Ухвала суду № 28184172, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №2а-6546/12/2670 Головуючий у 1- й інстанції Добрянська Я.І.

Суддя - доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Промо" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Промо" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними дій щодо складання Акта перевірки, зобов'язання вчинити певні дії, скасування висновків Акта перевірки,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Джаст Промо», звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо написання упередженого Акту документальної позапланової перевірки № 610/3-23-30-35509184 від 02.06.2011 р. та скасувати висновки по даному акту, а також, як наслідок, зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по особовому рахунку платника податків відновити податковий кредит ТОВ «Джаст Промо» за лютий 2011 р. та зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по особовому рахунку платника податків відновити податкові зобов'язання ТОВ «Джаст Промо»за лютий 2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2012 року провадження по справі закрито на підставі ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з ухвалою судді адміністративного суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, через порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді -скасуванню в частині з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з даним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року, поданої до ДПІ ДПС, на підставі аналізу бази даних Інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», перевіркою було встановлено наявність податкового кредиту, сформованого позивачем ТОВ «Джаст Промо»за рахунок контрагента ТОВ «Веріуст»в сумі 167 662,80 грн., в тому числі за лютий 2011 р. на суму 167 662,80 грн.

Відповідно до Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2011 р. № 1776/23-6/36795938 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та відповіді ГВПМ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси - місцезнаходження ТОВ «Веріуст»- не встановлено.

Згідно вказаного Акта, та в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлені численні порушення контрагентом позивача ТОВ «Веріуст».

Зважаючи на вищенаведені факти, встановлені в ході камеральної перевірки, відповідачем було зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Веріуст»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про набуття неналежним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Веріуст», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Веріуст»та контрагентами є фіктивними правочинамни та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовились цими правочинами.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, згідно поданої до ДПІ ДПС податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 р. на підставі аналізу бази даних Інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»

Отже, зазначеною перевіркою позивача контролюючим органом було встановлено порушення ТОВ «Джаст Промо»вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Веріуст», а саме: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 167 662,80 грн., в тому числі за лютий 2011 р. на суму 167 662,80 грн., та п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, щодо завищення податкового зобов'язання на загальну суму 191 006,70 грн., в тому числі за лютий 2011 р. на суму 191 006,70 грн.

Відповідно до вимог п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повід омлення-рішення.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та не заперчується сторонами, за наслідками зазначеної перевірки позивачу не донараховувалось жожних податкових зобов'язань та не визначалось штрафних (фінансових) санкцій, а відповідно податкове повідомлення-рішення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки не виносилось, а лише було прийнято рішення про зняття податкового кредиту з позивача в сумі 167 662.80 грн. сформований позивачем за рахунок взаємовідносин із ТОВ «Веріуст»та відповідно знято податкові зобов'язання позивача по даному контрагенту в сумі 191 006,70 грн.

Зважаючи на викладене суд першої інстанції прийшов до висновку про закриття провадження на підставі п.1. ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині закриття провадження по справі щодо позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо написання упередженого Акту документальної позапланової перевірки № 610/3-23-30-35509184 від 02.06.2011 р. та скасування висновків по даному акту та зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із п.6 ч.1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Частина 1 ст. 17 КАС України визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Крім того, згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 р. за № 1003, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, колегія суддів звертає увагу на те, що акт перевірки не є актом індивідуальної дії та не створює правових наслідків для позивача.

Отже, в даному випадку, Акт перевірки, складений податковим органом, не породжує для платника податків певних прав та обов'язків, та відповідно не може якимось чином порушувати права та інтереси позивача, оскільки не містить обов'язковість приписів для платника податків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав та обов'язків, їх зміни чи припинення.

Аналогічна позиція була викладено в ухвалі Вищого адмінітративного суду України від 08 лютого 2011 року у справі № К-8434/08 за позовом Дочірнього підприємства "Інгаз" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій неправомірними при розгляді касаційної скарги на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року.

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що сам по собі акт перевірки лише фіксує факт правопорушення, не породжує для платника будь-яких юридичних наслідків, та не має правового значення у розумінні п.1 ч. 2 с. 17 КАС України, таким чином позовна заява про скасування вказаного акту не підлягає розгляду в адміністративному суді, а тому суд першої інстанції правомірно закрив провадження в цій частині позовних вимог.

Разом з тим, як було зазначено вище, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення рішення не приймалось, однак, було прийнято рішення про зняття податкового кредиту позивачу в сумі 167 662.80 грн. сформований позивачем за рахунок взаємовідносин із ТОВ «Веріуст»та відповідно знято податкові зобов'язання позивача по даному контрагенту в сумі 191 006,70 грн.

В частині закриття провадження по позовних вимогах щодо зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по особовому рахунку платника податків відновити податковий кредит ТОВ «Джаст Промо» за лютий 2011 р. та зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по особовому рахунку платника податків відновити податкові зобов'язання ТОВ «Джаст Промо»за лютий 2011 р. колегія суддів не може погодитись з висновком першої інстанції, так як вказані дії відповідача сворюють правові наслідки для позивача, а тому можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали в цій частині та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу вказаний норм права, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування в частині ухвали суду першої інстанції з постановленням ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з винесенням ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, коллегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Промо" -задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2012 року -скасувати в частині закриття провадження по справі про зобов'язання відповідача відновити по особовому рахунку платника податків податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ «Джаст Промо»за лютий 2011 року.

В цій частині направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала в частині залишення без змін набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 11 грудня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.