Ухвала суду № 28204282, 18.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2012 р. м. Київ К-37204/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Кошіль В. В. Моторний О. А. Малюги Ю. В. Степаненко Т. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2009 рокуу справі№ 2а-4328/09/1270за позовомВідкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганськупровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року у справі № 2а-4328/09/1270 позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 13.11.2008 року № 00014908013/0.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2009 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року у справі № 2а-4328/09/1270 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову місцевого адміністративного суду. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема пп. пп. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п. 11.4 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З наданих в судове засідання документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Відкрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Луганськтепловоз»підлягає заміні правонаступником Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз».

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами заявника не погоджується, просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.

За результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року, складений акт № 769/08-3/05763797 від 13.11.2008 року, яким зафіксовано порушення вимог пп. пп. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2008 року № 00014908013/0, яким позивачеві згідно з пп. «б»пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року на 35 647,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не обмежує право на податковий кредит у зв'язку з отримання відходів у вигляді металобрухту під час виготовлення продукції.

Апеляційний суд відмовив в позові, оскільки позивач здійснює господарську діяльність по виготовленню продукції, у зв'язку з чим ним придбавалась металопродукція, у вартості якої ним, як покупцем, сплачений податок на додану вартість за 20% ставкою. В ході виробничого процесу по виготовленню продукції, на підприємстві виникли відходи виробництва, які в подальшому реалізовані позивачем як товар (металобрухт), який звільнений від оподаткування згідно з вимогами п. 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом першої інстанції встановлено, що металосировина, у зв'язку із придбанням якої сплачені позивачем суми ПДВ відносились до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу із виготовлення продукції позивача з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

Технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, оподаткування операцій з яким регулюється п. 11. 44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 цього Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Оскільки реалізований позивачем металобрухт не придбавався з метою його використання у неоподатковуваних операціях, а зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті 7.4.3 цієї статті товар, що придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зменшення товариством як податкового кредиту, сформованого внаслідок придбання металосировини, так і податкового кредиту звітного періоду, в якому реалізовані відходи від її переробки (металобрухт), на суму ПДВ, розраховану із вартості цього металобрухту.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16.10.2012 року.

Суд касаційної інстанції, враховуючи наведене, погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з неправомірністю спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів, вважає, що прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Відкрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Луганськтепловоз»правонаступником Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз».

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз»задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2009 року у справі № 2а-4328/09/1270 скасувати.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року у справі № 2а-4328/09/1270 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді В. В. Кошіль

О. А. Моторний