Ухвала суду № 28172982, 28.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р.Справа № 2а-3662/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурга С.С.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2012р. по справі № 2а-3662/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" - звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0004952301 від 25.11.2011 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Харкова на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2012 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі направлень від 09.11.11р. № 9793, № 9794, фахівцями ДПА у Харківській області проведена перевірка бару, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9 (ТРЦ "Дафі", 3 поверх), що належить ТОВ "Кронверк Сінема Україна", з питань перевірки за дотриманням об'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій. Перевірка проведена в присутності генерального директора Іщенко В.М., директора кінотеатру Аксаміта С.Ю. та менеджера ОСОБА_3

За результатами перевірки податковим органом 18.11.11р. складено акт (дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 21.11.11р. №5532/20/40/23/35266006, дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання - 23.11.11р. №4125/20/31/23/35266006), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, окрім іншого, вимог п. 12 ст. 3, ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які полягали в порушенні встановленого порядку ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання з порушенням встановленого законом порядку (згідно з додатками до акту № 3, товар знаходився в реалізації), на загальну суму 4680,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова 25.11.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0004952301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 9360,00 грн. (а.с. 13).

Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивачем до ДПА у Харківській області подана скарга, яку, згідно рішення від 21 грудня 2011 року № 5850/10/25-209, залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 22-24).

До ДПС України позивачем подана повторна скарга, яку відповідно до рішення № 3281/6/10-2415 від 23.02.2012 року залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін (а.с. 25-27).

Не погодившись із податковим повідомленням -рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у спосіб та у межах повноважень, що визначені Конституцією України та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для застосування до підприємства позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) було встановлення фахівцями ДПА у Харківській області під час проведення перевірки порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: в перевіряємому барі знаходився необлікований у встановленому порядку товар на загальну суму 4680,00 грн. - бухгалтерські документи, що підтверджують облік даного товару на час здійснення перевірки були відсутні.

Таким чином податковим органом зроблено висновок про те, що під час перевірки в господарській одиниці позивача були відсутні бухгалтерські документи, що підтверджують ведення належним чином обліку товарів на суму 4680,00 грн., дану інформацію внесено до акту перевірки.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, із змінами та доповненнями, встановлений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Зазначена норма є бланкетною і може застосовуватися лише при наявності інших правових норм, які передбачають такий порядок ведення обліку товарних запасів.

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Вимоги статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо обов'язкової наявності первинних документів (накладних тощо), дані яких систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, та застосовуються до юридичних осіб, оскільки згідно частини 1 статті 2 вказаного Закону сфера його дії поширюється лише на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Матеріалами справи підтверджується, що акт перевірки підписаний генеральним директором Іщенко В.М., та менеджером ОСОБА_3, директором кінотеатру Аксамітом С.Ю. підписано додаток до акту перевірки № 3 "Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ)" без зауважень та заперечень.

Згідно п. 1, 3, 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час господарської операції, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 2 Закону N 996 цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні, які є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно- матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу та суду першої інстанції, що відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Отже, є правомірними висновки податкового органу про застосування до ТОВ "Кронверк Сінема Україна" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання у розмірі 9360,00 грн.

Відповідальність за вчинене позивачем порушення передбачена ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, а саме: до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який є спеціальним законом у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

За змістом статей 15, 16 зазначеного Закону визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно з законодавством України.

Пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Тобто, з системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України вбачається, що органи державної податкової служби, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на податкові органи, мають право визначати суму грошового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, про що приймається податкове повідомлення-рішення за встановленою формою.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у спосіб та у межах повноважень, що визначені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2012р. по справі № 2а-3662/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2012 р.