Ухвала суду № 28177286, 20.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"20" грудня 2012 р. Справа № 0670/5913/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю позивача, представника відповідача

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0082201703 від 18.05.2012 року по обчисленню земельного податку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову - про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд не в повній мірі дослідив надані докази та надав невірну оцінку встановленим обставинам по справі.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що податковим повідомлення-рішенням від 18.05.2012 року № 0082201703 ДПІ в м. Житомирі ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов"язання із земельного податку в сумі 29,47 грн. за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0370 га.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення Державна податкова інспекція в м. Житомирі діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Так, судом першої інстанції правильно визначено, що правовідносини щодо плати за землю визначено в Розділі XIII Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями).

За змістом пп. 269.1.1., 269.1.2 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п. 270.1.1 ст.270 ПК України об"єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 286.1 ст.286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для нарахування даного зобов"язання стали дані Комунального підприємства "Житомирський міський центр земельних відносин" Житомирської міської ради щодо розміру земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача, а саме, лист від 13.02.2006 р. № 10/Т-01-вих. (а.с. 4)

Зі змісту даного листа та плану земельної ділянки убачається, що у фактичному користуванні співвласників будинку АДРЕСА_1 відповідно до довідки Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації від 12.10.2005 року № 249-А-7776, знаходиться земельна ділянка площею 0,0650 га, в тому числі безпосередньо у користуванні позивача та ОСОБА_5 0,0370 га (а.с.5), хоча згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 04.02.1958 року №108 за будинком АДРЕСА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 600 кв.м.

Доводи позивача на те, що він фактично користується земельною ділянкою площею 0,0354 га, а не 0,0370 га, а тому, податковий орган не мав права обчислювати йому суму земельного податку з різниці земельної ділянки в 0,0016 га, якою він не користується обґрунтовано відхилено судом.

Зі змісту позовної заяви та пояснення позивача убачається, що таких висновків він дійшов самостійно провівши обміри земельної ділянки якою користується, однак вказані докази не можуть бути належними у розумінні ст.70 КАС України, оскільки такі дані не зафіксовано землевпорядною організацією, вони не внесені до технічної документації та плану земельної ділянки у спосіб, визначений Земельним Кодексом України.

Також, є безпідставними доводи позивача про те, що суд не повинен був приймати до уваги лист КП "Житомирський міський центр земельних відносин", оскільки вказане підприємство не приймало участь у справі.

З матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції в своєму рішенні посилався на докази, в тому числі, і на лист КП "Житомирський міський центр земельних відносин", який надано позивачем та який є доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Окрім того, слід зазначити, що правовідносини щодо сплати земельного податку урегульовано Податковим кодексом України та розглядаються в порядку адміністративного судочинства, в той час, як правовідносини щодо встановлення розміру земельної ділянки та її меж, про що зазначає позивач, урегульовано Земельним кодексом України та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, що виключає розгляд таких обставин в даному провадженні.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Вимога позивача про скасування постанови суду та направлення до суду першої інстанції на новий розгляд є безпідставною та не узгоджується з приписами ст.198 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:РП

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10004

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014