Ухвала суду № 28163515, 19.12.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11/2290/834/12

Справа № 1/2210/49/2012 Головуючий в 1-й інстанції Лазаренко А.В.

Категорія: ч.2 ст. 307 КК України Доповідач Матущак М. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі

головуючого-судді Матущака М.С.,

суддів Барчука В.М., Болотіна С.М.

за участю прокурора Павлишина В.І.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляціями прокурора, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1 на вирок Летичівського районного суду від 25 вересня 2012 року,

у с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, не працює, несудимий;

засуджений за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, крім житла.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_2 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області р/р 31258272210321, код №25575309, банк УДК у Хмельницькій області:

- призначення платежу "за дослідження-7" за проведення експертизи № 116 від 21.01.2012 р. в сумі 393 грн. 96 коп.;

- призначення платежу "за дослідження-6" за проведення експертизи № 2Х від 02.02.2012 р. в сумі 337 грн. 68 коп.

Залишено без зміни арешт, накладений на майно ОСОБА_2, на суму 6 450 грн.

Постановлено речові докази: 2 143,88 г марихуани, синтетичний мішок білого кольору, синтетичний пакетик, в якому знаходиться сім паперових згортків, синтетичний пакетик, два синтетичні згортки, металеву банку, частину коробки з-під сірників, дві скляні банки, саморобний пристрій для паління із частин двох пластмасових пляшок та металевої кришки, саморобний предмет виготовлений по типу „Нунчаку", які зберігаються в камері схову Хмельницького РВ УМВС України - знищити; посвідчення ветерана ОВС на ім'я ОСОБА_3 -повернути в УМВС України у Хмельницькій області. І

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній -утримання під вартою.

Строк відбування покарання постановлено обчислювати з 21 січня 2012 року.

За вироком суду, навесні 2011 року ОСОБА_2 з метою незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів на смітнику у власному господарстві по АДРЕСА_1 незаконно посадив та виростив рослини коноплі, з яких зірвав листя та верхівки, які висушив, подрібнив та зберігав у власному помешканні з метою збуту.

21 січня 2012 року цей незаконно виготовлений наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становила 2 143,88 г, було виявлено та вилучено працівниками правоохоронних органів у будинку ОСОБА_2 під час проведення обшуку його господарства.

В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій, просив вирок суду скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання.

Стверджував, що судом не в повній мірі враховано вчинення ОСОБА_2 тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, пов'язаного зі збутом особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах.

Уважав, що судом необґрунтовано визнано обставинами, що пом'якшують покарання, щире каяття засудженого та вчинення ним злочину внаслідок збігу тяжких обставин.

Тому просив постановити новий вирок і призначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просив вирок суду щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України, від відбування якого звільнити на підставі ст.75 КК України.

Посилався на невідповідність фактичним обставинам справи висновку суду про зберігання ним наркотичного засобу з метою збуту. Зазначав, що в ході досудового судового слідства засуджений давав послідовні показання про зберігання ним наркотичного засобу для власного вживання, що підтверджується іншими матеріалами справи. Більшість вилученого у нього наркотику знаходилась в неподрібненому вигляді, а отже не була підготовлена до збуту. На думку захисника, не здобуто будь-яких доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_2 займався збутом наркотику.

Разом з тим, звертав увагу на те, що ОСОБА_2 є наркозалежною особою, в його будинку був виявлений саморобний пристрій для куріння марихуани.

Крім того, уважав, що з урахуванням всіх обставини, що пом'якшують покарання та за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд призначив ОСОБА_2 занадто суворе покарання, не мотивував його вид та розмір, а також залишив поза увагою, що на його утриманні перебуває мати-пенсіонерка.

У доповненнях до апеляції захисник ОСОБА_1 стверджував, що попередній розгляд справи всупереч вимогам ст. 240 КПК України проведений у відсутності прокурора, участь якого є обов'язковою.

Зазначав, що амбулаторна судово-психіатрична експертиза ОСОБА_2 призначена судом з порушенням ст.ст.310, 197 КПК України: зокрема, підсудному не було роз'яснено його права, та не було запропоновано учасникам судового розгляду поставити у письмовому вигляді запитання експертові.

Разом з тим вказував, що вирок суду не відповідає вимогам ст.ст.333-335 КПК України, зокрема у вступній частині вироку не зазначено секретарів судового засідання Віхтюк Л.А.. і Надольну Г.В., а також прокурора Кравця В.В. Також у вироку зазначені обставини, які не відповідають дійсності, зокрема, те, що господарство, в якому засуджений зберігав наркотичний засіб, належить йому на праві власності, і що при обшуку були вилучені три скляні банки з наркотичним засобом.

Стверджував, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд зайво поклав витрати за проведення дослідження на засудженого, не дотримався вимог ст.ст.78-81 КПК України при вирішенні питання про речові докази щодо речей та предметів, які не мали значення речових доказів, не вказав строк до якого має бути залишено арешт на майно.

Засуджений ОСОБА_2 просив вирок суду змінити з тих же підстав.

У запереченні на апеляцію прокурора захисник засудженого ОСОБА_1 просив залишити її без розгляду як таку, що не відповідає вимогам ч.2 ст.350 КПК України. Указував, що в апеляції прокурор, пославшись на істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, не зазначив у чому вони полягають.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції про скасування вироку суду в частині призначеного покарання; пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про перекваліфікацію дій засудженого з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст.309 КК України та пом'якшення покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів уважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у виготовленні, придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка. Ці докази детально викладені у вироку суду першої інстанції, вони є достатніми, допустимими та відносними.

Засуджений ОСОБА_2 свою вину у придбанні, виготовленні наркотичного засобу канабісу визнав, однак стверджував, що зберігав його для особистого вживання, а не з метою збуту. Зазначав, що виявлені в семи розфасованих паперових згортках наркотичні засоби йому не належать.

Крім часткового визнання ОСОБА_2 своєї вини, суд в основу вироку поклав і інші здобуті під час досудового слідства та перевірені в судовому засіданні докази.

Так, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, в присутності яких як понятих проводився обшук у господарстві ОСОБА_2, показали, що він добровільно видав мішок та поліетиленовий пакет синього кольору з речовиною рослинного походження. Крім того, в будинку було виявлено та вилучено саморобний пристрій для куріння, чайник з насінням коноплі та дві трилітрові скляні банки з речовиною рослинного походження.

Свідок ОСОБА_7, який проводив обшук в домогосподарстві, де проживав ОСОБА_2, а також свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які брали участь у його проведенні, також підтвердили, що в ході обшуку було виявлено та вилучено поліетиленовий мішок та пакет з речовиною рослинного походження, а також згортки з розфасованою наркотичною речовиною, чайник та дві трилітрові скляні банки з речовиною рослинного походження та інші предмети з наркотичними засобами, які відображені в протоколі обшуку.

Указані обставини об'єктивно підтверджуються даними протоколу обшуку від 21 січня 2012 року та фототаблицями до нього, висновком судово-хімічної експертизи №116 від 21 січня 2012 року, відповідно до якого вилучена у ОСОБА_2 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 2 143,88 г.

Як убачається з протоколу судового засідання, місцевим судом було вжито необхідних заходів для повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи. Зокрема було допитано додаткових свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які показали, що приводом та підставою для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України і проведення обшуку за місцем його проживання послужила отримана від ОСОБА_13 інформація. Останнього 20 січня 2012 року було затримано та виявлено у нього наркотичну речовину канабіс в кількості 6 171,6 г, яку, за його словами, він придбав у ОСОБА_2 з метою подальшого збуту.

Кількість, а саме 2 143,88 г канабісу, спосіб упакування та розфасування цієї наркотичної речовини, виявленої під час обшуку у ОСОБА_2, свідчить про те, що вона зберігалась ним саме з метою збуту.

Ретельно проаналізувавши докази, суд дав їм належну оцінку в їх сукупності й дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.307 КК України.

За таких обставин є безпідставними доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про недоведеність вини першого у зберіганні наркотичного засобу з метою збуту.

Не заслуговують на увагу і посилання в апеляції захисника засудженого ОСОБА_1 на численні порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, оскільки відповідно до ст.370 КПК України вони не є істотними та такими, що тягнуть за собою скасування судового рішення.

Міра покарання ОСОБА_2 призначена судом відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання.

ОСОБА_2 учинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, несудимий, перебуває на обліку в лікаря-нарколога з діагнозом "хронічний алкоголізм".

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання засудженого, судом обґрунтовано визнано його вік, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, на період вчинення якого він виявляв поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання алкоголю та канабіноїдів, а також синдром залежності, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких обставин, що виникли у зв'язку з відсутністю роботи за наявності спеціальної освіти.

Доводи апеляції прокурора про безпідставність врахування цих обставин, як таких, що пом'якшують покарання, на думку колегії суддів, на увагу не заслуговують.

ОСОБА_2, якому на даний час виповнилось 48 років, у 2008 році залишився без роботи, житла та засобів до існування, сімейне життя у нього не склалося, син поїхав на заробітки за межі країни. У зв'язку з цим засуджений почав зловживати алкоголем, однак намагався подолати залежність та неодноразово лікувався від алкоголізму, щиро розкаявся в скоєному та давав послідовні показання.

Ураховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженним злочину, суд дійшов правильного висновку про можливість його виправлення лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив останньому покарання із застосуванням ст.69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, крім житла.

Таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає неправильного застосування кримінального закону, істотних порушень норм кримінально-процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його суворості, так і внаслідок м'якості, які б потягнули зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, та вважає його законним і обґрунтованим, призначене покарання справедливим, а відтак апеляції залишає без задоволення.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року, п.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Летичівського районного суду від 25 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 -без задоволення.

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду М.С.Матущак