Ухвала суду № 28177298, 13.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"13" грудня 2012 р. Справа № 0670/1785/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представника позивача

розглянувши апеляційну скаргу Чуднівського районного центру зайнятості населення на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2012 р. у справі за позовом Чуднівського районного центру зайнятості населення до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року відмовлено Чуднівському районному центру зайнятості населення у задоволенні позову до ОСОБА_4 про стягнення виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 17999, 47 грн.

В апеляційній скарзі Чуднівський районний центр зайнятості населення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позову. Зазначає, що висновки суду не узгоджуються з приписами Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що 07.06.2011 року ОСОБА_4 звернувся до Чуднівського районного центру зайнятості населення та у встановленому порядку зареєструвався як безробітний. Під час реєстрації ОСОБА_4 було пред"явлено трудову книжку серії НОМЕР_1, в якій за №№ 5,6 зроблено записи про його перебування у трудових відносинах з ТОВ "Номакон Терм" м.Київ на посаді бригадира будівельної бригади з 13.10.2009 року по 28.02.2011 року.

Під час проведення розслідування даного страхового випадку та обґрунтованості виплати позивачу матеріальної допомоги по безробіттю, для підтвердження достовірності записів у трудовій книжці і даних у довідках про середню заробітну плату ОСОБА_4 б/н без зазначення дати видачі та довідки про середню заробітку плату № 23-11 від 18.02.2011 року, наданих відповідачем для реєстрації в центрі зайнятості, та призначення і виплати допомоги по безробіттю, позивачем було направлено запит № 145 від 13.09.2011 року до ТОВ "Номаком Терм", який повернувся з відміткою пошти "організація не значиться".

Чуднівської МДПІ відповідно до Порядку взаємодії суб"єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.12.2005 року № 121/560/406 надано відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, де вказано на відсутність інформації про доходи ОСОБА_4 протягом 2010-2011 років, окрім отримання у 3 кварталі 2011 року доходу у вигляді соціальних виплат - допомоги по безробіттю, отриманої в Чуднівському РЦЗ.

Зі змісту індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-7), виданих Управлінням Пенсійного фонду України в Чуднівському районі убачається, що ОСОБА_4 не проводилися нарахування будь-яких доходів та не сплачувалися внески в період, зазначений у трудовій книжці та у довідках про заробітку плату.

На підставі встановлених фактів, та з метою розслідування страхового випадку безпосередньо у роботодавця, позивачем було направлено запит до Київського міського центру зайнятості від 23.01.2012 року № 23 та отримано відповідь від 01.03.2012 року № 07-1774 про відсутність ТОВ "Номаком Терм" за юридичною адресою, що підтверджується актом перевірки №2 від 28.02.2012 року (а.с.15-16).

На підставі викладеного Чуднівський РЦЗ прийшов до висновку, що ОСОБА_4 під час реєстрації надано неправдиві відомості, які призвели до виплати останньому допомоги по безробіттю за період з 14.06.2011 року по 23.03.2012 року в сумі 17999,47 грн., а тому, керуючись п.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" просив стягнути з відповідача вказану суму як незаконно отриману.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги Чуднівського РЦЗ є безпідставними, оскільки позивачем не доведено того, що при зверненні до центру зайнятості, відповідачем умисно не виконано обов"язку та з його сторони були зловживання.

Із зазначеним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Так, судом вірно визначено, що правове регулювання спірних правовідносин визначено Законом України від 02.03.2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зі змінами і доповненнями (далі-Закон).

За змістом п.1 ст. 1 вказаного Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктами 2, 3 та 4 цієї статті визначено, що суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик; застраховані особи - це, зокрема, наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття; страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

В свою чергу, роботодавцями в розумінні п.10 цієї статті є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, а найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи (п.11 ст.1 Закону).

Страховими внесками є кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом (п.14 ст.1 Закону).

Розділом VII Закону визначено права, обов'язки та відповідальність Фонду, роботодавця та застрахованих осіб. Зокрема, ч.1 ст. 34 Закону передбачено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

За змістом ст.35 Закону роботодавець зобов'язаний, зокрема, подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про:

прийняття на роботу працівників;

розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;

виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;

використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами (п.2 ч.2).

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених п. 2 ч.2 цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті.

Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм Закону, суд прийшов до правильного висновку про те, що обов"язок по сплаті страхових внесків покладається на застраховану особу, однак, якщо дана особа перебуває у трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту), обов"язок щодо відрахування та перерахування цих внесків до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладається на її роботодавця, який і несе відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок не виконання чи неналежного виконання своїх обов"язків.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Номаком Терм" в період з 13.10.2009 року по 28.02.2011 року, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с. 8). За змістом ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

На час звернення позивача до центру зайнятості та на час ухвалення судового рішення записи у трудовій книжці ОСОБА_4 щодо перебування у трудових відносинах з ТОВ «Номаком Терм» не визнані нечинними у встановленому порядку.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Номаком-Терм" (інд.код. 32595532) зареєстровано 19.07.2005 року Святошинською районною державною адміністрацією м.Києва за адресою: м.Київ, вул. Святошинська, 3, та станом на 27.02.2012 року включено до Єдиного реєстру за вказаною адресою. Крім того, 25.05.2010 року вказаним товариством підтверджено відомості про юридичну особу, про що внесено запис № 8 (а.с. 17-23), а тому посилання апелянта на те, що реєстрацію товариства припинено згідно рішення суду є безпідставними.

Статтею 49 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов"язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

На виконання вимог зазначеної норми, ОСОБА_4 надано довідку про середню заробітку плату, з якої убачається, що останній в період з вересня 2010 року по лютий 2011 року отримував заробітну плату на ТОВ "Номаком Терм", з якої вираховувалися страхові внески до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (а.с. 9-10), а отже, суд прийшов до правильного висновку, що відповідач відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" мав право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Також, є правильними висновки суду, що ч. 3 ст.36 даного Закону, на яку посилається позивач, передбачає відповідальність застрахованої особи в разі умисних дій, спрямованих на невиконання нею свої обов"язків чи зловживання ними. На думку суду, визначення "умисне" та "зловживання", застосовані у вказаній нормі, означають психічне відношення застрахованої особи до виконання свої обов"язків, тобто, особа повинна розуміти чи розуміє (усвідомлює) значення своїх незаконних дій.

Проте, під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само, і при розгляді справи судом апеляційної інстанції, позивачем не надано доказів того, що відповідачу було достовірно відомо, що відомості, які містяться, зокрема, у довідках про суми відрахованих страхових внесків із його заробітної плати є не достовірними, а тому, суд обґрунтовано вважав, що у даному випадку, відповідач, як застрахована особа, не повинен нести відповідальність за незаконні дії свого роботодавця, що виразились в не перерахуванні до Фонду страхових внесків.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а посилання Чуднівського районного центру зайнятості на пояснення директора ТОВ "Номаком Терм" (надані в телефонному режимі) не є належними доказами у розумінні ст. 70 КАС України. Представником позивача не ставилося питання про допит вказаної особи в якості свідка чи залучення її в якості третьої особи, а тому відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановлювати зазначені обставини.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чуднівського районного центру зайнятості населення залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Чуднівський районний центр зайнятості населення вул.Житомирська,14-а,смт.Чуднів,Житомирська область,13200

3- відповідачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1