Постанова № 28203289, 12.12.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа № 2а-3272/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Кобринської Л.М.

представника позивача Григоріва В.М.,

представника відповідача - ТОВ "Електросвіт" Мануляка Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросвіт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготек СВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервекс-Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптдевайс" про визнання недійсними угод та стягнення коштів в сумі 1593295,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську звернулася в суд із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросвіт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготек СВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервекс-Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптдевайс" про визнання недійсними угод та стягнення коштів в сумі 1593295,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що проведеною Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську перевіркою ТОВ "Електросвіт" встановлено фіктивність угод укладених між останнім та ТОВ "Енерготек СВ", ТОВ "Інтервекс-Груп", ТОВ "Оптдевайс" в період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року. На думку податкового органу, дані операції є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави; договори не направлені на реальне настання правових наслідків обумовлених у них. При цьому податковий орган посилається на акт документальної перевірки Слов'янської оДПІ Донецької області ТОВ "Енерготек СВ", яким встановлено фіктивність правочинів укладених Товариством по придбанню та продажу ТМЦ, довідку невиїзної документальної перевірки Ленінської МДПІ у м.Луганську щодо ТОВ "Інтервекс груп", якою обумовлені висновки податкового органу відносно нікчемності угод укладених між вказаним Товариством та його контрагентами у квітні-травні 2010 року. Крім того, містяться посилання і на акт Васильківської оДПІ Київської області по результатах проведеної невиїзної перевірки ТОВ "Оптдевайс", в ході якої встановлено, що укладення правочинів із контрагентами за період квітень-серпень 2010 року спрямовані виключно на безпідставне завищення валових витрат та податкового кредиту Товариства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів зазначених в позовній заяві. Додатково суду вказав на те, що в період, який підлягав перевірці ТОВ "Електросвіт" здійснювало господарські операції із ТОВ "Енерготек СВ", ТОВ "Інтервекс-Груп", ТОВ "Оптдевайс", які полягали у придбанні сировини, матеріалів та комплектуючих засобів, запчастин та механізмів, обладнання та комп'ютерної техніки. Відповідно Товариством отримувався дохід, а в подальшому формувався податковий кредит. На думку податкового органу, дані операції не спричинили реальне настання правових наслідків обумовлених у них. Такі висновки мотивовані тим, проведеною Слов'янською оДПІ Донецької області документальною невиїзною перевіркою ТОВ "Енерготек СВ" встановлено, що придбання та продаж ТМЦ Товариством не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також мало місце відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товару (послуг). Також, на адресу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську із Ленінської МДПІ у м.Луганську надійшла довідка невиїзної документальної перевірки ТОВ "Інтервекс Груп", якою встановлено відсутність Товариства за юридичною адресою, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, що дає підстави для висновку про фіктивність укладених угод вказаного Товариства із контрагентами в період квітень-травень 2010 року. Також, із акту документальної невиїзної перевірки проведеної Васильківською оДПІ Київської області відносно ТОВ "Оптдевайс", вбачається, що вказане Товариство відсутнє за юридичною адресою. Більше того, в ході перевірки податковим органом було опрацьовано протокол допиту свідка ОСОБА_3 (засновника ТОВ "Оптдевайс"), в якому зазначено, що господарської діяльності не здійснював, а у вересні 2010 року ним перереєстровано Товариство на громадянина ОСОБА_4 В свою чергу останній зазначив, що господарська діяльність, як керівника ТОВ "Оптдевайс" ним не здійснювалася, такі Товариства, як ТОВ "Електросвіт", ТОВ "Енерготек СВ" та ТОВ "Інтервекс-Груп" йому не відомі, будь-яких товарів (робіт,послуг) їм реалізовано не було. Вказані факти, на думку податкового органу, свідчать про фіктивність господарської діяльності між ТОВ "Електросвіт" та ТОВ "Енерготек СВ", ТОВ "Інтервекс-Груп", ТОВ "Оптдевайс", як наслідок безпідставне формування податкового кредиту. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ "Електросвіт" заявлений позов не визнав з мотивів викладених в письмовому запереченні відповідача. Крім того суду пояснив, що ДПІ в м.Івано-Франківську протиправно зроблено висновок про нікчемність угод ТОВ "Електросвіт" із контрагентами ТОВ "Енерготек СВ", ТОВ "Інтервекс-Груп", ТОВ "Оптдевайс", посилаючись при цьому тільки на матеріали перевірок вказаних Товариств. Зазначив, що відомості про місцезнаходження контрагентів ТОВ "Електросвіт" містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а посилання податкового органу на пояснення засновника ТОВ "Оптдевайс" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки вищевказаним підприємством повністю виконано свої зобов'язання по договору. ТОВ "Електросвіт" не порушено вимог Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки в ході перевірки працівника податкової інспекції надано всі необхідні підтверджуючі первинні документи щодо вказаних операцій, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача ТОВ "Енерготек СВ", ТОВ "Інтервекс-Груп", ТОВ "Оптдевайс" в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення відповідачі повідомлялися належним чином і з врахуванням вимог ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача ТОВ "Електросвіт", дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросвіт" 04.01.2002 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради зареєстроване юридичною особою та включено до ЄДРПОУ, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №620066 від 17.06.2010 року, копією довідки з ЄДРПОУ АА №028246 від 18.06.2010 року, виданої Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області. Крім того, товариство перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в м.Івано-Франківську з16.01.2002 року, про що свідчить копія довідки податкового органу від 21.06.2010 року №95533/29-032, а також являється платником податку на додану вартість з 22.01.2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника такого податку №100290104 від 04.07.2010 року (т.1, а.с.126-129).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптдевайс" 26.02.2010 року Васильківською районною державною адміністрацією Київської області зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №512713 станом на 19.09.2011 року (т.1,а.с.130), а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.11.2012 року №11-15/1986/8 (т.2,а.с.172-173) .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготек СВ" 10.10.2008 року виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №512715 станом на 19.09.2011 року (т.1, а.с.131).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервекс-Груп" 01.12.2008 року виконавчим комітетом Луганської міської ради зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №512714 (т.1,а.с.132), а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.11.2012 року №11-15/1986/7 (т.2,а.с.170-171).

Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено право на звернення податкових органів до суду із позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як вбачається з матеріалів справи, приводом для звернення Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську з даним адміністративним позовом став акт проведеної документальної планової перевірки ТОВ "Електросвіт" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої позивачем 18.02.2011 року складено акт за №858/23-2/31789596 (т.1,а.с.9-40).

В ході перевірки позивачем встановлено порушення ТОВ "Електросвіт" ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що, на думку податкового органу, полягало здійсненні операцій на підставі нікчемних правочинів, прийнятті до виконання документів та складання документів на операції, що порушують публічний порядок і відповідно суперечать законодавчим та нормативним актам. Крім того, мало місце порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого платником занижено податок на прибуток на суму 355686 грн., Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого платником занижено податок на додану вартість на суму 265549 грн.

Висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки мотивовано тим, що за період, який перевірявся, ТОВ "Електросвіт" здійснювало операції по придбанню сировини, матеріалів та комплектуючих засобів, запчастин та механізмів, обладнання та комп'ютерної техніки у ТОВ "Енерготек СВ", ТОВ "Інтервекс-Груп", ТОВ "Оптдевайс" товарно-матеріальних цінностей, які, на думку податкового органу, мають протиправний характер, суперечать інтересам держави, здійснені без мети настання реальних наслідків, отже є нікчемними в силу закону. На підтвердження зазначеної позиції Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську вказує про відсутність фактичних поставок товарів, здійснення контрагентами ТОВ "Електросвіт" діяльності без мети настання реальних наслідків, укладення фіктивних угод.

Проте, суд вважає безпідставними твердження позивача про нікчемність угод, укладених між ТОВ "Електросвіт" та ТОВ "Енерготек СВ", ТОВ "Інтервекс-Груп", ТОВ "Оптдевайс", з огляду на наступне.

Так, 30.10.2009 року між ТОВ "Інтервекс-Груп" (Продавець) та ТОВ "Електросвіт" (Покупець) укладено договір, згідно предмету якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію) в кількості і за ціною відповідно видаткових накладних (т.2, а.с.34-35).

Про реальність вказаної поставки свідчать наявні в матеріалах справи копії податкової накладної від 08.07.2010 року №08071 та видаткової накладної №02081 від 02.10.2010 року на загальну суму 50000 грн. (т.1, а.с.193-194).

Також, 26.08.2010 року між ТОВ "Оптдевайс" (Продавець) та ТОВ "Електросвіт" (Покупець) укладено договір, згідно предмету якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію) в кількості і за ціною відповідно видаткових накладних (т.1,а.с.133-135).

Факт здійснення операції за вказаний період також підтверджується сформованими видатковими, податковими накладними, а також прибутковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.136-138,145-147,155-160, 166-168, 170-171, 175-177, 183-187).

ТОВ "Електросвіт" протягом періоду поставки здійснювався розрахунок за поставлений ТОВ "Оптдевайс" товар в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень від 22.10.2010 року №1154 на суму 200000 грн., та на такі ж суми від 26.10.2010 року №1166, від 27.10.2010 року №1175, від 16.11.2010 року №1288 (т.1,а.с.189-192).

Крім того, мало місце також укладення 12.01.2010 року договору за №12-01 між ТОВ "Електросвіт" (Покупець) та ТОВ "Енерготек СВ", за предметом якого Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність товар (виробничого призначення), Покупець зобов'язується прийняти його на умовах даного договору (т.2, а.с.216).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується копією накладної №228/1 від 20.09.2010 року та копією податкової накладної від 20.09.2010 року №228 (т.1, а.с.195-196).

Судом також встановлено, ТОВ "Електросвіт" займалося наступними видами діяльності: оптова торгівля електропобутовими приладами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, електромонтажні роботи, виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, діяльність у сфері інжинірингу, відповідно до Статуту Товариства (т.1,а.с.122-125).

Доводи Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську відносно безтоварності господарських операцій, вчиненої між ТОВ "Електросвіт" та його контрагентами, спростовуються фактом подальшого використання Товариством придбаного товару у власній господарській діяльності, а саме наявністю видаткових накладних, відповідно до яких постачальником виступало саме ТОВ "Електросвіт", а одержувачами юридичні та фізичні особи (т.1, а.с.139-144, 148-154, 161-165, 169, 172-175,178-182, 188).

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215, частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Господарському законодавстві, зокрема статті 207 Господарського кодексу України, також зазаначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Отже, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Суд зазначає, що необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Судом не встановлено зазначених умов, а Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін та спільних дій відповідачів спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, не доведено, що на момент здійснення господарських зобов'язань відповідачі діяли з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Господарські операції ТОВ "Електросвіт" з його контрагентами мали реальний характер, понесені витрати за придбаний товар та виготовлену продукцію в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані із господарською діяльністю позивача, а накладні, які перевірялися працівниками відповідача під час перевірки, є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України", обов'язковою умовою для визнання недійсним правочину відповідно ст.228 Цивільного кодексу України є встановлення наявності умислу в діях осіб, що уклали такий правочин, який виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, шляхом ухилення від сплати податку, зменшення бази оподаткування чи отримання безпідставної майнової вигоди тощо. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України факт наявності умислу в однієї чи обох сторін на вчинення протиправного господарського зобов'язання, яке суперечить інтересам держави та суспільства, повинен підтверджуватися належними доказами.

На думку суду, доказами наявності протиправного умислу, в даному випадку, можуть бути, зокрема, матеріали кримінальної справи або вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Згідно акту Слов'янської оДПІ Донецької області від 29.09.2010 року №6816/23-4-35957570 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Енерготек СВ" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту, валових доходів та валових витрат по взаємовідносинам з підприємством ТОВ "Укрспецстройтранс за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року" вбачається, що правочини укладені даним товариством по придбанню та продажу ТМЦ не спрямовані на реальне настання правових наслідків; у Товариства відсутні об'єкти оподаткування, а угоди з контрагентами за період, який підлягав перевірці, мають ознаки нікчемності (т.1, а.с.42-51).

Актом перевірки Васильківської оДПІ Київської області від 26.11.2010 року №4943/23-20/36900457 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Оптдевайс" в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року" встановлено відсутність Товариства за юридичною адресою, а також відсутня, як база так і об'єкт оподаткування, що свідчить про нікчемність укладених в період, що перевірявся, правочинів. З пояснень засновника ТОВ "Оптдевайс" ОСОБА_3 прослідковується, що вказане, що фінансово-господарською діяльністю він не займався, а Товариство 18.09.2010 року ним перереєстроване на ОСОБА_4 В ході допиту останнього встановлено, що фактично будь-якої господарської діяльності, як директором Товариства ним не здійснювалося, такі Товариства, як ТОВ "Електросвіт" та ТОВ "Енерготек СВ", ТОВ "Інтервекс-Груп" йому невідомі (т.1.,а.с.68-78).

За матеріалами довідки Ленінської МДПІ у м.Луганську від 29.07.2010 року №1504/16/36256025 "Про неможливість проведення перевірки ТОВ "Інтервекс-Груп" з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за період квітень-травень 2010 року" не підтверджено наявність необхідних умов для ведення господарської діяльності; у товариства відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, товариства відсутнє за юридичною адресою, а угоди, період укладення яких припадав на квітень-травень 2010 року мають ознаки нікчемності (т.1, а.с.81-83).

Проаналізувавши вказане суд вважає, що ТОВ "Електросвіт" не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Представником позивача було зроблено посилання на матеріали допиту свідка ОСОБА_3, який зазначив що фінансово-господарською діяльністю він не займався, як на одну із підстав нікчемності правочинів між ТОВ "Електросвіт" та ТОВ "Оптдевайс".

З цього приводу суду зазначає наступне.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Податковими органами не представлено суду доказів - матеріалів кримінальної справи або вироку суду, постановленого у кримінальній справі, які б підтверджували вину посадових осіб цих юридичних осіб.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Оскільки обвинувального вироку про засудження колишнього чи теперішнього керівника ТОВ "Оптдевайс" не представлено, суд приходить до висновку про безпідставність посилання позивача на те, що ТОВ "Електросвіт" повинен нести якусь відповідальність за дії інших громадян, оскільки це прямо суперечить конституційним нормам.

На думку суду, вищезазначені обставини не можуть свідчити про здійснення між ТОВ "Електросвіт" та ТОВ "Енерготек СВ", ТОВ "Інтервекс-Груп", ТОВ "Оптдевайс" нікчемних угод, оскільки з досліджених в судовому засіданні документів вбачається реальне виконання господарських операцій Товариствами. Крім того, судом враховано також, що на момент здійснення господарських операцій між вказаними Товариствами, кожне із них було включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та являлося платником податку на додану вартість.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03, п. 71 рішення) вказав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім цього, при дослідженні факту здійснення господарської операції суд бере до уваги відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, факт неподання контрагентами ТОВ "Електросвіт" до перевірки первинних документів чи порушення порядку ведення ними бухгалтерського та податкового обліку не може бути підставою для визнання усіх укладених даними товариствами правочинів нікчемними і застосування відповідальності за таке порушення.

Також, суд враховує і те, що позивачем в ході проведення перевірки ТОВ "Електросвіт" подальший рух придбаного товару не досліджувався, не встановлювався зв'язок між фактом придбання ТМЦ і господарською діяльністю підприємства, не встановлено наявність господарської мети та економічної вигоди.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивачем - Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську не доведено, що укладені відповідачами правочини є нікчемними і такими, що порушують публічний порядок, укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та не встановлено наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, як можливої підстави для визнання недійсним господарського зобов'язання, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення коштів за нікчемним правочином.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Держаної податкової інспекції в м.Івано-Франківську є безпідставними, а позов таким що не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 17.12.2012 року.