Постанова № 28203136, 17.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15185/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-55 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Волгіної Н.П.,

при секретарі Клейн С.Ю.,

за участю:

представника позивача - Чапек Т.В.,

представника відповідача - Морозової Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу»

до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності

про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» (з урахуванням зменшених позовних вимог), звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності про (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнання протиправним та скасування рішення № 366 від 01.11.2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що прийнято виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності в частині виявлення порушень позивачем ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням», за наслідками якого підлягає поверненню позивачем до Фонду суми неправомірно витрачені страхові кошти за період до 01.01.2011 року в розмірі 3234,00 грн, та в частині застосування до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період після 01.01.2011 року в сумі 1617,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена планова перевірка з питань дотримання Красноармійським регіональним виробничим управлінням комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування, направлених на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт від 30.10.2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п. 4.1. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ФСС з ТВП), затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 року № 12, а саме - санаторно-курортна путівка № 018983 виділена без наявності медичних показань застрахованої особи для отримання санаторно-курортних послуг, що сплачуються за рахунок коштів ФСС з ТВП . Медичні показання застрахованої особи у довідці форми № 070/о не відповідають профілю лікування та відповідному переліку послуг, що входять до вартості путівки

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 01.11.2012 року приймається рішення № 366 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на підставі якого позивача зобов'язано перерахувати на поточний рахунок відповідача загальну суму фінансових (штрафних) санкцій розміром 5107,53 грн. Означене рішення було направлено позивачеві рекомендованою кореспонденцією, яке останній одержав 02.11.2012 року.

В довідці форми 070/о за № 63/448/1 від 18.10.2011 року, яку видали застрахованій особі (ОСОБА_3), зазначено захворювання з приводу якого хворий направляється в санаторій, - згідно кода міжнародного класифікатора хвороб - М54.1 - це радікулопатія. В рішенні ВКК №449/1 від 18.10.2011 року зазначено діагноз ОСОБА_3 - вертеброгенно-ішемічна радікулопатія. Згідно листків непрацездатності за 2010 - 2012 роки ОСОБА_3 завжди перебував на лікуванні у лікаря - невролога з діагнозом радикуліт. У довідці форми 070/о зазначено, що рекомендоване лікування в санаторії міст Слов'янська, Бердянська, Хмельницька.

Згідно наказу МОЗ від 22.01.2002 року № 19 «Про затвердження зразка санаторно-курортної путівки», п 1.4. Порядку № 12 на путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки...»

На путівці № 018983 зазначено - «Курорт Бердянськ, Міжгосподарський санаторій «Нива». Лікування хворих із захворюванням периферичної нервової системи, органів опори і руху, із гінекологічними захворюваннями» У розділі путівки «Показання для направлення хворих в санаторії (п.1) зазначено: Захворювання периферичної нервової системи, вертеброгенна патологія, радикуліти, поліневрити, плексіти».

Тобто, рішення комісії із соціального страхування позивача про видачу працівнику підприємства путівки № 018983 прийнято без порушень порядку видачі зазначених путівок, передбаченому Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 12 від 25.02.2009 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши при цьому наступне.

Під час перевірки Позивача спеціалістом виконавчої дирекції (акт від 30.10.2012 року) встановлено порушення ч.ч. 1, 2 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2240-ІІІ), в частині видачі санаторно-курортних путівок за рахунок коштів Фонду з порушенням положень п.п. 4.1, 4.2, 4.9, 4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12 ( далі - Порядок № 12), на загальну суму 3234,00 грн (без урахування часткової сплати вартості путівок).

Під час перевірки були встановлені також окремі порушення в частині порушення порядку використання страхових коштів в частині призначення та виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності в сумі 149,92 грн та при використанні страхових коштів на новорічні подарунки на суму 21,10 грн, які у судовому порядку позивачем не оскаржуються, але при цьому позивач просить скасувати все рішення виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону України № 2240 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Відповідно до п. 1.3. Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 23.06.2008 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 636/15327, із змінами та доповненнями (далі - Положення № 25), організація роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства здійснюється на паритетних засадах її членами, делегованими до неї роботодавцем та представником застрахованих осіб (представницькими сторонами).

Статтею 47 Закону № 2240 передбачено надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням за наявності медичних показань в порядку та на умовах, визначених правлінням Фонду, а саме Порядком № 12. Відповідно п. 4.1. Порядку № 12, рішення про виділення путівки, застрахованій особі, приймає комісія із соціального страхування підприємства на підставі особистої заяви та довідки на одержання путівки ф. 070/о.

Згідно п.п. 1.2-1.4 Порядку № 12 отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювань з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та забезпечення належних культурно - побутових умов на базі санаторно-курортних закладів, розташованих на територіях курортів державного та місцевого значення або в лікувально-оздоровчих місцевостях, за пред'явленням путівки на санаторне - курортне лікування та санаторно-курортної карти (форма № 072/о - для дорослого, форма № 76/2 - для дітей та підлітків, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)».

Путівка є документом, який надає застрахованій особі і члену її сім'ї право на отримання відповідних послуг у зазначеному в путівці санаторно-курортному закладі протягом указаного в ній терміну.

На путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відмітка «Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Комісія із соціального страхування Позивача протоколом від 17.10.2011 року № 29, прийняла рішення про виділення путівки для санаторно-курортного лікування, працівнику підприємства, за профілем лікування «нервова система», визначеному у санаторно-курортній путівці, до санаторію «Нива» з 23.10.2011 року № 018983. Рішення про виділення санаторно-курортної путівки було прийняте на підставі заяви застрахованої особи та довідки 070/о, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках».

Відповідно до вимог у довідці 070/о лікуючим лікарем обов'язково визначається діагноз з приводу якого застрахована особа потребує санаторно-курортного лікування, визначаються рекомендовані курорти та профіль лікування, який повинен співпадати із профілем лікування по відповідній санаторно-курортній путівки.

Довідка видана застрахованій особі ОСОБА_3 за номером 63/448/1 від 18.10.2011 року без зазначення повного діагнозу (неповно відображений код захворювання), без зазначення відповідного профілю.

Крім того, на довідці за формою № 070/о № 63 (448/1) шифр захворювання М 54.1 (вертеброгенна радікулопатія) у Міжнародній статистичній класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10), прийнятою 43-ю Всесвітньою Асамблеєю Охорони Здоров'я, дійсно віднесений до класу XI11 «Хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини», чим було зумовлене рішення головного спеціаліста контрольно-ревізійного відділу (КРВ) про відсутність медичних показань для отримання застрахованою особою путівки № 018983 для санаторно-курортного лікування за профілем, зазначеним у п. 1 путівки, а саме: «Заболевания периферической нервной системи, вертеброгенная патология, радикулиты, полиневриты, плекситы».

Комісія з соціального страхування не має медичної освіти та не могли самостійно трактувати положення МКХ - 10, тому що в переліку хвороб, віднесених до класу ХНІ, зазначена тільки анатомічна локалізація патологічного процесу (М 54 - дорсалгія: dorsum - спина, аlgia - біль, тобто дослівно - «біль у спині»).

Фактично таке захворювання як «Вертеброгенна радікулопатія» потребує подвійного шифру, про що мають знати тільки лікарі.

Детально радікуліти (radix - корінець спино-мозкового нерву, суфікс «-itis» означає запалення) класифіковані у класі VI МКХ - 10 «Хвороби нервової системи», а саме: О 55* «Здавлення нервових корінців та сплетінь при хворобах, класифікованих в інших рубриках» (* позначає подвійну класифікацію).

Шифр О 55.3* «Здавлення нервових корінців та сплетінь при інших дорсопатіях» означає прояв хвороби (запалення корінців спино-мозкових нервів) та містить посилання до шифрів М 53 - 54 (позначення хрестиком означає етіологію (причину) патологічного процесу, що в клінічному діагнозі зазначається як «вертеброгенний радікуліт».

На довідці необхідно було позначити профіль санаторію та подвійний шифр захворювання: М 54.1 (місце хвороби) та О 55.3* (прояв хвороби), які б відповідали повному діагнозу, зазначеному у рішенні ЛКК від 18.10.2011 року, доданому до справи: «Вертеброгенно-ишемическая радикулопатия пояснично-крестцрвого (п/кр) уровня, стадия ремиссии». Це рішення ЛКК (протокол від 18.10.2011 № 63 (449/1), не оформлене як дублікат, підписане особами, які не входили до складу ЛКК в 2011 році.

Крім того, на довідці за ф. № 070/о № 63 (448/1) відсутній підпис лікуючого лікаря ОСОБА_2. в п. 6.1, в п. 11. п. 12 зазначені П.І.Б. завідувача відділенням та голови ЛКК «ОСОБА_4.», а печатка - на ім'я «ОСОБА_5».

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою (код 00191678), місцезнаходження 83001, м. Донецьк, вул. Артемаа, б. 85, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 03.09.2007 року за № 1 266 145 0000 026990, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та статутом (а.с. 35-42).

Красноармійське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» є відокремленим підрозділом без права юридичної особи (код 35397811), місцезнаходження 85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, б. 1, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у донецькій області № 547913 та положенням № 7 (а.с. 44-50).

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена перевірка дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року, Красноармійським регіональним виробничим управлінням Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», за наслідками якої складений акт від 30.10.2012 року (а.с. 11-13).

Відповідно до висновків, відображених акті, позивачем, зокрема, порушені вимоги ст. 47 Закону, п. 4.1 "Порядку отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а саме - санаторно-курортна путівка виділена працівнику підприємства (ОСОБА_3) без наявності медичних показань застрахованої особи для отримання санаторно-курортних послуг, що сплачуються за рахунок коштів ФСС з ТВП. Медичні показання застрахованої особи у довідці не відповідають профілю лікування та відповідному переліку послуг, що входять до вартості путівки відповідно до п. 1,2 та п. 1,4 Порядку № 12.

08.11.2012 року Красноармійським РВУ КП «Компанія «Вода Донбаса» на адресу Фонду соціально страхування було надіслано заперечення на акт перевірки від 30.10.2012 року (а.с. 32).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення № 366 від 01.11.2012 року про застосування до Красноармійського РВУ КП «Компанія «Вода Донбаса» фінансові санкції на загальну суму 5107,53 грн (а.с. 9).

Позивач, не погодившись із зазначеним рішення в частині виявлення порушень з боку позивача ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням» при видачі путівки на санаторно-курортне лікування до санаторію «Нива» в м. Бердянську Запорізької області працівнику позивача ОСОБА_3, за приписами якого підлягає поверненню позивачем до Фонду суми неправомірно витрачені страхові кошти за період до 01.01.2011 року в розмірі 3 234,00 грн, та в частині застосування до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період після 01.01.2011 року в сумі 1 617,00 грн.

Встановлені судом фактичні обставини справи не оспорювалися сторонами; наявність публічно-правого спору між ними обумовлена різним тлумаченням норм матеріального права, які регулюють порядок виділення санаторно-курортних путівок, придбаних за рахунок коштів Фонду, зокрема, в частині визнання правомірності (чи неправомірності) видачі путівки працівнику позивача ОСОБА_3 на санаторне-курортне лікування до багатопрофільного санаторію «Нива» у м. Бердянську Запорізької області, яка була видана на підставі відповідної заяви цього працівника та доданої до заяви довідки за формою 070/о за № 63/448/1 від 18.01.2011 року, в якій (окрім іншого) зазначено код захворювання «М54.1» (радікулопатія) без уточнення етимології цього захворювання (основної хвороби, що викликала радікулопатію). Так, правова позиція позивача полягає у тому, що чинне законодавство не містить імперативної вимоги щодо обов'язкового зазначення у довідці за формою № 070/о коду захворювання, яке безпосередньо є причиною іншого захворювання, зазначеного у довідці 070/о. Відповідач наполягає на тому, що така вимога передбачена ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Крім цього, спірним є правомірність використання цієї довідки в якості підстави для видачі путівки до санаторію, так як зазначена довідка неправильно оформлена, а саме - у п. 7.1 довідки відповідно до Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12, має бути зазначений профіль санаторію, натомість, у спірної довідці зазначені міста України, де рекомендовано проведення санаторно-курортного лікування (Слов'янськ, Бердянськ, Хмельник); крім цього, у п. 12 («Голова ЛКК») довідки наявні прізвища двох лікарів (ОСОБА_4, ОСОБА_5) замість прізвища голови ЛКК.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, зокрема, з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що передбачено ч.ч.1-2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей регламентовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст. 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Система органів управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначена ст. 10 Закону № 2240-ІІІ, згідно з положеннями ч.ч.3, 5 якої Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління; Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.13 Закону № 2240-ІІІ Виконавча дирекція Фонду забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач по справі є суб'єктом владних повноважень, як наслідок, його рішення, законність яких є предметом спору по справі, підлягають перевірці на відповідність критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.

Правові засади санаторно-курортного лікування та оздоровлення за рахунок коштів Фонду визначені ст. 47 Закону № 2240-ІІІ.

Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону № 2240-ІІІ для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що застраховані особи та члени їх сімей мають право на отримання санаторно-курортного лікування та оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах. Санаторно-курортне лікування та оздоровлення здійснюється в порядку та на умовах, які визначаються правлінням Фонду.

Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікування, здійснюється за наявності медичних показань, про що йдеться в ч. 2 ст. 47 Закону № 2240-ІІІ.

Умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) (далі - застраховані особи і члени їх сімей) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до Закону № 2240-ІІІ визначені Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12.

Отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювань з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та забезпечення належних культурно-побутових умов на базі санаторно-курортних закладів, розташованих на територіях курортів державного та місцевого значення або в лікувально-оздоровчих місцевостях, за пред'явленням путівки на санаторно-курортне лікування та санаторно-курортної карти. Путівка є документом, який надає застрахованій особі і члену її сім'ї право на отримання відповідних послуг у зазначеному в путівці санаторно-курортному закладі протягом указаного в ній терміну - 18, 21, 24 або 45 діб. На путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка «Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», що передбачено п.п. 1.2.-1.4. Порядку № 12.

Процедура видачі путівок регламентована розділом 4 зазначеного Порядку.

Згідно з п. 4.1. Порядку № 12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки за формою № 070/о, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)».

Проаналізувавши положення ч.ч.1-2 ст.47 Закону № 2240-ІІІ та Порядку № 12, суд дійшов висновку, що надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікування, має здійснюватися за умови відповідності профілю лікування, вказаного в путівці, медичним показанням застрахованої особи, які мають бути зазначені в довідці за формою № 070/о. Відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, приймає рішення про виділення путівки до санаторію за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду, що передбачено п. 4.2. Порядку № 12.

Як встановлено в судовому засіданні, за рішенням комісії соціального страхування, відповідно до протоколу № 29 від 17.10.2011 року ОСОБА_3 було виділено санаторноу путівку до санаторію «ТОВ «Нива», розташованому у м. Бердянськ Запорізької області (а.с. 18), на підставі його особистої заяви та довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою № 070/о у розділі 7.1 якої зазначено: «рекомендоване санаторно-курортне лікування в санаторії м. Словянськ, м. Бердянськ, м. Хмельник» (а.с. 17). З копії вказаної довідки, наявної в матеріалах справи, вбачається, що відповідно до Коду за МКХ-10, визначено код захворювання, а саме: «М54.1» (радікулопатія) (а.с. 28).

Відповідно до наданих суду документів, а саме: Рішення ВКК № 449/1 від 18.10.2011 року (на підставі якої ОСОБА_3 було видано довідку форми 070/о) (а.с. 17); листків непрацездатності, виданих ОСОБА_3 за період з березня 2010 року по серпень 2012 року (а.с. 20-27) ОСОБА_3 страждає на вертебро-ішемічну радікулопатію (як різновид - вертеброгенний радикуліт, а.с. 24) та потребує санаторно-курортного лікування (а.с. 17). В судовому засіданні представник відповідача не заперечувала проти наявності у ОСОБА_3 вказаного вище захворювання, але зазначила, що у довідці 070/о в якості захворювання відображено захворювання із іншого розділу МКХ-10 («Інші дорсопатії хвороб кістково-м'язової системи та сполучних тканин»).

Як вбачається із довідки № 63/448/1 (форма 070/о) від 18.10.2011 року, виданої Новотроїцькою міською лікарнею, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 17), у п. 5 зазначено код захворювання, з приводу якого хворий направляється до санаторію, відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10): «М54.1», що відповідає захворюванню «радикулопатія» (а.с. 28). (Відповідно до практики використання медичних термінів «радикулит (радикулопатия)» - це загальний термін, який використовується у медицині для позначення симптомів, пов'язаних із затиснутим чи запаленням корінців спинного мозку. Міжнародна статистична класифікація хвороб (МКХ) - це документ, який використовується як провідна статистична та класифікаційна основа в системі охорони здоров'я. Періодично (раз в десять років) переглядається під керівництвом ВООЗ. МКХ є нормативним документом, що забезпечує єдність методичних підходів та міжнародну верифікацію матеріалів. Нині діє Десятий перегляд Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (МКХ-10), який в Україні введено в дію у закладах охорони здоров'я з 01.01.1999 року (наказ МОЗ України № 297 від 08.10.1998 року).

У п. 7.1 довідки зазначено, що ОСОБА_3 рекомендовано санаторно-курортне лікування в м. Словянськ, м. Бердянськ, м. Хмельник.

Таким чином, суд приходить до висновку до відповідність захворювання працівника позивача ОСОБА_3, зазначеного у довідці № 63/448/1 (форма 070/о) від 18.10.2011 року, виданої Новотроїцькою міською лікарнею, лікувальному профілю санаторія «Нива», путівку до якого йому було видано позивачем.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не повинен був приймати зазначену довідку та приймати рішення про видачу путівки на її підставі, оскільки остання мала недоліки в оформленні, суд зазначає наступне.

Рішення про виділ путівок працівникам позивача (в тому числі ОСОБА_3) прийнято комісією з соціального страхування Красноармійського РПВ КП «Компанія «Вода Донбасу» 17.10.2011 року, протокол № 29. Відповідно до п. 3.1.1 Положенням про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 року № 25, в редакції, чинної на час прийняття рішення, Комісія приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Разом з тим до пп. 3.1.1 п. 3.1 Положенням про комісію постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.11.2011 року № 54 внесено зміни, відповідно до яких Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на 17.10.2011 року комісія із соціального страхування позивача не зобов'язана перевіряти правильність заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення з боку лікарів порядку заповнення медичних довідок (у випадку наявності таких порушень), в тому числі довідки за формою 070/о, не може свідчити про необґрунтованість видачі цих довідок, так як підставою для їх видачі є факту наявності хвороби у особи, якій видається довідка.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів, досліджених у даній справі, суд робить висновок про те, що у позивача не було підстав не надавати ОСОБА_3 путівки на оздоровлення до санаторію «Нива» у м. Бердянську Запорізької області, оскільки останній, враховуючи багатопрофільність санаторію «Нива», мав можливість отримати належний курс лікування, а, отже, надані відповідачем пояснення та доводи не можуть бути прийняті судом як доказ прийняття відповідачем правомірного та обґрунтованого рішення про повернення позивачем коштів Фонду та застосування до останнього фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що прийнято виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності в частині виявлення порушень позивачем ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням», в частині повернення до Фонду суми неправомірно витрачених страхових коштів за період до 01.01.2011 року в розмірі 3234,00 грн (при видачі путівки на санаторно-курортне лікування працівнику позивача ОСОБА_3), та, відповідно, в частині застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період після 01.01.2011 року в сумі 1617,00 грн.

В силу ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ч. 3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи, що відповідач при прийнятті спірного рішення (в частині, яка оскаржується позивачем), діяв необґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, без врахування того, що працівник позивача ОСОБА_3 дійсно потребував санаторно-курортного лікування, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного вище, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» ст.ст. 2, 71, 94, 159-164, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності № 366 від 01.11.2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що прийнято виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності в частині виявлення порушень позивачем ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням», за наслідками якого підлягає поверненню позивачем до Фонду суми неправомірно витрачені страхові кошти за період до 01.01.2011 року в розмірі 3 234,00 грн, та в частині застосування до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період після 01.01.2011 року в сумі 1 617,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн 30 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засідання 17 грудня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. В порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 21 грудня 2012 року.

Суддя Волгіна Н.П.