Постанова № 28191597, 18.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1599/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"18" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Борисова І.І., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 року у справі фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001771704 від 12.09.2011 повністю

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася Суб'єкт господарювання - фізична особа ОСОБА_4 з вимогою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби № 0001771704 від 12.09.2011 повністю.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 року та прийняти нову про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_4 з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ЛОУ Консалт», ТОВ «Софтлайн Інтернешнл»за грудень 2010 року та з ТОВ «Розетка.УА»за січень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 9579/17-4-НОМЕР_1, в якому встановлені наступні порушення: п.п.7.2.3 п.7.2., п.п.7.2.6. п. 7.2., п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 93839,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001771704 від 12.09.2011 про збільшення суми податкових зобов'язань: за основним платежем в сумі 93839,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 23438,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження повідомлення-рішення № 0001771704 від 12.09.2011 залишено без змін.

За даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» протягом грудня 2010 року платником податків задекларовано податковий кредит з контрагентом з ТОВ «ЛОУ Консалт»у сумі 86 000,00 грн., ТОВ «Софтлайн Інтернешнл» у сумі 7748,43 грн., протягом січня 2011р. платником податків задекларовано податковий кредит з контрагентом з ТОВ «Розетка. УА» у сумі 90,56 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «ЛОУ Консалт» та ФОП ОСОБА_4 укладено договір №10/06-10 про надання послуг від 10.06.2010, предметом якого було надання клієнту посередницьких та консультаційних послуг щодо пошуку фірм клієнтів для участі в тендерах та укладення договорів. Вартість послуг фірми за цим договором складає 516 000,00грн, в т. ч. ПДВ 86 000,0 грн.

На виконання вищезазначеного договору ТОВ «ЛОУ Консалт» виписано позивачу податкову накладну, а суму ПДВ, включену до вартості договору віднесено позивачем до податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного періоду.

Податковий орган при перевірці позивача звертав увагу на докази, зазначені в акті Бориспільської ОДПІ від 30.03.2011 № 261/7/23-1/36429084 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛОУ Консалт» з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за грудень 2010 року, в якому встановлено, що у ТОВ «ЛОУ Консалт» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські, торгівельної, виробничі приміщення, транспортні засоби.

Іншим контрагентом - ТОВ «Софтлайн Інтернешнл» виписано позивачу податкову накладну № 3515 від 28.12.2010 на виконання угоди поставки продукції (програмного забезпечення) на загальну суму 46 490,57 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 7 748,43 грн, на підставі якої позивачем збільшено податковий кредит в грудні 2010 року на суму 7 748,43 грн.

В акті перевірки № 197/23-9/31991602 від 14.03.2011 ДПІ у Печерському районі міста Києва зазначено, що ТОВ «Софтлайн Інтернешнл»жодних первинних документів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарської діяльності за період, що перевірявся, для здійснення перевірки не надано.

Контрагентом позивача - ТОВ «Розетка.УА» на адресу ФОП ОСОБА_4 виписано податкову накладну 19.01.2011 №1859 на поставку товару на загальну суму 543,37 грн, у т.ч. ПДВ у сумі 90,56 грн.

На підставі зазначеної податкової накладної позивачем збільшено податковий кредит в січні 2011 року на суму 90,56 грн.

З акту перевірки ТОВ «Розетка.УА»з питань дотримання податкового та іншого законодавства № 517/23-2/37193071 від 16.05.2011, проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва, податковим органом не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Розетка.УА»до контрагентів-покупців, у зв'язку з ненаданням для перевірки договорів про господарську діяльність та первинних документів.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються, зокрема, Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168) та нормами Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-IV, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, Положенням «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р.

У справах, пов'язаних із визначенням правомірності формування податкового кредиту, насамперед, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Позивач на вимогу суду надав наступні документи, що підтверджують наявність спеціальної правосуб'єктності своїх контрагентів:

1. Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «ЛОУ Консалт» як платника податку на додану вартість (а.с.31, том 3).

2. Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Софтлайн Інтернешнл» як платника податку на додану вартість (а.с.32, том 3).

3. Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Розетка.УА»як платника податку на додану вартість (а.с. 36, том 3).

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 судам варто звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Окрім того, варто зауважити, що в справах такої категорії, обов'язковою умовою підтвердження правомірності формування податкового кредиту є з'ясування факту придбання товарів чи послуг. Якщо ж придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

На підтвердження доказів фактичного вчинення операцій позивача між ним та його контрагентами, позивач на вимогу суду долучив до матеріалів справи наступні докази.

На підтвердження придбання послуг у ТОВ «ЛОУ Консалт»:

1. Договір № 10/06-10 про надання послуг від 10.06.2010 року.

2. Рахунок-фактура № 21/12 від 21 грудня 2010 року.

3. Акт № 211204 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21 грудня 2010 року.

4. Витяг з Книги обліку доходів і витрат, вчинений 28 грудня 2010 року, що підтверджує здійснення витрат у зв'язку із частковою оплату послуг на суму 258 000 грн.

5. Витяг з Книги обліку доходів і витрат, вчинений 17 січня 2011 року, що підтверджує здійснення витрат у зв'язку із частковою оплату послуг на суму 258 000 грн.

6. Виписка з банківського рахунку від 28 грудня 2010 року, що підтверджує проведення часткової оплати послуг на суму 258 000 грн.

7. Виписка з банківського рахунку від 17 січня 2011 року, що підтверджує проведення часткової оплати послуг на суму 258 000 грн.

На підтвердження придбання програмного забезпечення у TOB «Софтлайн Інтернешнл»:

1. Рахунок-фактура № ШАА02968 від 23 грудня 2010 року.

2. Видаткова накладна № СІ-0003490 від 31 грудня 2011 року .

3. Видаткова накладна № СІ-0000002 від 10 січня 2011 року.

4. Акт № СІ-0003491 прийому-передачі програмного забезпечення в електронному вигляді за рахунком ШАА02968 від 23 грудня 2010 року, складений 31 грудня 2011 року.

5. Витяг з Книги обліку доходів і витрат, вчинений 28 грудня 2010 року, що підтверджує здійснення витрат у зв'язку з оплатою придбаного програмного забезпечення на суму 46 490,57 грн.

6. Виписка з банківського рахунку від 28 грудня 2010 року, що підтверджує проведення оплати придбаного програмного забезпечення на суму 46 490,57 грн.

7. Ліцензії на використання придбаного програмного забезпечення, оформлені на ім'я позивача.

На підтвердження придбання комп'ютерних аксесуарів та засобів для чищення у TOB

«Розетка.УА»:

1. Рахунок-фактура № СФ-0018505 від 19 січня 2011 року.

2. Видаткова накладна № 18505 від 20 січня 2011 року.

3. Витяг з Книги обліку доходів і витрат, вчинений 19 січня 2011 року, що підтверджує здійснення витрат у зв'язку з оплатою придбаних комп'ютерних аксесуарів та засобів для чищення на суму 543,37 грн.

4. Виписка з банківського рахунку від 19 січня 2011 року, що підтверджує проведення оплати придбаних товарів на суму 543,37 грн.

Окрім того, варто зауважити, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 у справі № 2а-4119/11/1070 наказ Бориспільської ОДПІ від 30.03.2011 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЛОУ Консалт» визнаний протиправним та скасований; дії Бориспільської ОДПІ стосовно проведення документальної перевірки, на підставі якої складено Акт від 30.03.2011 № 261/7/23-1/36429084, на який посилається податковий орган, було визнано протиправним.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що надання позивачу консультаційних та посередницьких послуг ТОВ «ЛОУ Консалт»щодо підшукування клієнтів, участі в тендерах за договором, укладеним з ТОВ «ЛОУ Консалт», сприяло зростанню доходу позивача. На підтвердження зазначеної інформації, позивач надав витяги з Книги обліку доходів і витрат за 2009,2010,2011 роки та копії декларацій про одержані доходи за 2009,2010,2011 роки.

Водночас суд звертає увагу на те, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вважає, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується належними та допустими доказами, а тому дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001771704 від 12.09.2011 про збільшення суми податкових зобов'язань: за основним платежем в сумі 93839,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 23438,00 грн, є неправомірними.

Оскільки, суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 року скасувати.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 року скасувати.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби № 0001771704 від 12.09.2011 повністю.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.