Ухвала суду № 28172107, 30.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 р.Справа № 2а-6556/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності:

представника позивача Ємельяненка Д.Д.,

представника відповідача Полежака О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальний центр тягового рухомого складу" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012р. по справі № 2а-6556/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальний центр тягового рухомого складу"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальний центр тягового рухомого складу", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000771530 від 07.05.2012р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13500,00 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 9000,00 грн. та за штрафними санкціями -4500,00 грн.) Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вказуючи на його незаконність та необґрунтованість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальний центр тягового рухомого складу" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 1, 2, ч. 2 ст.3, ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 1.2, п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ в Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби 19.04.2012р. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року від 21.03.2012р. № 9013501782. За результатами перевірки складено акт від 19.04.2012р. № 539/15-315/31438728, згідно якого встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на 9000,00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000771530 від 07.05.2012р., згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13500,00 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 9000,00 грн. та за штрафними санкціями -4500,00 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням встановлених в ході перевірки фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, відповідач виходив з того, що позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року від 21.03.2012р. № 9013501782 в додатку № 5 до декларації за лютий 2012 року "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів" від 21.03.2012р. № 9013500605, внесено суму ПДВ в розмірі 9000,00 грн. по контрагенту ТОВ "Промтехноопт". Відповідно до реєстру отриманих податкових накладних, наданих до ДПІ за лютий 2012 року податкові накладні, виписані ТОВ "Промтехноопт" на загальну суму 45000,0 грн., сума ПДВ -9000,0грн., включено позивачем до складу податкового кредиту. Проте відповідачем встановлено та не заперечується позивачем, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) від 06.08.2010р. № 100296388 анульовано 24.01.2012р.

Таким чином, на думку податкового органу контрагент позивача ТОВ "Промтехноопт"не мав права виписувати на надавати позивачу податкові накладні, оскільки на час їх складання не мав відповідного свідоцтва платника ПДВ. В зв'язку з цим позивач, відповідно, не мав права на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Промтехноопт".

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідно до приписів підпунктів 14.1.181 ст.14, п.198.3, 198.6. ст.198 ПК України податковий кредит визначено, як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промтехноопт" скасовано Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012р. у справі № 2а-973/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012р.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, на день здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ "Промтехноопт", як і на день здійснення податковим органом перевірки, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Промтехноопт" не було чинним, в зв'язку з чим податкові накладні, видані позивачу ТОВ "Промтехноопт" в лютому 2012 року не можуть брати участь у формуванні податкового кредиту позивача.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 184.5 ст. 184 ПК України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкові накладні, виписані ТОВ "Промтехноопт" не надають позивачу права на включення сум податку позивачем до податкового кредиту.

Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000771530 від 07.05.2012р. додержано приписи чинного законодавства, а також враховано всі дійсні обставини справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012р. по справі № 2-а-6556/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальний центр тягового рухомого складу" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012р. по справі № 2а-6556/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2012 р.