Рішення № 28183255, 09.11.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-5566/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Трегубенко Л. О. ,

при секретарі - Лемішко А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 245362 грн. 62 коп.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 р. позивач, ПАТ «ПроКредит Банк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, із урахуванням останньої редакції від 23.10.2012 р., про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 245362 грн. 62 коп..

Зазначив, що 21.06.2007 р. ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є він, надав відповідачці, ОСОБА_1, на підставі кредитного договору №1.328.40 кредит у сумі 7000 дол. США для задоволення особистих потреб на строк 36 місяців до 21.06.2010 р. під 21,00 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 21.06.2007 р. уклав з відповідачкою, ОСОБА_2, договір поруки №1.32840-ДПІ, відповідно до п.1.1., 1.2, 2.1 якого поручитель зобов'язалась відповідати за зобов'язаннями позичальника в повному обсязі, які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань: по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків. Позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Відповідно до п.п. 2.1. кредитного договору відповідачка, ОСОБА_1, зобов'язалася повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати відсотків, наведеного у додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору, з урахуванням п.2.2. даного Договору.

Відповідно до додатку №1 до кредитного договору (графіку повернення кредиту та сплати відсотків) погашення кредиту та нарахованих відсотків мало здійснюватись щомісячними платежами рівними частинами по 265 дол. США до 21-23 числа поточного місяця.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на корить кредитора пеню в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, якщо сума пені, розрахована згідно умов цього договору, менша 15 грн. за кожний день прострочення, то сума пені автоматично вважається такою, що складає 15 грн. за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідачі за прострочення виконання грошового зобов"язання в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України повинні сплатити 21 процент річних від простроченої суми за весь час прострочення, оскільки саме такий розмір передбачений у п. 1 договору.

Станом на 15.10.2012 р. загальна заборгованість за кредитним договором у гревневому еквіваленті склала суму 245362 грн. 62 коп., у т.ч. борг: за кредитом - 32406 грн. 82 коп., за процентами за графіком платежів - 1420 грн. 84 коп., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим кредитом - 20643 грн. 36 коп., нарахована пеня за прострочення сплати кредиту та процентів у сумі 190891 грн. 60 коп..

Позивач просив стягнути солідарно із відповідачів заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 245362 грн. 62 коп., і віднести на їхній рахунок витрати по сплаті судового збору в сумі 2453 грн. 63 коп..

Відповідачка, ОСОБА_2, позовні вимоги не визнала, у письмових запереченнях зазначила, що дійсно 21.06.2007 р. уклала з банком договір поруки у забезпечення виконання зобов"язань позичальником, ОСОБА_1, за кредитним договором по кредиту в сумі 7000 дол. США з відсотковою ставкою 21% річних, укладеним на строк 36 місяців.

Строк дії договору поруки не встановлений, тому відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України вважається таким, як за основним зобов"язанням за кредитним договором, тобто з 21.06.2007 р. по 21.06.2010 р. на 36 місяців.

Кредитор виконання зобов"язань від неї, як поручителя за договором поруки, мав вимагати не пізніше 21.12.2010 р..

Отримала від банку листи №№ 1072, 1073 від 23.05.2011 р. про вимоги виконання зобов"язань за договором поруки та повного погашення кредиту, тобто пізніше строку, встановленого законом.

Умовами договору поруки передбачено право кредитора у разі невиконання зобов"язань звернути стягнення на майно поручителя, проте її чоловік згоди на поручительство не надавав.

У листопаді 2008 р. народила недоношену дитину (29 тижнів), тому не працює, що суттєво вплинуло на рівень її доходів.

У судовому засіданні представник позивача, Зеленецька І.М., підставі довіреності, позов підтримала у повному обсязі із наведених у заяві підстав, просить задовольнити, пояснила, що сплачені відповідачкою, ОСОБА_1, кошти у рахунок погашення пені зараховувались вчасно, розбіжності з квитанціями могли бути у разі внесення платежів після 17.00 год. дня, напередодні вихідних чи святкових днів.

Твердження відповідачки, ОСОБА_2, вважає безпідставними, оскільки п. 3.1 договору поруки носить відсилочний до п. 5.1 кредитного договору характер, за яким договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного погашення позичальником кредитної заборгованості, договір поруки укладений не з метою розпорядження майном подружжя, і письмова чи усна згода її чоловіка законом не передбачена.

Відповідачка, ОСОБА_1, позовні вимоги визнала частково, у частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та несплаченим процентам за графіком платежів, у іншій частині не визнає, вважає, що проценти за прострочення грошового зобов"язання в іноземній валюті не підлягають нараховуванню, а пеню відповідач нарахував з часу виникнення заборгованості з липня 2007 р., без урахування передбаченого законом однорічного строку давності, і не здійснив, як пропонувалося судом, перерахунок, крім того зараховував її платежі у рахунок погашення пені невчасно, що вплинуло на її розмір. На платоспроможність за кредитним договором суттєво вплинули світова економічна криза в Україні, внаслідок якої значно підвищився курс долара, і дуже скрутні сімейні обставини, пов"язані з хворобою сина, який потребує постійного догляду, і за своїм станом здоров"я знаходиться на умовах домашнього навчання, подавала заяву на розстрочку в погашенні кредиту, проте банк на поступки не пішов.

Відповідачка, ОСОБА_2, позовні вимоги до неї не визнала з підстав, наведених у письмових запереченнях, у задоволенні просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачок, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги до відповідачки, ОСОБА_1, підтверджені і підлягають задоволенню частково, а до відповідачки, ОСОБА_2 - не підтверджені і задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Положення ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України визначають, що зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Суд установив, що ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є позивач, ПАТ «ПроКредит Банк», на підставі кредитного договору №1.328.40 від 21.06.2007 р. надав відповідачці, ОСОБА_1, кредит у сумі 7000 дол. США для задоволення особистих потреб на строк 36 місяців з відсотковою ставкою - 21,00 % річних ( а.с. 7).

В той же день, 21.06.2007 р. позивач уклав з відповідачкою, ОСОБА_2, договір поруки №1.32840-ДПІ, відповідно до п.1.1., 1.2, 2.1 якого поручитель зобов'язалась відповідати за зобов'язаннями позичальника, які виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі: по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків, позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості ( а. с. 8).

Відповідачка, ОСОБА_1, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором неналежним чином не виконувала, не розрахувалась за кредитом та відсотками, у строки, передбачені договором.

Позивач надіслав відповідачкам, позичальнику та поручителю, вимоги №№ 1072, 1073 від 23.05.2011 р. про повне дострокове погашення кредиту та виконання зобов"язань за договором поруки, які задоволені не були (а. с. 16, 17).

Станом на 15.10.2012 р. загальна заборгованість за кредитним договором у гревневому еквіваленті склала суму 245362 грн. 62 коп., у т.ч. борг: по кредиту - 32406 грн. 82 коп., по процентам за графіком - 1420 грн. 84 коп., по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим кредитом у розмірі 21 процент річних від простроченої суми за весь час прострочення з 23.07.2007 р. по 20.01.2012 р. в сумі 20643 грн. 36 коп. ( у порядку ст. 625 ЦК України), нарахована пеня за прострочення сплати кредиту та процентів за період часу з 23.07.2007 р. по 2012 р. у загальній сумі 190891 грн. 60 коп. ( а. с. 78-80).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов"язання не встановлений або встановлений моментом пред"явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред"явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Суд не може погодитись з доводами представника позивача у частині того, що договір поруки, відповідно до п. 3.1, відсилочного до п. 5.1 кредитного договору, набуває чинності з моменту підписання та діє до повного погашення позичальником кредитної заборгованості, оскільки п. 1.3 кредитного договору встановлений строк виконання основного зобов"язання по поверненню кредиту та сплати процентів, терміном у 36 місяців, тобто визначається до 21.06.2010 р., що власне підтверджується і нарахуванням процентів у розмірі 21% у вигляді відповідальності за прострочення виконання грошового зобов"язання.

Отже, у разі пред"явлення вимоги кредитором до поручителя впродовж шести місяців з дня виникнення права на пред"явлення такої вимоги кредитором має право пред"явити позов до поручителя в межах позовної давності на загальних підставах.

Позивач пред"явив вимогу до відповідачки, ОСОБА_2, про виконання зобов"язань за договором поруки 23.05.2011 р., тобто за спливом 11 місяців і 27 днів від дня настання строку виконання основного зобов"язання по поверненню кредиту та сплаті процентів, тому позовні вимоги про солідарне стягнення, у тому числі і з поручителя, заборгованості за кредитним договором необгрунтоване, оскільки цей договір відповідно до закону є припиненим ( а. с. 16).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дійсно інфляційні втрати до зобов"язань в іноземній валюті в гривневому еквіваленті не нараховуються, і не були нараховані позивачем.

Встановлення законом або договором обов"язку сплачувати проценти за користування чужими коштами, зокрема кредитним договором, не виключає сплати процентів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, застосування розміру процентів, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України, виключається тільки тоді, коли договором встановлений інший розмір процентів як відповідальності за прострочення грошового зобов"язання, а не як плати за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору від 21.06.2007 р. передбачена сплата процентів за користування кредитом в розмірі 21 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році, а розмір процентів як відповідальності за прострочення грошового зобов"язання за кредитом не передбачений, тому підлягає застосуванню розмір процентів, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення з 23.07.2007 р. по 20.01.2012 р., що складає суму 2949 грн. 05 коп..

Відповідно до положень ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність (спеціальна) в один рік.

Позивач нарахував пеню за прострочення зобов"язань за кредитним договором за період часу з 23.07.2007 р. 20.01.2012 р., у загальній сумі 190891 грн. 60 коп., розмір пені з урахуванням позовної давності за період часу з 21.12.2010 р. по 20.01.2012 р. скаладає суму 95173 грн. 83 коп., позивачка просить застосувати позовну давність ( а. с. 80).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд, при визначенні до стягнення розміру пені ураховує, що її розмір значно перевищує розмір основного боргу ( заподіяних збитків), а також і те, що на платоспроможность позичальниці за кредитним договором у іноземній валюті дуже негативно позначилася світова фінансова криза в Україні, наслідком якої стало різке підвищення курсу долара США до національної валюти, а також її скрутні сімейні обставини, пов"язані з хворобою сина, який потребує постійного догляду, і за станом здоров"я навчається в домашніх умовах, і вважає необхідним зменшити розмір стягуваної пені до розміру п'ятидесяти відсотків від суми основного боргу по кредиту та процентах ( 33827 грн. 66 коп.), тобто до розміру 16913 грн. 83 коп..

Чинне законодавство не передбачає підстав до зменшення основного боргу за кредитом та нарахованим процентам за користування кредитом, у тому числі через неспівмірність з розміром основного боргу, які є обов'язковою платою за кредит, і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу, а також до сум, нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу ніж неустойка.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені та підлягають задоволенню частково, у частині стягнення з відповідачки, ОСОБА_1, за кредитним договором заборгованості: за кредитом у сумі 32406 грн. 82 коп., за процентами за користування кредитом за графіком платежів у сумі 1420 грн. 84 коп., три проценти річних за прострочення грошового зобов"язання від простроченої суми за весь час прострочення з 23.07.2007 р. по 20.01.2012 р. в сумі 2949 грн. 05 коп., та нарахованої пені в сумі 16913 грн. 83 коп., а всього в сумі 53690 грн. 54 коп., у задоволенні решти позовних вимог, у тому числі до відповідачки ОСОБА_2 відмовляє.

Суд присуджує з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 536 грн. 91 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст. ст. 11, 14-16, 258, 267, 525,- 527, 530, 542, 543, 554, 559, 6110-612, 625, 1048, 1050, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково, стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333) за кредитним договором №1.328.40 від 21.06.2007 р. заборгованість: за кредитом у сумі 32406 грн. 82 коп., за процентами за графіком - 1420 грн. 84 коп., за процентами за прострочення виконання грошового зобов"язання - 2949 грн. 05 коп., нарахованої пені у сумі 16913 грн. 83 коп. коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 536 грн. 91 коп., а всього в сумі 54227 грн. 45 коп., у задоволенні решти позовних вимог, у тому числі, до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь в справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. О. Трегубенко