Рішення № 28184714, 20.12.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/11073/2012

Провадження 2/412/4697/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді -Трещова В.В.,

при секретарі -Тютюнник М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «Піреус Банк МКБ» про стягнення 7733998,50 гривень, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2010 року. На виконання даного рішення видано виконавчий лист 08 вересня 2010 року, 15 вересня 2010 року постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління у м. Києві відкрито виконавче провадження. Позивач 22 грудня 2010 року добровільно виконав рішення суду в повному обсязі, шляхом переказу вищезазначених коштів на банківський рахунок відповідача, відкритий у позивача. 06 лютого 2012 року виконавче провадження з виконання вищезазначеного рішення суду поновлене, та зобов'язання позивача не припинилося та підлягає виконанню в повному обсязі в процедурі виконавчого провадження. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 7333998,50 гривень, які були позивачем перераховані на його рахунок, як виконання судового рішення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду письмові заперечення та заяву в якій просив справу розглянути без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2012 року було стягнуто на користь ОСОБА_2 7733998,50 гривень, що підтверджується копією даного рішення, яка мітиться в матеріалах справи (а.с. 9-10). 30 серпня 2010 року вищезазначене рішення Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області залишено без змін, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 11-12).

Також судом встановлено, що 08 вересня 2010 року було видано виконавчий лист №2-4928/10 (а.с.13-14), на підставі якого 15 вересня 2010 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №21349872, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.15-16).

У позовній заяві позивач посилається на те, що 22 грудня 2010 року позивач добровільно виконав в повному обсязі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2010 року, шляхом переказу на банківський рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1, відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ», МФО 300658, ЄДРПОУ 20034231, що підтверджується меморіальним ордером № 10548341 від 22 грудня 2010 року (а.с. 17).

Судом встановлено, що 21 січня 2011 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку було скасовано ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська 27 квітня 2011 року, яку було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 08 лютого 2012 року.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 08 лютого 2012 року зазначено твердження про фактичне виконання виконавчого листа є передчасним, оскільки присуджені позивачу кошти не були вилучені у боржника та фактично залишилися у володінні останнього, а заявник ними не може розпоряджатися.

Аналізуючи надані докази суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано належних та достатніх доказів факту видачі ним коштів відповідачу. Надана позивачем копія меморіального ордеру, взагалі не підтверджує факт передачі коштів відповідачу, як виконання рішення суду.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України позивач не надав суду належні та достатні докази факту добровільного виконання позивачем вищевказаного рішення суду, тобто фактичного надання у володіння, розпорядження та користування відповідача вищевказаних коштів.

Таким чином, оскільки факт порушення відповідачем прав свобод чи інтересів позивача не знайшов свого підтвердження, жодних правових підстав для задоволення позову судом не встановлено, а позивачем не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону проти якої постановлено рішення, тобто у даному випадку не відшкодовуються позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»до ОСОБА_2 про стягнення суми - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська .

Суддя В.В. Трещов