Ухвала суду № 28172118, 13.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 2а-7792/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-7792/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод Промзв'язок"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив:

-скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000182221 від 26.06.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що маючи від постачальника належним чином оформлені податкові накладні, правомірно віднесло до складу податкового кредиту за вересень-жовтень 2011 року суму ПДВ за ними, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року адміністративний позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000182221 від 26.06.2012 року - скасовано.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" (код ЄДРПОУ 05815333) судові витрати у розмірі 504,06 (п'ятсот чотири грн. 06 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме, відповідач посилається на те, що відповідно до акту перевірки позивача, встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 33604,00 грн., у тому числі за вересень 2011 року - 10 164,00 грн., жовтень 2011 року - 23 440,00 грн. Апелянтом зазначалось, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.06.2012 року фахівцями Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" (код ЄДРПОУ 05815333) щодо проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "АКПД-Плюс" (код ЄДРПОУ 34756876) у періоді серпень-жовтень та грудень 2011 року.

За результатом перевірки було складено Акт "Про результати позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" (код ЄДРПОУ 05815333) по взаємовідносинам із ТОВ "АКПД-Плюс" (код ЄДРПОУ 34756876) у періоді серпень-жовтень, грудень 2011 року" № 878/22-204/05815333 від 13.06.2012 року (надалі - Акт перевірки).

Відповідно висновків Акту перевірки ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" (код ЄДРПОУ 05815333) порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 33604,00 грн., у тому числі за вересень 2011 року - 10 164,00 грн., жовтень 2011 року - 23 440,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" було подано до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС заперечення на вищевказаний акт. За результатами розгляду заперечень відповідачем була надана відповідь "Про розгляд заперечень на акт Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 13.06.2012 року № 878/22-204/05815333" від 25.06.2012 року № 3599/10/22-210, згідно якої висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі висновків Акта перевірки Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було винесене податкове повідомлення - рішення № 0000182221 від 26.06.2012 року, яким ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50 406,00 грн., в тому числі за основним платежем 33 604,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 16 802,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Кодексу) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС за результатами аналізу правовідносин позивача з ТОВ "АКПД-Плюс" у періоді серпень-жовтень, грудень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Так, між ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" та ТОВ "АКПД-Плюс" було укладено договір підряду № 3 від 19.09.2011 року на виробництво ремонтно-будівельних робіт. Згідно п.1.1 Договору ТОВ "АКПД-Плюс" (підрядник) зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи будівель, споруд, приміщень та комунікацій, розміщених за адресою: вул. Котлова, 168, у відповідності з умовами договору, а ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" (замовник) зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену договірну ціну. Згідно п.1.2 Договору види ремонтно-будівельних робіт, які виконуються підрядником, визначені у відповідних кошторисних та інших договірних документах, які є невід'ємною частиною даного договору. Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни, яка погоджена сторонами для кожного можливого об'єкту, з урахуванням ПДВ 20% (п. 4.1 Договору). Згідно п. 5.1 Договору, роботи вважаються прийнятими з моменту підписання акту прийому виконаних робіт (форма КБ-2в). Термін дії договору з 19.09.2011 року по 31.12.2011 року (а.с. 37-39).

На виконання умов договору ТОВ "АКПД-Плюс" та ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" було складено та підписано: акт виконаних робіт "Ремонт покрівлі корпуса В-3" № 4-3009 від 30.09.2011 року (а.с. 43-47), акт виконаних робіт "Ремонт приміщень корпуса Б-8" №5-3110 від 31.10.2011 року (а.с. 53-58).

На придбаний товар (роботи, послуги) ТОВ "АКПД-Плюс" видало ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" податкові накладні: № 3010 від 30.09.2011р. на суму 50 819,65 грн., в тому числі ПДВ 10 163,93 грн. (а.с. 40), № 3117 від 31.10.2011р. на суму 117 198,71 грн., в тому числі ПДВ 23 439,74 грн.(а.с 41).

ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" прийняло виконані будівельні роботи від ТОВ "АКПД-Плюс", про що свідчать підписи та печатки сторін в актах прийому виконаних робіт.

У бухгалтерському обліку дані операції відображено наступними проводками: Кт631 Дт152 - 168018,36 грн., Кт631 Дт6442 - 33603,67 грн.

Таким чином, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції та вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів підряду та виконання робіт, укладених з ТОВ "АКПД-Плюс".

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), на підставі виданих ТОВ "АКПД-Плюс" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за вересень-жовтень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги, передбачені пунктом 198.3 статті 198 Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні придбаних товарів (робіт, послуг) від ТОВ "АКПД-Плюс", який в свою чергу, виконав вимоги п. 201.1 ст. 201 Кодексу - видав ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 33 604,00 грн. за вересень-жовтень 2011 року, сплачені позивачем в ціні отриманих послуг від ТОВ "АКПД-Плюс".

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції з приводу безпідставності стверджень відповідача щодо про недійсність правочинів укладених ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК" з ТОВ "АКПД-Плюс" з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Статтею 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акта перевірки, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "АКПД-Плюс" правомірність включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

В той же час, згідно Узагальнення Верховного суду України від 24.11.08 р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"при розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього. Розглядаючи цивільні справи про визнання правочинів недійсними за такою підставою, суди в цілому правильно враховували, що фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша - намагалася досягти правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним лише судом.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правочини за цієї підстави потребують визнання їх недійсності рішенням суду. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано відповідних доказів недійсності правочинів укладених ТОВ "АКПД-Плюс" з ПАТ "ЗАВОД ПРОМЗВ'ЯЗОК".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод Промзв'язок", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року по справі № 2-а-7792/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-7792/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.