Постанова № 28202721, 17.12.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р. Справа № 2а-3448/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мигалюка Ю.В.,

секретаря Тимків У.Л.,

за участю сторін:

представників позивача: Солонини Р.Д.,

представника відповідача: Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Техноресурс»до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000521502 від 18.10.2012 року -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 року Приватне підприємство «Техноресурс»(далі -ПП «Техноресурс») звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Калуської ОДПІ) про скасування повідомлення-рішення № 0000521502 від 18.10.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що відповідач протиправно збільшив грошове зобов'язання з податку на додану вартість, звіривши за допомогою системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТзОВ «Дрозд Інформ», ТзОВ «Іланд Групп», ТзОВ «Іланд груп»на рівні ДПА України та наданими податковими деклараціями з ПДВ за червень-липень 2012 року на загальну суму 1 355 314 грн. Зазначив, що висновки податкового органу є неправомірними, позивачем після постачання контрагентам товарів/послуг не здійснювало будь-яких змін сум компенсації їх вартості, а тому і немає будь-яких правових підстав для проведення коригування сум податкового кредиту по даних контрагентах. Всі укладені правочини є реальними, в судовому порядку не визнані недійсними. На підтвердження даних фактів подав відповідні копії первинних документів. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що за наслідками проведеної камеральної перевірки поданих позивачем декларацій останнім протиправно сформовано податковий кредит, завищено податковий кредит за червень 2012 року в сумі 306 360 грн. та за липень 2012 року в сумі 1 051 954 грн., що підтверджується даними системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та поданими цими контрагентами розрахунками коригування податкових зобов'язань, якими зменшено суму податкових зобов'язань, чим позивачем порушено вимоги п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 та 198.1 п. 1982.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази суд прийшов до висновку що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24.09.2012 року Калуською ОДПІ, на підставі п.п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу II Податкового кодексу України, з врахуванням вимог Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПС України від 15.05.12 № 420 проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року ПП «Техноресурс».

За результатами проведеної перевірки відповідачем 24.09.2012 року складено акт за № 1902/5-2/30342270, яким встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за червень 2012 року в сумі 303 360 грн. та за липень 2012 року в сумі 1 086 180 грн., чим порушено вимоги п. 192.1, п. 192.1.1. ст. 192 та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с.8-11 ).

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, відповідач 18.10.2012 року податковим повідомленням-рішенням за № 0000521502 збільшив податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 694 143 грн., в тому числі 1 355 314 грн. за основним платежем та 338 829 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 12).

Судом встановлено, що при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 та червень 2012 року (від 20.08.2012 року за № 9050540907 та від 21.07.2012 року за № 9042531844) з додатками, а висновки податкового органу виносились згідно реєстру отриманих і виданих податкових накладних та АС «Співставлення даних реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних «податковий кредит», комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем Калуської ОДПІ, зокрема: БЕСТ «Звіт», Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстри отриманих податкових накладних.

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України 02.12.10 № 2755-VІ органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

На підставі вимог ст. 20 Податкового кодексу У ПП «Техноресурс»на адресу Калуської ОДПІ позивачем було надано лист від 10.09.2012 № 3796/10/152 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин із TзOB «Ланіс менеджмент», ТзОВ «Іланд груп»за липень 2012 року та ТзОВ «Дроуз Інформ»за червень 2012 року. Позивачем надано відповідь та копії податкових накладних, виписаних контрагентами в квітні 2012 року, по яких встановлено розбіжність (податкова накладна від 12.04.2012 року за № 26 на суму ПДВ) 657 720 грн. по ТзОВ «Ланіс менеджмент», податкова накладна від 23.04.2012 року за № 1 по ТзОВ «Іланд груп»від 26.04.2012 року та за № 1 по ТзОВ «Дроуз інформ».

За результатами співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України згідно поданої декларації по ПДВ за квітень 2012 року платника віднесено до 2 категорії (встановлено завищення податкового кредиту на суму 1 389 540 грн.), в тому числі по контрагентах TзOB «Дрозд інформ»у сумі ПДВ 303 360 грн.; ТзОВ «Іланд груп»у сумі ПДВ 428 460 грн.; ТзОВ «Ланіс менеджмент»у сумі ПДВ 657 720 грн.

За даними системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що згідно з наданими TзOB «Ланіс менеджмент»(код ЄДРПОУ 37569664) податковими деклараціями з ПДВ за липень 2012 року разом з Додатком 5 до декларації встановленого товариством не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по контрагенту ПП «Техноресурс»в сумі 657 720 грн.; згідно з наданими TзOB «Іланд груп»(код ЄДРПОУ 37569224) податковими деклараціями з ПДВ за липень 2012 року разом з Додатком 5 до декларації встановлено, що товариством не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по контрагенту ПП «Техноресурс»в сумі 428 460 грн.; згідно з наданими TзOB «Дроуз інформ»(код ЄДРПОУ 37318946) податковими деклараціями з ПДВ за червень 2012 року разом з Додатком 5 до декларації встановлено, що товариством не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по контрагенту ПП «Техноресурс»в сумі 303 360 грн.

Розрахунками коригування дані контрагенти зменшують суму податкових зобов'язань з ПДВ на суму відповідно 657 720 грн., на 428 460 грн.; розрахунком коригування на 428 460 грн.

ПП «Техноресурс»не зменшено суму податкового кредиту за відповідні звітні податкові періоди.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Також згідно п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами

податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає

отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого

податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби згідно п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України.

Пунктом 18 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071, передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 19 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071, встановлено, що оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця.

Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі якщо розрахунок коригування складається на суму податку на додану вартість, яка перевищує суму, передбачену пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.

На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням). На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

За таких обставин, коригування податкового кредиту можливе покупцем виключно при наявності розрахунку коригування до податкової накладної, наданої продавцем товарів (послуг). Факт наявності у покупця товарів (послуг) розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної повинно бути підтверджено шляхом проставлення дати його отримання та підпису отримувача на копії такого розрахунку коригування, який залишається у продавця таких товарів (послуг).

Окрім цього, відповідно до вимог п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 18 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та перевіряючи вказане рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам встановленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність формування позивачем податкового кредиту суд дійшов висновку про прийняття відповідачем необґрунтованого рішення, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено наступне.

06.03.2012 року між позивачем (Покупцем) та ТзОВ «Дроуз Інформ» укладено договір № 21/3 купівлі - продажу товару згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною договору (а.с. 31-33).

23.02.2012 року між позивачем (Покупцем) та ТзОВ «Іланд груп»укладено договір № 10/2 купівлі - продажу товару згідно специфікацій (а.с. 46-47).

21.02.2012 року між позивачем (Покупцем) та ТзОВ «Ланіс Менеджмент» укладено договір № 11 купівлі - продажу товару згідно специфікацій (а.с. 58-59).

На виконання вимог зазначених вище договорів контрагенти продали позивачу товар згідно специфікацій та виписаних податкових і видаткових накладних (а.с. 37-38, 49-50, 61-62).

Крім того у позивача є в наявності свідоцтва про державну реєстрацію контрагентів та свідоцтва платників податку на додану вартість.

Згідно товаро-транспортних накладних зазначено відомості про вантаж (а.с. 40, 52, 64). Актом прийому - передачі товар прийнято у продавця (а.с. 65, 53).

Окрім цього, судом встановлено, що позивач після постачання контрагентами товару не здійснював будь-яких змін сум компенсації їх вартості, а контрагенти жодних розрахунків коригувань податкових зобов'язань не надавало.

Судом також встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання товарів (послуг) є в наявності у позивача.

Таким чином, суд перевіряючи реальність господарських операцій, визначеної угодами, що укладені між позивачем та вищеназваними контрагентами прийшов до висновку, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки не знайшли свого підтвердження.

Як наслідок, суд приходить до висновку про реальність господарських операцій, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку та відсутність у позивача підстав для проведення коригування сум податкового кредиту по вищеназваних контрагентах.

Враховуючи вищевикладене є протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення за № 0000521502 від 18.10.2012 року, а позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000521502 від 18.10.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Техноресурс» сплачений згідно квитанції № 26748252 (26748252) від 07.11.12 року судовий збір в сумі 2 146 грн. (дві тисяч сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 24.12.2012 року.

Суддя: (підпис) Мигалюк Ю.В.