Рішення № 28182189, 17.12.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 2203/2921/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого -судді Харчука В.М.

суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.

при секретарі Косташ К.В.

з участю: представника апелянта Москалюк С.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/2290/2707 /12 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" на рішення Волочиського районного суду від 01 листопада 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

В жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач вказував, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 21 липня 2008 року отримав кредит у розмірі 32 331,56 долара США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04% на рік з кінцевим терміном повернення 21.02.2028 року. Однак відповідач порушив графік повернення кредиту, тому станом на 20.07.2012 року йому нарахована заборгованість в сумі 46 928,21 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 374 956,39 грн., і яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 32104,75 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 12567, 20 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2256,26 доларів США. За несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором нарахована пеня у розмірі 84388,86 грн.

Означені суми та судові витрати позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Волочиського районного суду від 01 листопада 2012 року позов задоволено частково. Ухвалено стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ „Приватбанк" заборгованості за кредитом в сумі 32104,75 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 12567, 20 доларів США, що еквівалентно 356928, 87 грн., 84388,86 грн. заборгованість по пені та 3096,68 грн. судових витрат, а всього на загальну суму -444414,41 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк" просить змінити рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2256,26 доларів США і

_______________

Головуючий у першій інстанції -Чорний С.Б. Справа №22ц/2290/ 2707 /12

Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 19,27

задоволити ці вимоги в повному обсязі, а також стягнути з відповідача на користь Банку витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В решті рішення суду першої інстанції не оскаржується.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що суд помилково дійшов висновку про те, що не підлягає задоволенню вимога щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 2 256,26 доларів США, так як вона не передбачена умовами договору. При вирішенні справи суд належним чином не дослідив умови кредитного договору та не дав належної правової оцінки п. 8.1 кредитного договору, яким передбачено умови сплати відповідачем винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів. З метою зменшення кредитного навантаження на Позичальника сторони кредитного договору визначили, що винагорода за резервування ресурсів сплачується позичальником не одноразовим платежем, а щомісячними і які увійшли до платежу зі сплати відсотків за користування кредитом у відповідності до Додатку №1 до Договору.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Представник банку апеляційну скаргу підтримала.

Відповідач та його представник в засідання апеляційного суду не з'явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводі апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК Укпаїни підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2256,26 доларів США, суд першої інстанції виходив з того, що в Додатку № 1 до договору від 21.07.2008 року не зазначена вартість всіх супутніх послуг, що пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту, а саме щодо суми та розміру щомісячної комісії, яка підлягає сплаті, обов'язку її сплати; в п. 8.1 додаткової угоди така комісія також не зазначена; винагорода за резервування ресурсів в розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів також не відмічена в Додатку до додаткової угоди.

Наведені висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справа, тому в цій частині позовних вимог рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Встановлено, що згідно договору про іпотечний кредит від 21.02.2008 року ОСОБА_2 отримав від Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" кредит в сумі 150 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 21.02.2028 року (а.с.6-10)

21.07.2008 року між сторонами була укладена додаткова угода до Договору від 21.02.2008 року, згідно умов якої залишок заборгованості по Договору від 21.02.2008 року в сумі 149 371,87 грн. переведено в іноземну валюту -долари США і розмір кредиту визначено в сумі 32 331,57 доларів США зі сплатою відповідачем відсотків за користування кредитом в розмірі 1,17% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.02.2028 року.

Пунктом 8.1 Додаткової угоди передбачено, що Банк надає Позичальнику кредитні кошти на строк з 21.07.2008 року по 21.02.2028 року у вигляді строкового кредиту в розмірі сумі 32 331,57 доларів США на умовах сплати винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів.

Згідно розділу 4 Додаткової угоди -Резервування ресурсів - для виконання зобов'язань за даним Договором Банк резервує ресурси у розмірах, зазначених у графіку погашення кредиту (Додаток до Додаткової угоди) і надає Позичальнику право на їх використання за винагороду у розмірі, зазначеному у п. 8.1 Договору. Нарахування винагороди здійснюється на дату щомісячного платежу за Кредитом, яка сплачується щомісяця з щомісячним платежем за кредитом згідно графіку погашення кредиту.

Убачається, що Додаткова угода та графік погашення кредиту підписані ОСОБА_5 особисто і ним отримано один примірник Договору та Додатку до нього.

Умови договору щодо сплати винагороди за резервування ресурсів відповідачем в установленому порядку не оспорювалися.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем суду, за період з 21.07.2008 року по 20.07.2012 року видно, що з 22.06.2009 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість за комісією в сумі 2 256,26 доларів США.

За правилами ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за комісією в сумі 2 256,26 доларів США підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК колегія суддів виходить із наступного.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3 219 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк", суд першої інстанції відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стягнув на користь позивача понесені ним витрати по оплаті судового збору у розмірі 3096,68 грн., тому на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" з ОСОБА_2 слід достягнути понесені позивачем витрати по оплаті судового збору при подачі позовної заяви в сумі 132 грн.32 коп.

Окрім цього, з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" підлягає стягненню 1609 грн. 50 коп. витрат, понесених апелянтом по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" задоволити.

Рішення Волочиського районного суду від 01 листопада 2012 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за комісією в сумі 2256,26 доларів США скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ „Приватбанк" заборгованість за комісією в сумі 2256,26 доларів США, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1741 грн. 82 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис.

Судді: підписи.

Копія відповідає оригіналу. Суддя: О.Кізюн