Ухвала суду № 28172976, 28.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/1009/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурга С.С.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Біо-Актив", Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. по справі № 2а-1670/1009/12

за позовом Приватного підприємства "Біо-Актив"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

21 лютого 2012 року позивач - Приватне підприємство "Біо-Актив" - звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2011 року № 0010472301/3423, № 0010482301/3424, № 0003212303/3425, № 0010492301/242.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року адміністративний позов Приватного підприємства "Біо-Актив" задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 18.11.2011 року № 0010492301/242, № 0010482301/3424, № 0010472301/3423 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 591 750 грн. 75 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду та доводи апеляційних скарг, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПП «Біо-Актив» (ідентифікаційний код 30446633) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 08.06.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 126572, та взято на податковий облік в Кременчуцькій ОДПІ.

У період з 10.10.2011 року по 21.10.2011 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Біо-Актив» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.11.2011 року № 7544/23-209/30446633, у якому відображено порушення позивачем, зокрема: підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 437 171, в тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 63 644 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 205 222 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 74 611 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 75 918 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 17 776 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 288 820 грн., в т.ч. за квітень 2010 року в сумі 28 544 грн., за травень 2010 року в сумі 53 117 грн., за липень 2010 року в сумі 42 221 грн., за серпень 2010 року в сумі 15 425 грн., за вересень 2010 року в сумі 18 418 грн., за жовтень 2010 року в сумі 5707 грн., за листопад 2010 року в сумі 27 939 грн., за грудень 2010 року в сумі 19 172 грн., за січень 2011 року в сумі 30 196 грн., за лютий 2011 року в сумі 7816 грн., за березень 2011 року в сумі 23672 грн., за червень 2011 року в сумі 16593 грн. встановлено завищення залишку від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 2492 грн., в т.ч. за червень 2011 року в сумі 2 492 грн.; пунктів 2.11, 7.37 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів в сумі 962303 грн. 30 коп.; пунктів 2.6, 4.2, 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, внаслідок чого встановлено не оприбуткування готівки в центральній касі підприємства на суму 33787,83 грн. та несвоєчасне оприбуткування готівки в центральній касі підприємства на суму 5585 грн.; пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів оригіналу платіжного доручення, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 752 грн. 85 коп. (Т.1 а.с. 11-37)

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 18.11.2011 року:

- № 0010472301/3423, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 608 909 грн. 50 коп., у т.ч. 437 171 грн. -за основним платежем, 171 739,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями. (Т.1 а.с. 38)

- № 0010482301/3424, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 341 456, 75 грн., у т.ч. 288 820 грн. -за основним платежем, 52 636,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (Т.1 а.с. 40)

- № 0010492301/242, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2492 грн.; (Т.1 а.с. 42)

- № 0003212303/3425, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 438192,83 грн. (Т.1 а.с. 44)

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 18.11.2011 року № 0010482301/3424 та № 0010492301/242, № 0010472301/3423 прийняті податковим органом в порушення вимог Податкового кодексу України, тому підлягають скасуванню.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 18.11.2011 року № 0003212303/3425, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 438192,83 грн. прийнято податковим органом згідно вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 18.11.2011 року № 0010472301/3423, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 608 909 грн. 50 коп., у т.ч. 437 171 грн. -за основним платежем, 171 739,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок перевіряючих щодо завищення позивачем валових витрат за 2-4 квартали 2010 року та 1-2 квартали 2011 року на загальну суму 1 704 539 грн. в результаті господарських взаємовідносин із ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ПП "Кремнет", ТОВ "БТС "Арон", які не мали реального товарного характеру, та завищення амортизаційних відрахувань за 2-4 квартали 2010 року та 1-2 квартали 2011 року в загальному розмірі 50 322 грн. внаслідок включення до їх складу амортизації будівель та споруд, які не використовуються ПП "Біо-Актив" у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В абзаці 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

На виконання пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи підтверджується, що у перевіряємий період позивачем укладено ряд договорів поставки паливно-мастильних матеріалів із ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ПП "Кремнет", ТОВ "БТС "Арон".

На виконання умов вищезазначених договорів ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ПП "Кремнет", ТОВ "БТС "Арон" виписано позивачу податкові та видаткові накладні.

Порушень в оформленні податкових накладних не встановлено, зауваження до їх змісту та форми відсутні.

Здійснення оплати вартості придбаного позивачем бензину та дизельного палива підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера, копії яких долучено до матеріалів справи.

Позивачем віднесено до складу валових витрат суми, перераховані ним Продавцям в рахунок оплати товару.

Перевезення придбаних ПММ здійснювалось транспортом ПП "Біо-Актив" - паливоцистерною-С МАЗ, реєстраційний номер 01138СК з причіп-цистерною-Е, реєстраційний номер 05729СК, що підтверджується товарно-транспортними накладними, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, договорами оренди транспортних засобів та актами прийому-передачі транспортних засобів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом розвантаження в товарно-транспортних накладних зазначено смт. Павлиш, пр. Садовий, 28.

Як свідчать матеріали справи, зберігання паливно-мастильних матеріалів здійснювалося в орендованому резервуарі за адресою: смт. Павлиш, пр. Садовий, 28, Кіровоградська область, згідно договору оренди від 01.07.2009 року №11, укладеного позивачем із ТОВ «Азон-2» (з додатковими угодами до договору) та підтверджується актами здачі-приймання основних засобів, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами прийому на зберігання та актами видачі ПММ зі зберігання, копії яких містяться у матеріалах справи.

Згідно накладних на внутрішнє перевезення та товарно-транспортних накладних у подальшому ПММ доставлені на АЗС ПП «Біо-Актив», а саме: АЗС № 1 за адресою: вул. 50 річчя Жовтня, 97 м. Кременчук Полтавської області, АЗС № 2 за адресою: вул. Чкалова, 213, м. Кременчук Полтавської області та АЗС № 3 за адресою: вул. Шкільна, 2а, с. Мала Кохнівка, Кременчуцького району Полтавської області.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач використав бензин та дизельне паливо, придбані у ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ПП "Кремнет", ТОВ "БТС "Арон", у власній господарській діяльності, а саме: для реалізації з АЗС, що підтверджується фіскальними звітами РРО, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ПП "Кремнет", ТОВ "БТС "Арон" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача - для подальшої реалізації.

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного товару від ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ПП "Кремнет", ТОВ "БТС "Арон" на загальну суму 1 704 539 грн., а отже донарахування податку на прибуток в сумі 424 742 грн. 50 коп. та відповідно нарахування штрафних санкцій на суму 167 008 грн. 25 коп. є необґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 18.11.2011 року № 0010472301/3423 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 591 750 грн. 75 коп.

Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року інспекторами встановлено їх завищення в сумі 42 722 грн., в т.ч. за 2 квартал 2010 року - 21 794 грн., за 3 квартал 2010 року - 8 275 грн., за 4 квартал 2010 року - 7 772 грн., 1 квартал 2011 року - 4 880 грн. та 7600 грн. - за 2 квартал 2011 року.

Згідно з підпунктом 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування, зокрема, витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Згідно з положеннями пунктів 144.1, 144.3 статті 144 Податкового кодексу України передбачено, що амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів для використання в господарській діяльності. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних фондів.

Позивачем включено до складу амортизаційних відрахувань амортизацію будівель та споруд, що знаходяться на території бази за адресою: вул. Ярмаркова, 13, м. Кременчук, та які не використовуються ПП «Біо-Актив» у власній господарській діяльності .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПП «Біо-Актив» не надано доказів використання будівель та споруд, що знаходяться на території бази за адресою: вул. Ярмаркова,13, м. Кременчук у власній господарській діяльності та не обґрунтовано включення до складу амортизаційних відрахувань амортизацію зазначених будівель та споруд, у зв'язку із чим висновок податкового органу про завищення позивачем амортизаційних відрахувань в загальному розмірі 50 322 грн. є правомірним.

Згідно наданого відповідачем детального розрахунку нарахувань податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшення залишку від'ємного значення по ПДВ, позивачу внаслідок порушень амортизаційних відрахувань донараховано податок на прибуток в сумі 12 428 грн. 50 коп.

Таким чином, донарахування податку на прибуток в сумі 12 428 грн. 50 коп. та відповідно нарахування штрафних санкцій на суму 4 731 грн. 25 коп., є обґрунтованим.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог щодо визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 18.11.2011 року № 0010482301/3424, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 341 456,75 грн., у т.ч. 288 820 грн. - за основним платежем, 52 636,75 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0010492301/242, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2492 грн., судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового орагун щодо завищення ПП "Біо-Актив" податкового кредиту в загальному розмірі 291 312 грн. в результаті взаємовідносин із ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ПП "Кремнет", ТОВ "БТС "Арон", які не мали реального товарного характеру, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 288 820 грн., в т.ч. за квітень 2010 року в сумі 28 544 грн., за травень 2010 року в сумі 53 117 грн., за липень 2010 року в сумі 42 221 грн., за серпень 2010 року в сумі 15 425 грн., за вересень 2010 року в сумі 18 418 грн., за жовтень 2010 року в сумі 5707 грн., за листопад 2010 року в сумі 27 939 грн., за грудень 2010 року в сумі 19 172 грн., за січень 2011 року в сумі 30 196 грн., за лютий 2011 року в сумі 7816 грн., за березень 2011 року в сумі 23672 грн., за червень 2011 року в сумі 16593 грн., та завищення залишку від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 2492 грн., в т.ч. за червень 2011 року в сумі 2 492 грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97-ВР) встановлено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Реєстрація платників податку на додану вартість відповідно до пункту 9.3. статті 9 Закону здійснюється у податковому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Згідно із пунктом 9.2. статті 9 Закону будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент укладення договорів, їх виконання та видачі податкових накладних, ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ТОВ "БТС "Арон" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не були анульовані.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кредит позивача по господарських операціях з ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ТОВ "БТС "Арон" підтверджений податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, та містять усі необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Податковим кодексом України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що, оскільки позивач та ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ТОВ "БТС "Арон" на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі, виписаних ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ТОВ "БТС "Арон" належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, є таким, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України та є правомірним.

Також слід зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та нормами Податкового кодексу України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 291 312 грн. по взаємовідносинах із ПП "Кремнафтогазтрейд", ПП "Дортехмонтаж-67", ЗАТ "Турбо-ексим-газобладнання", ПП "Будмонтаж-ХХ1", ТОВ "Кременчукцементгруп", ТОВ "БТС "Арон", а отже донарахування податку на додану вартість та відповідно нарахування штрафних санкцій, є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 18.11.2011 року № 0010482301/3424 та № 0010492301/242 неправомірними.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 18.11.2011 року № 0003212303/3425, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 438192,83 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що інспекторами вибірковою перевіркою виявлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що є порушенням пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні (далі - Положення); неоприбуткування та несвоєчасне оприбуткування готівки в центральній касі підприємства, що є порушенням пунктів 2.6, 4.2, 7.15 Положення та видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, в порушення пунктів 2.11, 7.37 Положення.

Позивачем на підтвердження проведення готівкових розрахунків, надано чеки РРО, накладні, товарний чек, рахунок-фактуру, ордер. Зазначені документи надавались позивачем також і ревізорам для перевірки.

З матеріалів справи убачається, що чеки РРО УАППЗ "Укрпошта" містять нульові показники сплаченої готівкою суми, товарний чек МП "Інтер'єр" має виправлення в даті його видачі, товарний чек ПП ПП ОСОБА_1 не містить дати видачі тощо, а отже надані платіжні документи не є належними доказами, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів.

Крім того, будь яких письмових обґрунтувань неправомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення ним пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення позивачем до суду не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо неприйняття наданих позивачем прибуткових касових ордерів в якості належних доказів на підтвердження оприбуткування готівки в центральній касі підприємства, оскільки зазначені документи не надавались ревізорам під час перевірки та не досліджувались ними, крім того надані суду прибуткові касові ордери містять підстави їх видачі - Z-звіти РРО з іншими номерами, ніж ті, які зазначені в акті перевірки. Копія авансового звіту № АО-000313/1 від 22.12.2010 року, надана суду на підтвердження витрати підзвітної суми 5 грн., також до уваги не приймається, оскільки авансовий звіт не надавався ревізорам під час перевірки.

Річний строк, передбачений статтею 250 Господарського кодексу України для застосування штрафних (фінансових) санкцій, що обчислюється з дня порушення суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, не закінчився до набрання чинності Податковим кодексом України, яким передбачено строк застосування штрафних (фінансових) санкцій 1 095 днів, а отже відповідачем строк застосування санкцій не пропущено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 18.11.2011 року № 0003212303/3425.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Біо-Актив", Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. по справі № 2а-1670/1009/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2012 р.