Постанова № 28202890, 26.01.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2a-0770/3234/11

рядок статзвіту - 8.1.5

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Іванчулинець Д.В.

при секретарі судового засідання - Корчинської В.А.

за участю сторін:

представника позивача - Молнар В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаян" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаян" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 серпня 2011 року № 0002292341.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по сплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки за даними операціями товар був поставлений, роботи виконані, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового розгляду у засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.

Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Шаян" 29 травня 2003 року зареєстроване виконавчим комітетом Ужгородської міської ради як юридична особа, про що видано Свідоцтво (а.с. 13) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ужгороді.

На підставі наказу № 1266 від 15 серпня 2011 року ДПІ у м. Ужгороді, згідно із пп. 75.1.5 п. 75.1 ст 75 та пп. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України працівниками податкової інспекції проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Шаян" щодо підтвердження відомостей отриманих від осіб, що мали відносини з платником податків ТОВ "Трансмультиторг" за жовтень 2010 року.

В результаті даної перевірки виявлено порушення п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, ст. 92, ч. 5 ст. 203, ч. 1. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 234. ст. 626, ст. 655, ст. 658, ст. 662. ст. 664 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Трансмультиторг" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних накладних (правочинах) не був переданий ТОВ "Шаян" в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України на загальну суму 96852,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 16142,00 грн.; пп. 7.4.1 пп. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого донараховано податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 16142,00 грн., про що складено акт № 1319/23-1/32511049 від 17 серпня 2011 року (а.с. 14-28).

На підставі вищевказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Ужгороді внесено податкове повідомлення - рішення від 26 серпня 2011 року № 0002292341. що і стало предметом розгляду даної адміністративної справи.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в Акті перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

Донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання вчинено шляхом визнання договору поставки між ТОВ "Трансмультиторг" та ТОВ "Шаян" нікчемним з обсягами проведених операцій 96852,02 грн., у тому числі ПДВ - 16 142,00 грн. через відсутність реальних поставок товарів.

Так, між ТОВ "Трансмультиторг" та позивачем (ТОВ "Шаян") був укладений договір поставки № 20/10/10 від 20 жовтня 2010 (а.с. 35-36), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність позивачу будівельні матеріали в асортименті, кількості, та по цінам, передбаченим в рахунку - фактурі.

Як встановлено судом, висновки проведеної відповідачем перевірки ґрунтуються виключно на результатах проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська документальної позапланової перевірки ТОВ "Трансмультиторг" з питання правомірності та обґрунтованості формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з ДВ за жовтень 2010 року (акт № 1372/23-5/35497148 від 29 квітня 2011 року).

Як вбачається із матеріалів справи, документальну позапланову перевірку ТОВ "Трансмультиторг" з питань правомірності та обґрунтованості формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за жовтень 2010 року проведено ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська без відома керівника товариства та лише на підставі наявних в інспекції інформаційних баз (АРМ "Бест-Звіт, АРМ "Аудит", АІС "ОР", АІС "РПП" та "системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України"), про що зазначено в акті перевірки.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що первинна документація ТОВ "Трансмультиторг" не перевірялася, а отже реальну ситуацію господарської діяльності встановити неможливо.

Предметом розгляду перевірки ТОВ "Трансмультиторг" було питання правомірності та обґрунтування формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, якою встановлено, що товар ТОВ "Трансмультиторг" у жовтні 2010 року поставлявся ТОВ "Гамма".

Однак, як вбачається із матеріалів справи, поставку товару (гіпсу), який в подальшому був реалізований ТОВ "Шаян", ТОВ "Трансмультиторг" здійснювало не ТОВ "Гамма", а ТОВ "Гіпс А.С. - Україна", що підтверджується копією договору поставки № 17/09/10 від 17 вересня 2010 року, видаткової накладної № РН-0000276 від 17 вересня 2010 року з довіреністю № 170906 від 17 вересня 2010 року, видаткової накладної № РН-0000271 від 23 вересня 2010 року з довіреністю № 230904 від 23 вересня 2010 року, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/17884 від 31 березня 2009 року та податкових накладних № 276 від 17 вересня 2010 року, № 271 від 23 вересня 2010 рокую

Таким чином, товар придбаний позивачем у ТОВ "Трансмультиторг" останнім придбаний у вересні 2010 року у ТОВ "Гіпс А.С. - Україна, а перевіркою ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська" встановлювалися обставини господарської діяльності товариства лише за жовтень 2010 року.

Отже, продавцем товару для товариства з обмеженою відповідальністю "Шаян" є товариство з обмеженою відповідальністю "Трансмультиторг", а відправником товару згідно із залізничною накладною № 42728737 від 27 жовтня 2010 року та квитанцією вантажу є ПП "Ритм" та ТОВ "Будінверсал СКС" (м. Одеса).

Крім того, відповідно до додаткової угоди № 1 від 21 жовтня 2010 року до договору поставки № 20/10/10 від 20 жовтня 2010 року ТОВ "Трансмультиторг" має право доручити відправлення товару, що купує ТОВ "Шаян" експедитору ТОВ "Будуніверсал СКС". В свою чергу, 03 березня 2009 року між ТОВ "будуніверсал СКС" та ПП "Ритм" укладено договір доручення № 118 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до п. 1.1 якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе повноваження та обов'язок від імені і за рахунок Довірителя виконувати комплекс робіт по транспортно-експедиційному обслуговуванню в портах і на залізниці України та країн СНД.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особа зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із пп. 21.1.1-21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки, що встановлені пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України.

Разом з тим, у відповідності до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів. установлених законодавством.

Органи державної податкової служби України, у силу ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" у своїй діяльності зобов'язані керуватися Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної ради АРК і Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Отже, метою здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірки господарської діяльності платника податків є встановлення правильності або фактів порушення платником нарахування та сплати податків і зборів.

Так, проведення невиїзної перевірки не може призвести до встановлення усіх необхідних обставин господарської діяльності позивача, виявлення яких є достатнім та необхідним для висновку про правильність/неправильність нарахування та сплати податків.

Таким чином, для встановлення обставин господарських взаємовідносин між ТОВ "Шаян" та ТОВ "Трансмультиторг" за жовтень 2010 року контролюючому органу необхідно було мати усі документи, які свідчать про такі відносини, а саме - рахунок - фактура, договір поставки, платіжні доручення, видаткова накладна, податкова накладна, залізнична накладна, квитанція про приймання вантажу, прихідний ордер, тощо. Лише аналіз вказаних та інших первинних документів, разом із поясненнями посадових осіб ТОВ "Шаян" дають реальну можливість дійти до висновку про правильність нарахування та сплати податків за наслідками господарських операцій між вказаними товариствами у жовтні 2010 року.

Окрім того, судом встановлено, що відповідно до наказу № 1266 від 15 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді, початок перевірки призначено на 15 серпня 2011 року, тривалість перевірки - три дні, тобто 17 серпня 2011 року. Вищевказаний наказ разом із повідомленням № 6572/23-1/10 (а.с. 31) направлений на адресу позивача 15 серпня 2011 року, який, як вбачається із пояснень представника позивача, отримано 17 серпня 2011 року наприкінці дня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач позбавив платника податків права бути присутнім при проведенні перевірки та подачі пояснень і документів.

Разом з тим, у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з договірної (конкретної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включаються до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будя-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будя-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, як це передбачено ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, виконуючи приписи податкового законодавства, товариство формувало валові витрати та податковий кредит на підставі належним чином оформлених первинних та облікових документах, до яких відноситься рахунок - фактура № СФ-0000002 від 13 жовтня 2010 року, договір поставки № 20/10/10 від 20 жовтня 2010 року, платіжне доручення № 4950 від 22 жовтня 2010 року, видаткова накладна № РН-0000002 від 27 жовтня 2010 року, податкова накладна № 2 від 22 жовтня 2010 року, накладна № 42728737 від 27 жовтня 2010 року Укрзалізниці, квитанція № 42728737 від 27 жовтня 2010 року про приймання вантажу, прихідний ордер № 426 від 27 жовтня 2010 року, калькуляція витрат на доставку шпаклівок.

Крім того, додатковими доказами реальності поставки слугують: договорі поставки № 17/09/10 від 17 вересня 2010 року між ТОВ "ГІПС А.С.-Україна" та ТОВ "Трансмультиторг", видаткова накладна № РН - 0000276 від 17 вересня 2010 року з довіреністю № 170906 від 17 вересня 2010 року; видаткова накладна № РН-0000347 від 01 жовтня 2010 року з довіреністю № 000011007 від 01 жовтня 2010 року; податкові накладні ТОВ "ГІПС А.С.-Україна" № 276 від вересня 2010 року № 271 від 23 вересня 2010 року, ; 347 від 01 січня 2010 року; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-3/17884 від 31 березня 2009 року; договір оренди № ВД-1/2010 від 01 лютого 2010 року; свідоцтво про сплату єдиного податку ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2009 року; заявка до договору вантажних перевезень від 01 листопада 2010 року; товаро-транспортна накладна від 01 листопада 2010 року; акт здачі-прийняття виконаних послуг від 01 листопада 2010 року; рахунок - фактура № 87 від 01 листопада 2010 року; пояснювальна записка завідуючого магазином-складом в м. Мукачево Продан О.І.; видаткові накладні ТОВ "Шаян" з довіреностями форми М-2; звіт керівнику про реалізацію товару по ТОВ "Шаян"; пояснення до видаткової накладної № РН-0000002.

Зазначені документи свідчать про те, що гіпс, прдбаний позивачем у ТОВ "Трансмультиторг", останнім був отриманий від ТОВ "ГІПС А.С.-Україна". Доставка гіпсу на адресу ТОВ "Шаян" здійснювалася залізницею у м. Мукачево, в якому по вул. Пряшівській, буд. 3 знаходиться магазин - склад, що належить товариству на праві оренди. На залізничній станції приймав поставлений гіпс завідуючий магазином-складом Продан О.І. Перевозку гіпсу із залізничної станції до магазину - складу здійснював ФОП ОСОБА_3 Придбаний гіпс був реалізований позивачем покупцям - фізичним та юридичним особам.

Отже, вказані документи, у своїй сукупності беззаперечно підтверджують реальність проведеної господарської операції, яка полягала у поставці ТОВ "Трансмультиторг" 2466 мішків гіпсу для ТОВ "Шаян" в межах договору поставки № 20/10/10 від 20 жовтня 2010 року. А, отже спростовується висновок контролюючого органу про нікчемність договору, що став підставою для визначення спірного податкового зобов'язання.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що в силу пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншим подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту)

Окрім того, відповідно до п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За приписами пп. 5.2 розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображенням в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Однак, всупереч приписам спеціального законодавства в акті відсутні (не ззначені) посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність фактів порушення податкового та іншого законодавства. Крім того, не викладено чітко зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків.

Так, зокрема, посилаючись на ст. 95 ч. 5 (не існує), ст. 203 , ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 234, ст. 626. ст. 655, ст. 658, ст. 662, ст. 664 Цивільного кодексу України службова особа робить висновок про нікчемність договору. В той же час відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України (на яку йде посилання в акті перевірки) фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Однак, фіктивний договір може бути лише недійсним, і лише за умови визнання його судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні умови чинності правочину встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України. законодавчо встановлені вимоги при укладенні та виконанні договору поставки № 20/10/10 від 20 жовтня 2010 року сторонами цього договору виконані, а отже такий є дійсним.

Донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання вчинено шляхом визнання договору поставки між ТОВ "Трансмультиторг" та ТОВ "Шаян" нікчемним з обсягами проведених операцій 96852,02 грн., у тому числі ПДВ - 16142,00 грн. Однак, вищевказаний договір поставки відповідачем не визнавався нікчемним, а відтак у нього відсутні правові підстави для нарахування податкового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податковий орган не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Дослідивши за вимогами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № 363010013 від 30 вересня 2011 року) судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Шаян" до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області від 26 серпня 2011 року № 0002292341.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.