а згідно з базою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено формування податкового кредиту від «сумнівних»суб'єктів господарювання, яких віднесено до ризикової категорії уваги ( додаток № 3 до акта перевірки, а.с.56-74, т.1). Разом з тим, поряд з цими юридичними особами постачальником сировини ПАТ «ЛЛМЗ»був позивач, який діяв на підставі плану санації ПАТ «ЛЛМЗ»та інвестиційного договору, укладеного між позивачем та ПАТ «ЛЛМЗ», які затверджені ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.01.2005 справа № 11/64Б. Виконання господарських операцій з поставки позивачем сировини ПАТ «ЛЛМЗ», що відповідає профілю діяльності останнього (використовується у виробництві чавунних виробів), а останнім - поставки позивачу своєї продукції (радіаторів, гальмівних колодок, прокладок резинових, ніпелів, дощоприймальників та інше) підтверджується наявними у справі копіями вантажних митних декларацій щодо імпорту такої сировини (а.с. 36-38, 49-62. т. 3), товарних накладних, податкових накладних, фактом перерахування грошових коштів по взаємних розрахунках між позивачем та ПАТ «ЛЛМЗ», який визнається відповідачем, так само як і факт взаємних поставок між цими суб'єктами господарювання.

До справи приєднані копії податкових накладних вантажно-митних декларацій, які підтверджують факт подальшої реалізації позивачем придбаної у ПАТ «ЛЛМЗ»продукції споживачам як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Факт здійснення таких поставок товарів відповідачем не спростовано, так само, як і факт сплати позивачем ПДВ у ціні придбання продукції у ПАТ «ЛЛМЗ».

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 (у редакції Закону України 30.11.2006 р. № 398-V) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті (у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 цієї статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників..

Судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, зроблено помилковий висновок, що вищенаведені норми ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку -постачальниками товару по всьому ланцюгу поставки. Натомість суд першої інстанції правильно застосував наведені норми матеріального права з огляду на те, що в судовому процесі встановлений факт сплати позивачем сум податку в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок ПАТ «ЛЛМЗ»позивачу продукції не спростована.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарник»задовольнити, скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак