Постанова № 28203208, 14.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/13798/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дворникова М.С.

при секретарі Воловик Ю.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: не з'явився;

представника третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство «Альфа - Банк» про визнання протиправною постанови, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління, в якій просив визнати протиправною постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Шинкаренка Є.С. від 03 квітня 2012 року ВП № 31960679 у частині стягнення з ОСОБА_2 боргу у сумі 142160,99 грн., зобов'язати відповідача вчинити певні дії: отримати у стягувача - Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" документи про отримання ним від боржника сум на погашення боргу та внести відповідну зміну до постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Шинкаренка Є.С. від 03 квітня 2012 року ВП № 31960679, зменшивши суму стягнення на всю суму, добровільно сплачену позивачем, визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не перевірки ним дійсного розміру заборгованості, що підлягає сплаті позивачем-боржником стягувачеві, визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нероз'яснення позивачеві-боржнику ОСОБА_2 його прав щодо звернення до суду про розстрочення сплати боргу та інших прав, зобов'язати відповідача вчинити певні дії: роз'яснити позивачеві-боржнику ОСОБА_2 його права та звернутися до суду із заявою про розстрочення сплати боргу, зобов'язати відповідача вчинити певні дії: витребувати посадовою особою, повноважною перевіряти законність виконавчого провадження ВП № 31960679 для перевірки, й відкласти провадження виконавчих дій за ним на строк до виконання відповідачем всіх зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не прийняті надані ним квитанції про часткову сплату заборгованості перед стягувачем, а саме: від 10.01.2010 на суму 500,0 грн., від 27.02.2010 на суму 500,0 грн., від 10.03.2010 на суму 500,0 грн., від 15.04.2010 на суму 600,0 грн., від 29.06.2010 на суму 100,0 грн., від 21.07.2010 на суму 200,0 грн., від 10.09.2010 на суму 500,0 грн., від 15.10.2010 на суму 200,0 грн., від 15.01.2009 на суму 700,0 грн., від 23.04.2009 на суму 2250,0 грн., від 06.07.2009 на суму 1100,0 грн., від 28.08.2009 на суму 800,0 грн., від 29.09.2009 на суму 500,0 грн., від 10.10.2009 на суму 500,0 грн., від 15.12.2009 на суму 2000,0 грн., від 11.09.2008 на суму 2500,0 грн., від 14.11.2008 на суму 2850,0 грн., а також квитанцію на суму, яку неможливо прочитати від 29.12.2008, а всього на 16300,0 грн. У зв'язку з цим, на думку позивача, сума боргу, зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження № 31960679 від 03.04.2012, не відповідає фактичному розміру його заборгованості перед стягувачем - Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк", тому має бути скасована.

Крім того, позивач вважає, що відповідач, враховуючи важкий фінансовий стан позивача, повинен був звернуться до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення, роз'яснити йому право на таке звернення, а також інші права, чого безпідставно не зробив.

У судовому засіданні 29 листопада 2012 року представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 14 грудня 2012 року позовні вимоги підтримав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 09 червня 2010 року у справі № 1334-10/142/10 з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом - 102366,94 (сто дві тисячі триста шістдесят шість гривень 94 копійки), по процентах - 0,85 (нуль гривень 85 копійок), по комісії - 13317,90 (тринадцять тисяч триста сімнадцять гривень 90 копійок), штраф - 15965,18 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять гривень 18 копійок), по пені - 10410,12 (десять тисяч чотириста десять гривень 12 копійок), судовий збір в сумі 100 (сто гривень). Всього - 142160,99 грн. (а.с. 139-141).

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 листопада 2010 року у справі № 6-2243/10 Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" видано виконавчий лист згідно з рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 09 червня 2010 року у справі № 1334-10/142/10.

Постановою від 03 квітня 2012 року відкрито виконавче провадження № 31960679 з примусового виконання виконавчого листа № 6-2243/10, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" боргу у розмірі 142160,99 грн.

У письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що після відкриття виконавчого провадження, представником боржника пред'явлено квитанції про перерахування коштів стягувачеві, деякі з яких на загальну суму 11400,0 грн. приєднано до виконавчого провадження та враховано відповідачем як часткову сплату боргу, а саме: від 01.12.2010 - 200,0 грн., 13.01.2011 - 200,0 грн., 30.06.2011 - 500,0 грн., 13.07.2011 - 2000,0 грн., 26.07.2011 - 200,0 грн., 15.08.2011 - 2000,0 грн., 10.10.2011 - 2000,0 грн., 25.10.2011 - 300,0 грн., 08.11.2011 - 2000,0 грн., що не заперечується позивачем по суті.

Інші квитанції на загальну суму 16300,0 грн. в рахунок погашення боргу державним виконавцем прийняті не були, оскільки дата операцій з перерахування цих коштів передувала даті ухвалення рішення судом (12 листопада 2010 року).

Не погодившись з таким рішенням, 24 квітня 2012 року представник позивача подав скаргу на постанову про відкриття виконавчого провадження № 31960679, вимагаючи скасувати постанову в частині зазначення первісної суми до стягнення та зобов'язати державного виконавця звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення.

28 квітня 2012 року заявникові надано відповідь, де роз'яснено, що сума до стягнення, яка зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може бути іншою або самостійно зміненою, аніж зазначено у резолютивній частині рішення суду; квитанції на суму 11400,0 грн. враховано, як часткове виконання рішення, а решта - не може бути врахованою з вищезазначених причин. Через відсутність підстав, у задоволенні заяви про зобов'язання державного виконавця звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення також було відмовлено, та роз'яснено можливість боржника самостійно звернутися до суду з відповідною заявою (а.с. 57).

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з статтею 1 цього Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За правилами ч. 1 ст. 17 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі листи, що видаються судами, у тому числі на підставі рішень третейського суду, є виконавчими документами та підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до статті 6 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження встановлені статтею 12 Закону.

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Частиною 5 зазначеної статті унормовано, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, державним виконавцем не були прийняті в якості доказів виконання рішення боржником надані ним квитанції, які датовані після 12 листопада 2010 року - дати прийняття ухвали Новозаводським районним судом міста Чернігова у справі № 6-2243/10 про видачу Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 09 червня 2010 року у справі № 1334-10/142/10.

Порядок видачі виконавчого документа компетентним судом встановлено статтею 56 Закону України "Про третейські суди", яка, серед іншого, передбачає вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, а саме:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Таким чином компетентний суд, під час розгляду заяви про видачу виконавчого документа, не розглядає спір по суті та не має права змінювати відповідне рішення третейського суду, навіть у тому випадку, коли після прийняття останнього обставини справи змінились: наприклад, боржник сплатив частину боргу.

У зв'язку з цим, суд доходить висновку, що відповідач повинен був прийняти в якості підтвердження факту часткового погашення позивачем заборгованості всі квитанції про її сплату, які датовані після 09 червня 2010 року - дати прийняття рішення постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у справі № 1334-10/142/10.

Однак дана обставина не може бути підставою для визнання протиправною постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Шинкаренка Є.С. від 03 квітня 2012 року у виконавчому провадженні № 31960679 в частині стягнення з ОСОБА_2 боргу у сумі 142160,99 грн., оскільки ця постанова була винесена у відповідності до резолютивної частини рішення, відображеної у виконавчому документі та з дотриманням вимог діючого законодавства, зокрема, статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з цим, матеріали справи містять постанову відповідача про закінчення виконавчого провадження № 31960679 від 05 жовтня 2012 року у зв'язку з передачею матеріалів до ВДВС Кіровського МУЮ, в якій утриманий з позивача борг визначено в розмірі 11580,0 грн. (а.с. 123).

Позивачем до матеріалів справи надані копії та оригінали квитанцій про підтвердження часткової сплати заборгованості, які датовані після 09 червня 2010 року - дати прийняття рішення постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у справі № 1334-10/142/10 та, як було встановлено судом, безпідставно не прийняті відповідачем, а саме: квитанція № 13629.826.1 від 29.06.2010 на суму 100,0 грн., № 11764.368.1 від 21.07.2010 на суму 200,0 грн. та від 15.10.2010 на суму 200,0 грн., а всього - на суму 500,0 грн. (а.с. 143-145).

Крім того, у запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що з початку відкриття виконавчого провадження № 31960679 на рахунок відділу з обліку депозитних сум боржником зараховано три рази по 100,0 грн., які розподілені в порядку ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" (270,0 грн. - на користь стягувача, 30,0 грн. - на користь держави в рахунок погашення виконавчого збору - а.с. 115, зв. бік).

Оскільки виконавче провадження № 31960679 відкрито 03 квітня 2012 року, а квитанції на загальну суму 11400,0 грн., які прийняті на підтвердження часткової сплати боргу та приєднані державним виконавцем до виконавчого провадження, датовані періодом з 01.12.2010 по 08.11.2011 (а.с. 115, 115 зв. бік), відповідачем неправильно визначено суму утриманого з позивача боргу на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 31960679 від 05 жовтня 2012 року у розмірі 11580,0 грн. Ця сума складає 12170,0 грн. (11400+270+500).

Відповідно до пункту 3.17. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права. Правила частини 3 статті 105 КАС, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом (відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 1 червня 2010 року N 10/95).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги вищезазначені правові положення та враховуючи неправильне визначення відповідачем результатів виконання у постанові про закінчення виконавчого провадження, суд вважає за необхідне, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірними дії державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції щодо визначення у постанові про закінчення виконавчого провадження № 31960679 від 05.10.2012р. утриманого з ОСОБА_2 боргу в розмірі 11580,0 грн., скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 31960679 від 05.10.2012р., зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції прийняти в якості підтвердження виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 490143480 від 20.03.2009, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», квитанції про сплату боргу від 15.10.2010р. № 14472.476.1. на суму 200,00 (двісті) грн., від 29.06.2010р. № 13629.826.1 на суму 100,00 (сто) грн., від 21.07.2010р. № 11764.368.1 на суму 200,00 (двісті) грн. та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції винести нову постанову про закінчення виконавчого провадження № 31960679, в якій зазначити суму утриманого з ОСОБА_2 боргу у розмірі 12170 (дванадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії: отримати у стягувача - Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" документи про отримання ним від боржника сум на погашення боргу та внести відповідну зміну до постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Шинкаренка Є.С. від 03 квітня 2012 року ВП № 31960679, зменшивши суму стягнення на всю суму, добровільно сплачену позивачем, а також визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не перевірки ним дійсного розміру заборгованості, що підлягає сплаті позивачем-боржником стягувачеві, не підлягають задоволенню, оскільки, як було зазначено вище, обов'язок письмово повідомити державного виконавця протягом трьох робочих днів про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником правилами частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" покладено саме на сторін виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 6 вказаного Закону державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Обов'язок державного виконавця з роз'яснення сторонам їхніх прав і обов'язків встановлено також частиною 2 статті 11 цього Закону.

Втім, Закон не встановлює обов'язкових вимог до форми, в якій має бути виконаний цей обов'язок.

Як пояснив у судовому засіданні 29 листопада 2012 року представник відповідача, права і обов'язки були роз'яснені позивачу в усній формі. Крім того, матеріали справи містять лист відповідача від 28.04.2012 № В-8/12358, в якому позивача було повідомлено про його право звернутися до суду із заявою про розстрочення сплати боргу (а.с. 57). Будь-яких доказів направлення на адресу відповідача клопотань про роз'яснення ним прав та обов'язків стягувача у письмовій формі позивачем суду не надано. У зв'язку з цим, вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо нероз'яснення позивачеві-боржнику ОСОБА_2 його прав щодо звернення до суду про розстрочення сплати боргу та інших прав та зобов'язання відповідача вчинити певні дії: роз'яснити позивачеві-боржнику ОСОБА_2 його права та звернутися до суду із заявою про розстрочення сплати боргу - не підлягають задоволенню.

Не можуть бути задоволені також вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії: витребувати посадовою особою, повноважною перевіряти законність виконавчого провадження ВП № 31960679 для перевірки, й відкласти провадження виконавчих дій за ним на строк до виконання відповідачем всіх зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, оскільки законність дій державного виконавця в аспекті заявлених позивачем вимог є предметом розгляду у цій справі, а стаття 82 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає одночасного вирішення цього питання в адміністративному та судовому порядку. Тим більш, дані позові вимоги не були підтримані представником позивача під час судових дебатів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» про визнання протиправною постанови, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції щодо визначення у постанові про закінчення виконавчого провадження № 31960679 від 05.10.2012р. утриманого з ОСОБА_2 боргу в розмірі 11580,0 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн.

Постанову про закінчення виконавчого провадження № 31960679 від 05.10.2012р. скасувати.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції прийняти в якості підтвердження виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 490143480 від 20.03.2009, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», квитанції про сплату боргу від 15.10.2010р. № 14472.476.1. на суму 200,00 (двісті) грн., від 29.06.2010р. № 13629.826.1 на суму 100,00 (сто) грн., від 21.07.2010р. № 11764.368.1 на суму 200,00 (двісті) грн.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції винести нову постанову про закінчення виконавчого провадження № 31960679, в якій зазначити суму утриманого з ОСОБА_2 боргу у розмірі 12170,0 (дванадцять тисяч сто сімдесят) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 грудня 2012 року.

Повний текст постанови складений 19 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.