Ухвала суду № 28204644, 22.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К-19090/10

№ К-19090/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Русь-Інвест»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2010

у справі № 2-а-94/08 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Русь-Інвест»

до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Русь-Інвест»звернулось до суду з позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2005 № 0000102320/0.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2008 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.03.2005 № 0000102320/0.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Русь-Інвест»просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку ТОВ «Русь-Інвест»суми податкового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 17.03.2005 № 17-23-32630959, про порушення норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1, пункту 7.9 ст. 7, підпункту 8.4.2 пункту 8.4 ст.8 Закону № 334/94-ВР, у результаті чого позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток на 1436466,00 грн., у тому числі за 2003 рік -на 214275,00 грн., 1 квартал 2004 року -402148,00 грн., 1 півріччя 2004 року - 1275236,00 грн., 9 місяців 2004 року -1222191,00 грн., у зв`язку з використанням коштів у сумі 7280479,00 грн., отриманих за договором комісії, для власних господарських потреб та фактично маючих характер поворотної фінансової допомоги, не повернутої на кінець звітного податкового періоду.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2005 № 0000102320/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2684532,00 грн.( у т.ч. 1436466,00 грн. - основний платіж, 1248066,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (комісіонер) та ТОВ «Євро капітал»(Російська Федерація) укладено договір комісії від 22.12.2003 № 1-к, за умовами якого комісіонер зобов`язувався придбати для комітента нерухомість (жилі та нежилі приміщення) на території України загальною площею 10000 кв.м; сума комісійної винагороди позивача, згідно з пунктом 8 додаткової угоди до цього договору, становила 100000,00 дол. США. На виконання цього договору з 08.08.2003 по 01.01.2004 комітент перерахував позивачу грошові кошти у сумі 33657280,00 грн.

Позивач на виконання договору комісії уклав договори субкомісії від 19.01.2004 № 19/01/1 з ТОВ «Командос», на розрахунковий рахунок якого перерахував кошти у сумі 26140000,00 грн., та від 12.03.2004 № 12/03/01 - з ТОВ «Торговий Дім «Росток Ойл», якому перерахував 139000,00 грн., витративши на виконання доручення комітента грошові кошти в загальній сумі 26279000,00 грн. Отримані за договором комісії грошові кошти в сумі 7280479,00 грн. позивач використав у власній господарській діяльності (на придбання товарно-матеріальних цінностей для власних господарських потреб).

За договором комісії, як встановлено статтею 1011 Цивільного кодексу України, одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 1 ст. 1022 цього Кодексу визначено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Згідно з пунктом 4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР валовий доход -це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 цього пункту передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту (підпункт 7.9.2 пункту 7.9 ст.7 Закону № 334/94-ВР).

Апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, зробив правильний висновок, що з огляду на встановлений в судовому процесі факт використання позивачем грошових коштів у сумі 7280479,00 грн. не у зв'язку з їх призначенням ( на виконання доручення комітента за договором комісії від 22.12.2003 № 1-к) та не доведення позивачем, у силу норми частини 1 ст. 71 КАС України, факту повернення цих коштів комітенту ( позивач не наводить будь-яких доводів щодо цього ) позивач відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР повинен віднести ці грошові кошти до складу валових доходів відповідного податкового періоду.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Русь-Інвест»залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак